Кореляція типів заперечення в сучасній англійській мові, Детальна інформація

з поглибленим вивченням англійської мови, так і вчителями за-

гальноосвітніх шкіл на різних типах уроків з граматики, лек-

сики і морфології.

Розділ І.

Заперечні за формою речення протиставляться стверд-

жувальним реченням в будь-якій мові. Це загальновідомо. Проте,

в гноселогічному плані дослідження, як зазначаі Гегель « те, що



відоме, ще не є від цього пізнане » [3,192]. І дійсно, багато питань, які

пов’язані з запереченням, є спірними або взагалі не вирішеними,

про що говорить існування цілого ряду концепцій в формальній

логіці і лінгвістиці.

Заперечення і ствердження стоять в іншому ряді, чим

такі категорії мислення, як якість і кількість, простір і час, при-

чиніа і наслідок. Навряд чи хтось буде заперечувати, що запере-

чення – це компонент думки і речення, яке ії виражає. Не випад-

ково воно є в однаковій мірі об’єктом дослідження мовознавст-

ва і формальної логіки.

Багато лінгвістів вважають заперечення самостійною мов-

ною категорією. Яка має відповідність в реальному світі. Будь-яка

мовна категорія є, як прийнято в лінгвістиці, єдністю протилеж-

ностей, якї ії складають. Згідно з теорією А. І . Смирницького,

який визначає властивості категорії і способи ії визначення :

Категорія утворюється протиставленням не менше чим двох

несумісних один з одним мовних явищ.

2.Протиставлення не менше чим двох взаємовиключних

категоріальних явищ є єдиним можливим способом виникнення

мовної категорії, єдиною формою ії існування. [ 1, c. 89 ]

Ми без сумніву можемо вважати заперечення мовною категорією.

Воно корелює із своєю протилежністю - стверджненням. Це два