Про заходи щодо стабілізації та розвитку тваринництва і птахівництва на 2001-2004 роки (11.07.2001), Детальна інформація

У найближчі роки передбачається спрямувати розвиток бджільництва на збільшення обсягів виробництва товарної продукції і племінного матеріалу шляхом одночасного зростання кількості бджолиних сімей у господарствах усіх форм власності та підвищення їх продуктивності, ефективності запилення ентомофільних рослин сільськогосподарського призначення, переробки продуктів бджільництва і використання їх у нетрадиційних методах лікування та профілактики хвороб.

З метою нарощування чисельності бджолосімей, поліпшення породних і продуктивних якостей бджіл передбачається створити і розвинути потужну мережу племінних господарств.

Сьогодні в Україні працює два племінні заводи, де розводять українську степову породу бджіл. У 2001-2002 роках планується створити ще два племзаводи, де розводитимуть карпатську породу бджіл, та 8 - 10 племінних бджолорозплідників.

Інтенсивний розвиток племінних заводів і племінних бджолорозплідників дасть змогу частково забезпечити потреби в племінній продукції споживачів зовнішнього та внутрішнього ринку.

Звірівництво

Починаючи з 1992 року відбувалося згортання виробництва хутра спеціалізованими та дрібними звірогосподарствами і фермами. Із високорентабельної галузь перетворилася на збиткову. Більш як 40 відсотків великих та майже всі дрібні ферми, де розводили основний вид хутрових звірів - норок, припинило своє існування. Продукція хутрових звірів через низьку якість і високу собівартість не може на сьогодні конкурувати на внутрішньому і зовнішньому ринку. Однак, ураховуючи наявність потужного виробничого потенціалу, кадрів та традицій, попит на хутро, за умови підвищення купівельної спроможності населення, можна довести виробництво шкурок норки до 1,5 - 2 мільйонів, кролів, ондатри, нутрії та інших хутрових звірів - 5 - 10 мільйонів. Крім того, за певних обставин звірогосподарства спроможні виробляти на експорт до 200 тис. шкурок лисиці, песця та норки.

Досягнення цих показників буде здійснюватися шляхом:

налагодження власного виробництва для хутрових звірів, особливо норок, високоякісних, дешевих, повноцінних кормів на основі розроблення їх рецептури;

розроблення селекційних методів підвищення якості шкурок норок, розширення кольорової гами забарвлення хутра (особливо ондатри, нутрії, лисиці);

створення власної племінної бази основних видів звірів та введення у виробництво нових видів звірів - єнота, байбака, шиншили;

розроблення маловитратних технологій, що грунтуються на використанні не натуральних, а підготовлених сухих повнораціонних сумішей кормів.

Кролівництво

Останнім часом поголів'я кролів та обсяги виробництва продукції кролівництва порівняно з 1980-1985 роками зменшилися в 4 - 5 разів. Практично все поголів'я (5,6 млн.) сконцентровано в господарствах населення. У зв'язку з переорієнтацією галузі на індивідуальні та селянські (фермерські) господарства в найближчі роки продукція кролівництва вироблятиметься в дрібних господарствах, з поступовим нарощуванням маточного поголів'я в діючих та новостворених племрепродукторах.

ae

ue

B*

N

P

R

H

J

z

|

4

6

\x3700$\x2438\x4800$\x6467\x082Bss\x1C00господарства) та інтенсивних (товарні промислові ферми) технологій і за продуктивними якостями не поступаються спеціалізованим зарубіжним породам.

Досвід добре налагодженої в репродукторах селекційно-племінної роботи з веденням зоотехнічного та племінного обліку поширюватиметься на індивідуальні та селянські (фермерські) господарства.

Технологічні процеси в кролівництві уніфіковані і цілком придатні для застосування на фермах будь-якої форми господарювання.

На кінець 2004 року поголів'я основних і ремонтних кролів у господарствах буде доведено до 7 млн., а виробництво м'яса - до 35

- 40 тис. тонн у живій вазі, шкурок - до 6 - 8 млн. штук. Кількість племрепродукторів буде збільшено до 10 - 12, в яких вирощуватиметься до 10 - 12 тис. кролів.