Народознавство в системі навчально-виховної роботи школи, Детальна інформація

Учень

До наших днів дійшла гра “калита". Саме слово “калита” також означає сонце (від коло). Це круглий корж з маком і медом, який мав усередині дірку і підвішувався лід стелею. Молодь на вечорницях намагалася вкусити цей корж. Хлопець сідав на кочергу, ніби на коня. скакав і приказував: “їду, їду калиту кусати”. Біля коржа стояв інший хлопець із сажею і квачем і відповідав: “А я буду по губах писати!"

- А я вкушу!

- А я впишу!

Не злазячи з кочерги, хлопець намагався вкусити коржа, це йому не вдавалося, його мастили сажею по губах, сміялися і проганяли.

Учитель

У цій грі ми бачимо давню символіку. Все це відбувалося наприкінці грудня, коли день найкоротший. Підвішений круглий корж символізував сонце. Хлопець на кочерзі втілював нечисту силу, темну, злу. Того ж Корочуна, який намагався вкрасти нове світило. От бачите, як до наших днів у формі гри дійшов давній обряд, який записано на Вінниччині

На Черкащині, наприклад, той, хто був на кочерзі, звався лан Кочержинський. Він питав пана Калитинського чи дозволить калиту кусати. Щоб це зробити, панові Кочержинському треба було витримати іспит - відгадати загадки. А ще його всі засмішували, а він не мав права сміятися.

Після цього обряду колядники ходили опівночі із зіркою від хати до хати і сповіщали про народження нового сонця.

У давнину семикутна зірка означала сонце. Колядники заходили в двір, будили господаря: “Прокинься, господарю, прокинься, в твій дім заходить нове сонце!” і в колядках, і в піснях, які вони співали, говорилося про сонце, місяць, зорі, тобто небесні божества.

Ой вийду, вийду на круту гору,

Ой бачу, бачу в морі корабля.

В тому кораблі троє оконців:

Перше оконце - ясноє сонце,

Друге оконце - ясен місячик,

Третє оконце - дрібна зірочка,

Дрібна зірочка - Галя дівочка.

Ще є давніші колядки про головні слов'янські божества. Давайте їх зачитаємо.

(Учні читають)

Стоїт же, стоїт нова світленька,

А в тій світлоньці тисовий столик.

При тім столику три гості сидят,

Три гості сидят, три товариші:

Єдєн товариш - ясне сонечко,

Другий товариш - та місяченько,

Третій товариш - та дробен дощик.

Сонце же мовит: “Нема над мене.

Як же я зійду в неділю рано,

Зогрію ж бо я гори й долини,

Гори й долини, поля й дуброви,