Народознавство в системі навчально-виховної роботи школи, Детальна інформація

Учитель

Такі ж загадки збереглися і в древніх піснях-колядках.

(Учні розповідають)

Да й збігла, збігла з поля сторожа,

Святий вечір.

Да й ударила з коня в ворота.

- Молодий Марку, чи спиш, чи лежиш?

- Не сплю, не лежу, стрілочки стружу,

Которі луччі - в пучечки в'яжу,

В пучечки в 'яжу - на Дунай пускаю:

“Пливіть, стрілочки, до моєї дівочки,

Загадайте їй три загадочки.

Як одгадає, так моя буде.

Не одгадае - не моя буде,

Ой що ж то горить без полум'я?

Ой що ж то росте без коріння?

Ой що ж то біжить без повода?”

Золото горить без полум'я,

Камінь росте без коріння,

Водиця біжить без повода.

Отже, загадки про частини світу, про стихії, з яких утворився світ (а вірили, що світ утворився з чотирьох стихій: води, вогню, повітря і каменю). А на початку світу було синє море. А ще люди весь світ, космос уявляли у формі дерева. Бо дерево було універсальне. Воно орієнтувало на пори року, на сторони світу, а ще мало триєдину будову: вершину (крону), стовбур і корінь. Крона належить небесному світові, стовбур - земному, а корінь знаходиться під землею. Людина саме так І уявляла світ, який складався з трьох світів - небесного (світ богів) .земного (світ людини) і підземного (світ підземних божеств і померлих предків), Це дерево є скрізь - у вишивці, різьбі, витинанках, піснях і колядках”. Навіть себе людина теж осмислювала як дерево (відповідно до триєдиної будови). На вершині дерева ми бачимо птахів, біля стовбура - людей і звірів, а в коренях - змій, жабів. І оцей давній символ - птах на вершині світового дерева - присутній у всіх колядках. Це образ космосу. Отой світовий птах створює світ. Він народжується з моря, бо предки уявляли, що до початку світу не було нічого, тільки безконечна вода, з якої потім утворився світ.

Пісні про створення світу також співалися 25 грудня. Це теж колядки, в яких знаходимо уламки давньо-слов'янських міфів про створення світу або й самі міфи”

(Учні співають)

Стояла сосна серед Дунаю. Дай, Боже!

На тій соснойці сив сокіл сидів. Дай, Боже!

Крильцями стрі'пав, в Дунаєць упав. Дай. Боже!

Вийшов він відтам третього року. Дай, Боже!

Виніс він відтам троє насіння. Дай. Боже!

Перше насіння - чорна землиця. Дай. Боже!

Друге насіння - яра пшениця. Дай, Боже!