Кореляція типів заперечення в сучасній англійській мові, Детальна інформація
Кореляція типів заперечення в сучасній англійській мові
до цього висловлювання.
Категорія модальності корелює з категорією предика-
тивності. На думку Т.П. Ломтєва предикативність як « загальна,
глобальна, логічна властивість будь - якого висловлювання, вира-
женого реченням» ( тобто властивість не речення, а його змісту,
думки) проявляється 1) в логічних значеннях істинності або
хибності і 2) в значеннях заперечення і ствердження, семантика
яких є токож ніби логічною властивістю речення і одночасно
його граматичною властивістю. [ 3, c. 126 ] Проте за предикатив-
ністю слід розрізняти синтаксичну категорію, проявами якої є
ніби ствердження і заперечення. Але предикативність, як належ-
ність змісту речення до дійсності, є властивістю всього речення
в цілому ( а не будь - якого члена речення ), і властива логіко-
граматичному рівню речення ( а не синтаксичному рівню розчле-
нування речення ).
Предикативність не є категорією якої - небудь частини
мови, а категорією, яка характеризує ціле речення, в якому вона
прикріплена до члена речення, який виражає логічний предикат.
Речення відрізняється від слова або словосполучення саме тим,
що слово і словосполучення не мають категорії предикативності
і можуть виражати як стверджувальні, так і заперечні за формою
поняття. Як відомо, номінативні або називні речення не можуть
бути заперечними. Але вони завжди предикативні.
Відомий лінгвіст В.М. Бондаренко відкидає теорію що-
до модальності і предикативності категорії ствердження - запере-
чення. Він вважає, що « включення заперечення, яке сприймаєть-
ся як суб’єктивна оцінка або як нереальність чогось, в число
без сумніву модальних значень пов’язане з невиправдано широ-
ким розумінням самої категорії модальності. Предикативність ж
як належність змісту всього речення до дійсності не залежить
Категорія модальності корелює з категорією предика-
тивності. На думку Т.П. Ломтєва предикативність як « загальна,
глобальна, логічна властивість будь - якого висловлювання, вира-
женого реченням» ( тобто властивість не речення, а його змісту,
думки) проявляється 1) в логічних значеннях істинності або
хибності і 2) в значеннях заперечення і ствердження, семантика
яких є токож ніби логічною властивістю речення і одночасно
його граматичною властивістю. [ 3, c. 126 ] Проте за предикатив-
ністю слід розрізняти синтаксичну категорію, проявами якої є
ніби ствердження і заперечення. Але предикативність, як належ-
ність змісту речення до дійсності, є властивістю всього речення
в цілому ( а не будь - якого члена речення ), і властива логіко-
граматичному рівню речення ( а не синтаксичному рівню розчле-
нування речення ).
Предикативність не є категорією якої - небудь частини
мови, а категорією, яка характеризує ціле речення, в якому вона
прикріплена до члена речення, який виражає логічний предикат.
Речення відрізняється від слова або словосполучення саме тим,
що слово і словосполучення не мають категорії предикативності
і можуть виражати як стверджувальні, так і заперечні за формою
поняття. Як відомо, номінативні або називні речення не можуть
бути заперечними. Але вони завжди предикативні.
Відомий лінгвіст В.М. Бондаренко відкидає теорію що-
до модальності і предикативності категорії ствердження - запере-
чення. Він вважає, що « включення заперечення, яке сприймаєть-
ся як суб’єктивна оцінка або як нереальність чогось, в число
без сумніву модальних значень пов’язане з невиправдано широ-
ким розумінням самої категорії модальності. Предикативність ж
як належність змісту всього речення до дійсності не залежить
The online video editor trusted by teams to make professional video in
minutes
© Referats, Inc · All rights reserved 2021