Малі підприємства в Україні, Детальна інформація

В 2001 році найбільший прибуток мали рентабельні підприємства, які діяли в сфері торгівлі та громадського харчування (7118,4 тис. грн.), друге і третє місце посідають відповідно малі підприємства промисловості (3390,1 тис. грн.) і будівництва (967,5 тис. грн.). В 2002 році ситуація не змінилась.

Важливим результатом діяльності малих фірм є їх платежі до бюджету. Загальна сума платежів до бюджету по розрахунку в 2001 році становить 322107,4 тис. грн. При цьому процент надходження платежів до бюджету від малих підприємств наближується до 16%. Процент надходжень платежів до бюджету від малих підприємств і підприємців-фізичних осіб – 21%. Серед усіх підприємств у 2001 році найзначнішу суму платежів до бюджету зареєстровано в сфері промисловості (141932,9 тис. грн.), з яких фактично внесено 123592 тис. грн.

Найбільше платежів до бюджету надійшло від малих підприємств торгівлі та громадського харчування (22784,6 тис. грн.), промисловості (16072,4 тис. грн.), житлово-комунальних організацій (649,0 тис. грн.) Найменше – геологорозвідувальних організацій (2,4 тис. грн.), закладів культури і мистецтва (15,1 тис. грн.), установ, які проводять операції з нерухомим майном (15,9 тис. грн.).

Оскільки в сфері лісового господарства, зв’язку, матеріально-технічного постачання та збуту працює незначна кількість малих підприємств, то й платежі до бюджету в них невеликі. В 2002 році управління статистики інформації про платежі до бюджету не збирало.

Ознайомившись з прибутками і збитками малих підприємств, не можна повністю охарактеризувати, наскільки ефективно працювали підприємства. Для цього розглянемо рентабельність підприємств (додаток Л).

Рівень рентабельності в цілому піднявся від 0,1% до 0,9%. З таблиці видно, що в 2001 році найвищий рівень рентабельності (12,7%) мали малі фірми, які працювали в сфері управління, друге місце посідало лісове господарство (11,5%). Найнижчий рівень збитковості мали підприємства матеріально-технічного постачання і збуту (– 40,9%). У 2002 році картина змінилась. Малі фірми сфери транспорту показали найвищий рівень рентабельності – 21,7%. Найзбитковішими залишились малі підприємства зі сфери матеріально технічного постачання і збуту (– 32,8%) і культури і мистецтва (– 24,5%).

Всього в промисловості працює 275 малих підприємств, серед яких 147 є збитковими, що становить 53,5% до загальної їх кількості. При цьому серед підприємств шкіряної, хутрової і взуттєвої, а також поліграфічної промисловості збиткових немає. Найбільші прибутки від реалізації продукції мали малі підприємства борошномельно-круп’яної промисловості (1420,6 тис. грн.), найзначніших збитків зазнали малі підприємства, діяльність яких зосереджена в паперовій промисловості (1678,7 тис. грн.), а також в борошномельно-круп’яній промисловості (721,7 тис. грн.).

Отже, серед малих промислових підприємств найвищий рівень рентабельності мала шкіряна, хутрова, взуттєва промисловість (66,2%). А найбільший рівень збитковості – промисловість будівельних матеріалів (62,9%). Проаналізувавши фінансові результати і рівень рентабельності малих підприємств Волинської області, можна визначити, суб’єкти підприємництва яких галузей працювали найефективніше – це будівництво, торгівля і громадське харчування [16, с.57-68].



РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ УДОСКОНАЛЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ МАЛИХ ПІДПРИЄМСТВ

3.1. Шляхи забезпечення розвитку малого підприємництва в Україні

Аналіз стану та проблем розвитку малого бізнесу в Україні свідчить про те, що подальший розвиток ситуації без активного та позитивного втручання держави може привести до згортання (в основному – через подальшу тінізацію) даного сектора економіки з відповідним загостренням економічних проблем та посиленням соціальної напруги. Тому виникає необхідність дієвої державної політики підтримки малого бізнесу. Завдання полягає у тому, щоб суттєво розширити його роль і місце в економічному процесі. Мається на увазі забезпечення протягом найближчих років у структурах зазначеного сектора зайнятості на рівні 25-30% дієздатного населення та виробництва до 25% ВВП.

Вирішення цього завдання має зосереджуватися на таких основних напрямах:

створення відповідної нормативно-правової бази;

впровадження спрощеної системи бухгалтерського обліку та звітності малих підприємств;

внесення відповідних змін та доповнень до законів України „Про підприємництво”, „Про підприємства в Україні”, „Про власність” тощо;

вирішення питань щодо організаційного забезпечення малого підприємництва, насамперед: розробити та прийняти цільові і регіональні програми розвитку та підтримки малого підприємництва з відповідним фінансовим та організаційним забезпеченням; впровадити єдину вертикальну систему органів виконавчої влади з питань малого підприємництва від Кабінету Міністрів України до обласних, районних державних адміністрацій; розробити єдину систему реєстрації та легалізації суб’єктів підприємництва; удосконалити мережу та підвищити дієвість роботи громадських об’єднань малого підприємництва; формування та розвиток системи фінансової підтримки малого підприємництва, для чого в першу чергу необхідно: внести зміни та доповнення до Закону України „Про систему оподаткування” та інші закони, в яких передбачити скорочення кількості зборів та відрахувань, перехід на єдиний сукупний податок, введення системи патентів для громадян-підприємців (фізичних осіб), звільнення від оподаткування частини прибутку (доходу), що спрямовується на рефінансування суб’єктів малого підприємництва; передбачити використання державних кредитних ліній для підтримки малого підприємництва із зазначенням середнього розміру позики, процентної ставки та секторів кредитування при умові створення нових робочих місць.

Необхідно:

створити спеціалізовану банківську установу або установи з кредитування малого підприємництва;

розробити механізм цільового використання коштів Фонду сприяння зайнятості населення на розвиток малого підприємництва;

впровадити порядок кредитування малого підприємництва комерційними банками під гарантії бюджетних коштів;

забезпечити надання малим підприємствам, що підпадають під державні цільові програми підтримки малого підприємництва, державних гарантій, у тому числі у вигляді високо ліквідних державних боргових зобов’язань;

впровадити віднесений на собівартість витрат, пов’язаних з формуванням страхового фонду (резерву на покриття можливих витрат) при кредитуванні малих підприємств;

ввести пільгове оподаткування прибутку комерційних банків, одержаного за рахунок кредитування малих підприємств;

впровадити механізм використання незв’язних іноземних кредитних ліній та гарантій для фінансування цільових програм;

визначити чіткий порядок участі донорів і реципієнтів у процесі здійснення міжнародної технічної допомоги;

організувати інформаційне, консультативне та кадрове забезпечення, насамперед: відновити щоквартальну статистичну звітність про діяльність суб’єктів малого підприємництва; розробити методику прогнозування розвитку малого підприємництва;

створити мережу інформаційно-аналітичних центрів малого підприємництва;

проводити необхідну пропагандистську роботу, спрямовану на формування сприятливої громадської думки щодо підприємницької діяльності;

організувати підготовку та перепідготовку кадрів через систему бізнес-центрів, інкубаторів та технопарків; запровадити в учбові програми навчальних закладів основи підприємницької діяльності та організації малого підприємництва.