Кореляція типів заперечення в сучасній англійській мові, Детальна інформація

виступають членами речення і розглядаються як показники не-

гативності в частковому запереченні підмета і додатка.

заперечні прислівники never і nowhere, які в основному

вживаються в частковому запереченні обставини часу і місця.

заперечні сполучники : neither, nor, neither... nor, які надають

негативного значення реченню, заперечуючи синонімічні групи

слів.

Бувають випадки, коли морфологічне і лексичне запе-

речення зустрічаються в одному реченні, тоді таке явище носить

назву «заперечення заперечення». Щодо вживання заперечення,

зокрема частки not, з такою групою слів як модальні слова, тут

є свої особливості. Дане речення не завжди набуває заперечного

змісту, оскільки саме модальні дієслова надають заперечному ре-

ченню дещо іншого відтінку.

Заперечного змісту висловлюванню можуть надавати

стверджувальні речення, які виражають негацію за допомогою

інтонації.

Розділ ІІІ

Досліджуючи праці відомих теоретиків англійської

мови, можна сміло сказати, що явище заперечення в реальному

світі є дійсно унікальним. Воно знаходить свої прояви як у фі-

лософії і логіці, так і в лінгвістиці. З лінгвістичної точки зору,

заперечення – це елемент значення речення, який вказує, що

зв’язок, який встановився між компонентами речення, на думку

мовця, не існує в дійсності або що відповідне стверджувальне

речення заперечується мовцем як хибне. Найчастіше заперечним

висловлювання стає тоді, коли відповідне стверджувальне було

сказане раніше, або входить в загальну презумпцію мовців. За-



перечення – одна з властивих всім мовам вихідних, семантично