Про заходи щодо стабілізації та розвитку тваринництва і птахівництва на 2001-2004 роки (11.07.2001), Детальна інформація

створення нових високоефективних засобів діагностики, лікування та профілактики хвороб сільськогосподарських тварин.

Селекційно-племінна робота у тваринництві

і птахівництві

Здійснити реформування селекційно-племінної системи у тваринництві відповідно до Закону України "Про племінну справу у тваринництві" ( 1328-14 ).

Пріоритетними напрямами вдосконалення селекційно-племінної роботи у тваринництві і птахівництві є:

удосконалення структури управління селекційно-племінною роботою та створення державної племінної інспекції;

збереження та розвиток існуючої племінної бази тваринництва і птахівництва;

надання державної підтримки племінній справі у тваринництві і птахівництві;

проведення селекційно-племінної роботи відповідно до Державної програми селекції у тваринництві та птахівництві;

поширення селекційно-племінної системи на тваринництво в селянських (фермерських) і господарствах населення;

створення мережі сервісних підприємств із селекції та відтворення тваринництва у господарствах населення;

здійснення комп'ютеризації, розроблення і запровадження сучасних інформаційних технологій накопичення, обробки і використання даних племінного обліку;

створення контрольно-асистентської та експертно-бонітерської служб для забезпечення ведення первинного зоотехнічного обліку та здійснення селекційних заходів;

впровадження методів біологічної технології у селекції.

Молочне скотарство

Молочне скотарство є однією з провідних підгалузей тваринництва, яка забезпечує в основному виробництво молока і молочних продуктів, значної частини м'яса, сприяє підвищенню родючості грунтів (органічні добрива) тощо. Поголів'я молочних корів необхідно стабілізувати на рівні 5 мільйонів. Слід активізувати роботу з поліпшення генетичного потенціалу молочної худоби у сільськогосподарських товаровиробників і особливо у господарствах населення.

Основним завданням є різке підвищення рівня та якості годівлі молочної худоби. Річну норму годівлі корів у товарних господарствах слід довести до 40 - 50 центнерів кормових одиниць, а у племінних - не менш як до 60 центнерів кормових одиниць на 1 голову, що дасть змогу одержувати від однієї корови на рік 3500 - 4000 кілограмів молока у товарних і 5000 - 7000 кілограмів у племінних господарствах, зменшити на 9 - 16 відсотків витрати кормів для виробництва 1 центнера молока.

На кожній молочній фермі необхідно впровадити енерго- і ресурсозберігаючі технології утримання худоби.

Для підвищення ефективності селекції у молочному тваринництві потрібно докорінно реформувати саму систему селекційно-племінної роботи. Управління цією роботою проводиться через асоціації та об'єднання, які повинні забезпечувати комплексну та об'єктивну (незалежну, офіційну) оцінку продуктивності та екстер'єру корів, організовувати функціонування контролер-асистентської та експерт-бонітерської служби; розширювати мережі лабораторій якості молока, впроваджувати сучасні інформаційні технології та удосконалювати систему оцінки бугаїв за якістю потомства.

У господарствах різних форм власності з гарантовано стабільною кормовою базою, високим рівнем вирощування і годівлі тварин перевагу слід надавати використанню високопродуктивних спеціалізованих молочних порід вітчизняної селекції, оскільки вони краще пристосовані до місцевих умов. Імпорт племінних ресурсів необхідно проводити лише із селекційною метою відповідно до затверджених програм.

Субсидування програми збереження генофонду локальних та зникаючих порід потрібно проводити за рахунок державних коштів.

Виробництво яловичини та розвиток

м'ясного скотарства

Основними напрямами розвитку виробництва яловичини є:

дотримання технології інтенсивного вирощування великої рогатої худоби при середньодобових приростах молодняку 700 грамів і більше та досягнення живої маси однієї голови молодняку худоби 500-550 кілограмів і більше;

переорієнтація кормовиробництва на максимальне вирощування необхідних для галузі кормів. Створення високопродуктивних культурних пасовищ, у тому числі за рахунок залуження ріллі та поліпшення природних пасовищ, зниження їх витрат на 1 центнер приросту до 8 центнерів кормових одиниць;

створення об'єднань, підприємств різних форм власності для виробництва, переробки і реалізації продукції.

Виконання зазначених заходів дасть змогу виробляти у 2004 році від 5 млн. корів молочної і комбінованої продуктивності до 300 кілограмів м'яса в живій вазі у розрахунку на корову. Виробництво яловичини досягне близько 900 тис. тонн у забійній вазі, або до 20 кілограмів на душу населення.

Виробництво високоякісної яловичини здійснюватиметься за рахунок розвитку галузі спеціалізованого м'ясного скотарства.

Природно-кліматичні умови України сприяють розведенню худоби м'ясних порід, особливо в районах Полісся, забруднених радіонуклідами внаслідок катастрофи на Чорнобильській АЕС, а також у гірських і передгірських районах Карпат, де є великі площі природних кормових угідь. Тут поголів'я м'ясної худоби доцільно довести до 55 - 60 відсотків загальної його чисельності, а у зонах Лісостепу - до 30 - 35 і Степу - до 15 відсотків. Для забезпечення потреби у яловичині на душу населення в обсязі 38 кілограмів (проти 16 кілограмів у 1999 році) поголів'я корів м'ясних порід потрібно довести до 0,3 мільйона.