Малі підприємства в Україні, Детальна інформація

Малі підприємства в Україні
Тип документу: Курсова
Сторінок: 39
Предмет: Економіка
Автор: Катерина Воскобойникова
Розмір: 0
Скачувань: 1767
До кінця 70-х років XX століття вважалося, що більшість нових робочих місць створюється на великих підприємствах. Але дослідження виявили, що протягом 1969-1976 рр. у США, завдяки малим підприємствам з двадцятьма й менше працівниками, було створено 66% усіх нових робочих місць у країні. Отже, менші корпорації активніше шукають нових можливостей. Це підтверджується статистичними даними з інших розвинутих країн. Наприклад, в Італії в малому бізнесі працює 80% загальної кількості зайнятих, у Данії 92% виробничих підприємств є малими, на яких зайнято 43% трудових ресурсів.

Про ефективність створення малих підприємств для вирішення проблем зайнятості свідчить зарубіжний досвід деяких країн. Із загальної кількості нових робочих місць у промисловості розвинених країн від 60 до 80% припадає на малий бізнес. У Німеччині, наприклад, до 70% безробітних одержують роботу саме на малих підприємствах. У Франції в 2001 році малі підприємства становили 94% від усієї чисельності. В них зайнято 33% працездатного населення, що, в значній мірі, вирішує проблему зайнятості. В Україні через слабку підтримку малих підприємств їх кількість ще недостатньо велика в порівнянні з іншими країнами, тому вони не досить ефективно вирішують проблему зайнятості.

Зі статистичних даних можна зробити висновок, що найбільша питома вага малих підприємств на світовому рівні припадає на сільське господарство, торгівлю, сферу послуг, будівництво, промисловість (особливо легка та харчова). Останнім часом малі підприємства ефективно функціонують в сфері точного машинобудування, приладобудування, оптики, електроніки, електротехніки. Ці аспекти необхідно використовувати й Україні, щоб вона могла посісти почесне місце серед інших розвинених країн світу.

Кількісний ріст малих підприємств у промисловості обумовлюється, в основному, спеціалізацією та диференціацією суспільного виробництва, відмовою від крупномасштабного масового виробництва на користь дрібносерійного, індивідуального випуску товарів, що вимагає сучасний ринок.

Життя та практика розвитку світової економіки довели справедливість тези про те, що мале підприємництво відіграє виключно важливу роль в економічній та соціальній системах розвинутих країн лише за умов всілякої підтримки з боку держави та суспільства. У світовій практиці вважається нормою державне заохочення малого бізнесу в інтересах товариства і держави. Як показує вивчення зарубіжного досвіду, неодмінною умовою успіху в розвитку малого бізнесу є положення про те, що малі підприємства і мале підприємництво потребують всебічної і стабільної державної підтримки.

Більшість розвинених капіталістичних країн мають розроблені спеціальні програми розвитку та підтримки малого бізнесу як на державному, так і на регіональному рівнях. Причому мають місце як державні, так і недержавні форми підтримки малого підприємництва. На жаль в Україні сьогодні ще відсутні реальні форми надання допомоги розвитку малого бізнесу на всіх рівнях, і їх необхідно розвивати.

Широке поширення мережі бізнес-інкубаторів і інших інноваційних структур – інша умова успішного розвитку малого бізнесу в Україні. Ідея створення технопаркових і інкубаційних структур одержала заслужене визнання в усьому світі. Їхня важлива роль у прискоренні науково-технічного прогресу, удосконалюванні структури виробництва, підвищенні рівня зайнятості і добробуту населення була в останні роки неодноразово підтверджена світовою практикою. Саме тому в Україні через незрілість підприємництва і падіння інноваційних стимулів варто приділити особливу увагу розробці законодавчих актів, що регламентують діяльність технопарків, а також розробити національної програми в області інноваційної політики з урахуванням конверсії.

Аналіз стану загальносвітових трансформаційних процесів дав змогу дійти висновку, що найважливішим важелем переходу України до шляху економічного зростання є розвиток малого підприємництва. Це використовували та використовують у своєму соціально-економічному розвитку провідні індустріально розвинені країни та країни, що розвиваються. Поглиблення конкуренції як провідного джерела розвитку ринкової економіки, розвиток та підтримка малого підприємництва повинні якнайшвидше вирішити головні фінансові проблеми країн, а через їх вирішення вийти на напрямок економічного зростання. Причому дія цих інструментів розглядається з урахуванням досвіду країн далекого та близького зарубіжжя, в першу чергу, по відношенню до України як однієї з великих держав Східної Європи. Цей досвід повинен стати не тільки предметом теоретичних досліджень, але й головним практичним засобом виходу з економічної кризи України [20, c.38-41].

ВИСНОВКИ

З вищесказаного можна зробити наступні висновки:

Мале підприємство – це іманентний елемент системи економічних відносин в економіці ринкового типу, який забезпечує її інноваційну активність і підтримує конкурентне середовище.

2. При визначенні малого підприємства можуть використовуватись кількісні та якісні критерії. До якісних критеріїв відносять: висока організаційно-функціональна гнучкість, високий рівень конкуренції, простота організації на основі безцехової структури, поєднання в одній особі кількох виробничо-управлінських функцій, переважна орієнтація на місцеві джерела сировини і ринки збуту продукції, обмеженість грошових і матеріальних ресурсів, потреба у розумній підтримці державою і великим бізнесом. До кількісних критеріїв відносять: кількість працівників, оборот продаж, величину активів, кількість філій, частку фірми на ринку, сукупний капітал фірми.

3. Роль і місце малих підприємств в національній економіці виявляється в виконуваних ними функціях: формування конкурентного середовища; надання ринковій економіці гнучкості, оперативності реагування на потреби ринку, мобільності; прискорення реалізації новітніх технічних та комерційних ідей, наукоємкої продукції; створення нових робочих місць і вирішення проблеми зайнятості; пом’якшення соціальної напруги, демократизація ринкових відносин, створення середнього класу.

4. Головними причинами гальмування розвитку малого підприємництва в Україні є: відсутність дійового механізму реалізації державної політики щодо підтримки малого підприємництва; важкий тягар оподаткування; низькі темпи та перекоси в процесі реформування власності; відсутність належного нормативно-правового забезпечення розвитку малого бізнесу; обмеженість або повна відсутність матеріальних фінансових ресурсів; недосконалість системи обліку та статистичної звітності малого підприємництва, обмеженість інформаційного та консультативного забезпечення.

5. Основними макроекономічними чинниками, які впливають на розвиток малих підприємств, є: обмеженість внутрішнього попиту та наявність кризи збуту на внутрішньому ринку; незначна інвестиційна активність, обмеженість кредитів.

6. Ключовими проблемами на шляху подальшого розвитку та росту малого бізнесу в Україні є труднощі при виході на ринок для новостворюваних підприємств та надмірні регулятивні вимоги і податки для діючи підприємств.

7. Подальший розвиток ситуації без активного та позитивного втручання держави може призвести до згортання цього сектора економіки з відповідним загостренням економічних проблем та посиленням соціальної напруги. Через це і виникає необхідність дієвої державної політики підтримки малого бізнесу.

8. Формування державної політики розвитку малого підприємництва полягає у створенні цілісної системи його державної та громадської підтримки. Одним з дієвих механізмів розвитку підприємництва є прийняття, відповідно з положенням Концепції державної політики розвитку малого підприємництва, однойменної Програми та регіональних програм, які враховують специфіку кожної території і визначають пріоритети розвитку підприємництва.

9. Реалізація Програм створить умови для збільшення кількості діючих малих підприємств, приріст нових робочих місць, росту частки малих підприємств у валовому внутрішньому продукті, додаткових надходжень до бюджету, отримання додаткових товарних ресурсів, підвищення рівня конкуренції серед вітчизняних товаровиробників; допоможе вирішенню соціально-політичних завдань; формуванню широкого прошарку дрібних власників.

10. Малі підприємства в Україні й зокрема у Волинській та Херсонській областях відбулися. Вони вже мають певний досвід, вони нагромадили необхідний первинний економічний, фінансовий й інтелектуальний потенціал. Все це дає підставу говорити про можливості малих підприємств перебороти наявні слабості, хвороби росту, кризу й вийти на більш високий рівень, ставши невід’ємною частиною економіки країни.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.

Закон України „Про підприємництво” від 7.02. 1991 р. №698-ХІІ.

Закон України „Про підприємства в Україні” від 27.03. 1991 р. № 887-ХІІ.

Закон України “Про державну підтримку малого підприємництва” від 19.10.2000 р. № 2063 – 111.

Про концепцію державної політики розвитку малого підприємництва: Постанова Кабінету Міністрів України від 3.04.1996 р. № 404. //Зібрання законодавства України. – К., 1999, № 2.

Указ Президента України „Про державну підтримку малого підприємництва” від 12.05.1998 р. № 456/98.

Указ Президента України „Про усунення обмежень, що стимулюють розвиток підприємництва” від 3.01.1998 р.

Указ Президента України „Про спрощену систему оподаткування, обліку і звітності суб’єктів малого підприємництва” від 3.07.1998 р. № 727/98.

Білоус Г.П. Розвиток малого підприємництва в Україні // Економіка України. – 2002. – №2 – с. 34-36.

Блинов А.П. Мале підприємництво: Навчальний посібник. – К.: КНЕУ, 2001. – 336 с.

The online video editor trusted by teams to make professional video in minutes