Про заходи щодо стабілізації та розвитку тваринництва і птахівництва на 2001-2004 роки (11.07.2001), Детальна інформація

тваринництва

Згідно з прогнозними обсягами виробництва продукції на внутрішньому ринку обсяги пропонування м'яса і м'ясопродуктів у 2004 році зростуть порівняно з 2000 роком на 20 відсотків, молока і молочних продуктів - на 14, яєць - на 8 відсотків.

У 2001 році споживання молока і молокопродуктів на душу населення дещо зросте, а м'яса і м'ясопродуктів залишиться на рівні 2000 року. Обсяги імпорту продукції тваринництва в цьому році обмежено внаслідок погіршення епізоотичної ситуації в сусідніх країнах, а експорт її залишиться на рівні 2000 року.

Експорт м'яса і м'ясопродуктів прогнозується в межах 5 - 8, а імпорт - у межах 1 - 2 відсотків обсягу загального виробництва. Експорт - імпорт молока і молочних продуктів не перевищуватиме 1 відсотка виробництва.

У найближчі 2 - 3 роки вся вироблена продукція тваринництва споживатиметься в основному в Україні, а експорт молочної продукції зросте.

Продукція птахівництва є невід'ємною складовою продуктів харчування населення та сировини для промисловості, органічних добрив для сільського господарства.

Більшість птахівничої продукції виробляється господарствами населення (близько 63 відсотків яєць та понад 80 відсотків м'яса птиці). В останні роки споживання на душу населення яєць становило 154 - 163 штуки, м'яса птиці - близько 5 кілограмів при науково обгрунтованих нормах споживання відповідно 262 штуки і 17 кілограмів в умовах низької купівельної спроможності населення.

Імпорт продукції птахівництва не розв'яже проблеми забезпечення нею населення країни в необхідних обсягах, бо країни-експортери самі відчувають нестачу в забезпеченні свого населення якісними продуктами харчування і тому переважна більшість імпортованого в Україну м'яса птиці (близько 20 тис. тонн на рік) є продуктами глибокої переробки з низькими споживчими якостями (фарш, курячі стегенця, крила тощо).

Експорт продукції птахівництва за попередніми оцінками, в період до 2004 року може становити не більш як 1 - 5 відсотків від обсягу її виробництва.

Потреба населення України у вовні становить 48 тис. тонн на рік (48 млн. чоловік х 1 кілограм вовни). В 90-ті роки вітчизняні підприємства виробляли 30 - 32 тис. тонн вовни у фізичній вазі, а 18 - 20 тис. тонн надходило щороку за імпортом. Ця сировина перероблялася на підприємствах легкої промисловості. В минулому ж році виробництво вовни становило лише 3,4 тис. тонн, а її імпорт майже не здійснювався. В 2001-2004 роках вироблятиметься 3,4 - 3,7 тис. тонн вовни. Тому виникає гостра потреба у прискоренні темпів відновлення вівчарства шляхом різнобічної підтримки розвитку галузі, в тому числі за рахунок коштів державного бюджету.

Особлива увага приділятиметься формуванню інфраструктури ринку тваринницької продукції, зокрема створенню обслуговуючих сільськогосподарських кооперативів, розширенню мережі пунктів заготівлі продукції та постійно діючих аукціонів живої худоби.

На цей час в Україні діє 15,3 тис. пунктів приймання від населення молока, понад 3 тис. - худоби і птиці, 2,3 тис. пунктів штучного осіменіння худоби в господарствах населення та 3,3 тис. пунктів ветеринарного забезпечення.

Ветеринарне забезпечення

Завдяки здійснюваним ветеринарним заходам у цілому по країні підтримується благополучна епізоотична ситуація.

Своєчасне проведення планових протиепізоотичних заходів дає змогу контролювати понад 130 небезпечних заразних хвороб, у тому числі спільних для тварин і людей.

Проте останнім часом значного поширення набули такі хвороби як туберкульоз і лейкоз, і не тільки у тваринництві, але й серед людей.

Вкрай напруженою є епізоотична ситуація в сусідніх країнах. Це може призвести до поширення особливо небезпечних інфекційних хвороб унаслідок завезення тварин, а також надходження тваринницької продукції з-за кордону (губчастоподібна енцефалопатія (сказ) корів, класична чума свиней, ящур, віспа та інші).

Для забезпечення в Україні стабільної епізоотичної ситуації розроблено та виконується комплекс невідкладних заходів, спрямованих на запобігання занесенню особливо небезпечних інфекційних хвороб тварин з-за кордону. Починаючи з 1999 року функціонує науково-діагностичний центр, який здійснює координацію та проведення відповідних заходів, вивчає стан епізоотичного моніторингу, впроваджує нові методи діагностики класичної чуми свиней.

Виконання Комплексної програми основних заходів профілактики та боротьби із сказом на 2000-2010 роки спрямовано на поліпшення стабілізації епізоотичного стану в країні щодо цієї хвороби.

Для запобігання занесенню з-за кордону губчастоподібної енцефалопатії великої рогатої худоби постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2001 р. N 179 ( 179-2001-п ) затверджена Програма запобігання і ліквідації проявів захворювання великої рогатої худоби на губчастоподібну енцефалопатію та інших пріонних інфекцій на території України на 2001-2010 роки, якою передбачено проведення єдиної загальнодержавної нумерації великої рогагої худоби, облік та контроль усього імпортованого поголів'я, їх спадкових ліній, проведення діагностичних досліджень на губчастоподібну енцефалопатію під час планового забою та у разі загибелі, з вилученням при цьому тканин ризику (спинний, головний мозок, очі тощо), заборону згодовування кормів тваринного походження (кісткове та м'ясо-кісткове борошно) та інші спеціальні і загальнодержавні заходи.

Відповідно до Указу Президента України під 22 березня 2001 р. N 192 ( 192/2001 ) "Про невідкладні заходи щодо забезпечення стабільної епізоотичної ситуації в Україні" передбачається здійснити комплекс заходів щодо запобігання занесенню збудників особливо небезпечних інфекційних хвороб тварин, таких як ящур, класична чума свиней, хвороба Ньюкасла, високопатогенний грип птиці тощо, посилення державного ветеринарного контролю та нагляду за ввезенням, переміщенням, зберіганням, переробкою, реалізацією сировини та готових харчових продуктів тваринного походження, посилення державного контролю з питань профілактики інфекційних хвороб тварин, у тому числі спільних для тварин та людей, ряд інших спеціальних і загальнодержавних заходів.

Успіх боротьби з гострими інфекційними хворобами залежатиме від державної підтримки таких пріоритетних заходів:

належне бюджетне фінансування протиепізоотичних заходів;

забезпечення виготовлення в необхідних обсягах на вітчизняних біофабриках конкурентоспроможних діагностикумів та вакцин проти сибірки, туберкульозу, лейкозу, лептоспірозу, інших небезпечних хвороб тварин;

розроблення науково-технічної документації, збереження та оновлення колекції штамів мікроорганізмів для створення нових засобів захисту тварин.

Додаток 1

до Програми

ВИРОБНИЦТВО

молока в усіх категоріях господарств

(тис.тонн)