Захворювання вен нижніх кінцівок, Детальна інформація

   3. Вибіркова флебографія.

   В основному використовують ретроградну стегнову флебографію.

   При варикозній хворобі флебографія дає можливість виявити ектазію глибоких вен гомілки та стегна, їх клапанну неспроможність, а також встановити локалізацію неспроможних перфорант, через які відбувається патологічний скид крові з глибокої венозної системи кінцівки в поверхневу, що надто важливо при оперативному втручанні

   Лімфографія:

   1. Поверхневого лімфатичного колектора.

   2. Глибокого лімфатичного колектора.

    Диференційний діагноз.

    Розпізнати первинне варикозне розширення вен (варикозну хворобу) нижніх кінцівок неважко. На основі даних анамнезу й об’єктивного дослідження без особливих труднощів можна зробити висновок про наявність або відсутність у хворого варикозної хвороби.

    При встановленні діагнозу варикозної хвороби слід проводити диференційну діагностику з такими нозологіями:

   1. Вторинне варикозне розширення вен, яке спостерігають при посттромбофлебітичній хворобі.

   2. Варикозне розширення вен при хворобі Пратта-Піулакс-Відаля-Барракі.

   3. Варикозне розширення вен при хворобі Пакс-Вебера-Рубашова.

   В основі хвороби Пратта-Піулакс-Відаля-Барракі лежить уроджена судинна неповноцінність, зумовлена наявністю численних сіткоподібних анастомозів, через які відбувається скид артеріальної крові у вени. Дія сіткоподібних анастомозів проявляється в дитячому віці.

   З роками значення цих анастомозів у розвитку варикозного розширення вен стає все більш відчутним. Конгломерати варикознорозширених вен переважно з’являються в ділянці колінного і гомілковоступневого суглобів, а також у паховій ділянці. Гіперпігментація шкірних покривів при цьому захворюванні не виникає.

   При хворобі Пакс-Вебера-Рубашова артеріальна кров потрапляє у вени через більші шунти.

   Цього захворювання проявляється в дитячому віці посиленим ростом нижньої кінцівки, рідко верхньої, пітливістю і відчуттям жару в ній, появою варикозно розширених, нерідко пульсуючих, вен.

   У деяких хворих утворення венозних конгломератів переважає над ростом кінцівки, в інших – навпаки. Після закінчення росту організму хвора кінцівка перестає збільшуватись у розмірах. Конгломерати варикозно змінених вен можуть розташовуватись на всій кінцівці.

   На відміну від звичайного варикозного розширення вен, при уроджених захворюваннях температура шкіри над розширеними венами підвищена, при підніманні кінцівки варикозні вузли, як правило, спадаються погано.

   При пункції варикозно розширеної вени кров у шприц надходить під тиском, іноді пульсує, вона яскраво-червоного кольору, на відміну від звичайної венозної крові.

   При артеріографії у хворих на хворобу Пакс-Вебера-Рубашова можна побачити анастомози й одночасне заповнення артерій і вен.

   При флебографії спостерігають швидке звільнення венозного русла кінцівки від контрастної речовини.

   Критерії діагностики варикозної і посттромбофлебітичної хвороб нижніх кінцівок наведено в таблиці 1.

Таблиця 1. Критерії діагностики варикозної і посттромбофлебітичної хвороб нижніх кінцівок.

   Послідовність і повнота діагнозу Анамнез Клінічна картина

   Клінічний або інструментальний метод дослідження



   Відбір хворих, встановлення попереднього діагнозу (визначення етіології захворювання)

   Поступовий початок

   Інфекційне захворювання

   Вагітність