Договір побутового підряду, Детальна інформація

Відповідно до статті 872 ЦК України якщо підрядником були допущені істотні відступи від умов договору побутового підряду або інші істотні недоліки в роботі, виконаній із маріалу замовника, він має право вимагати за своїм вибором:

виготовлення іншої речі з однорідного матеріалу такої самої якості;

розірвання договору та відшкодування збитків.

У разі виявлення інших відступів від умов договору або інших недоліків у роботі замовник має право за своїм вибором вимагати безплатного усунення цих недоліків у розумний строк або відшкодування його витрат на усунення недоліків чи відповідного зменшення плати. Вимога про безоплатне усуненнянедоліків роботи, виконаної за договором побутового рідряду, які можуть становити для життя або здоров’я замовника та інших осіб, може бути пред’явле назамовником або його правонаступником протягом десяти років з моменту прийняття роботи, якщо у встановленому законом порядку не передбачені більш тривалі строки (строки служби). Така вимога може бути пред’явлена незалежно від того, коли виявлено ці недоліки, у тому числі й при виявленні їх після закінчення гарантійного строку. У разі невиконання підрядником цієї вимоги замовник має право протягом цього ж строку вимагати повернення частини ціни, сплаченої за роботу, або відшкодування його витрат на усунення недоліків.

Ця стаття визначає ряд особливостей у порівнянні зі ст. 858 ЦК, що передбачає загальні правила про відповідальність підрядника за належну якість роботи. Так, згідно зі ст. 858 ЦК, якщо робота виконана підрядником з відступами від умов договору підряду, які погіршили роботу, або з іншими недоліками, які роблять її непридатною для використання роботи такого характеру, замовник має право, якщо інше не встановлено договором або законом, за своїм вибором вимагати від підрядника: 1) безоплатного усунення недоліків в роботі в розумний строк; 2) пропорційного зменшення ціни роботи; 3) відшкодування своїх витрат на усунення недоліків, якщо право замовника усувати їх встановлено договором. Підрядник має право замість усунення недоліків в роботі, за які він відповідає, безоплатно виконати роботу заново з відшкодуванням замовникові збитків, завданих простроченням виконання.

За договором побутового підряду замовник має право вимагати безоплатного усунення інших недоліків у розумний строк або відшкодування його витрат на усунення недоліків чи відповідного зменшення плати (ч. 2 ст. 892 ЦК ). Підрядник повинен усунути недоліки в роботі в розумний строк, призначений замовником. Під розумним строком можна вважати строк, не більший строку, передбаченого договором побутового підряду, що був належно виконаний. У разі наявності термінових тарифів у підрядника “розумний строк” може бути дорівнений строку, який установлений для термінового виконання роботи. Закон України “Про захист прав споживачів” (ст.15) також передбачає, що якщо істотні відступи від умов договору або інші істотні недоліки були виявлено в роботі (послузі), виконаній з матеріалу споживача, споживач має право вимагати за своїм вибором або виконання її з такого ж матеріалу виконавця, або розірвання договору і відшкодування збитків. Він також встановлює строки, протягом яких підрядчик зобов’язаний виконати вимоги замовника з приводу недоліків виконаної роботи.

Вимоги про зменшення ціни за виконану роботу, відшкодування витрат на усунення недоліків засобами замовника чи третіми особами, а також збитків, заподіяних замовнику його відмовлення від виконання договору, підлягають задоволенню у разі виявлення недоліків під час приймання виконаної роботи (наданої послуги) або під час її виконання (надання), а у разі неможливості виявлення недоліків під час приймання виконаної роботи (наданої послуги) – протягом гарантійного та іншого строку, встановленого договором, чи протягом шести місяців із дня прийняття виконаної роботи (наданої послуги) у разі відсутності гарантійного чи іншого строку, встановленого договором (ст. 15 Закону України “Про захист прав споживачів”).

Порушення підрядником строків задоволення вимог замовника надає право останньому висунути іншу вимогу з приводу недоліків.

Якщо задоволення вимог замовника не покриває всі заподіяні йому збитки, то він має право на підставі ст. 611 ЦК вимагати їх відшкодування підрядником у повному обсязі.

Стаття 15 Закону України “Про захист прав споживачів” встановлює, що якщо виконавець не виконує, прострочує виконання роботи (надання послуги) згідно з договором, він за кожний день (годину, якщо тривалість виконання визначена у годинах) прострочення сплачує споживачеві пеню у розмірі трьох відсотків вартості роботи (послуги), якщо інше не передбачено законодавством. У разі якщо вартість роботи (послуги) не визначено, виконавець сплачує споживачеві неустойку у розмірі трьох відсотків загальної вартості замовлення.

Стаття 624 ЦК передбачає, що якщо за порушення зобов’язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненю у повному розмірі, незалежно від відшкудування збитків. Тому неустойка, передбачена за прострочення задоволення вимог замовника з приводу недоліків виконаної роботи, стягується понад збитки.

Вимоги з приводу недоліків у роботі, передбачені статтею 872 ЦК, можуть бути пред’явлені замовником, якщо недоліки були виявлені протягом строків, встановлених відповідно до ст. 860 ЦК, і замовником дотримано порядок приймання роботи, визначений ст. 853 ЦК. При чому, згідно зі п. 7 ст. 15 Закону України “Про захист прав споживачів” про відступи від умов договору та інші недоліки в роботі (послузі), що не могли бути виявленні при звичайному способі її прийняття, споживач зобов’язаний повідомити виконавцеві не пізніше трьох діб після їх виявлення.

Відповідно до ст. 15 Закону України “Про захист прав споживачів”, зазначені вимоги можуть бути пред’явлені споживачем протягом строків, передбачених нормативно-правовими актами та нормативними документами, умовами договору, а в разі відсутності таких термінів – протягом 10 років.

Згідно зі ст. 872 ЦК, вимога про безоплатне усунення таких недоліків роботи, виконаної за договором побутового підряду, які можуть становити життю або здоров’ю самого замовника та інших осіб, може бути поставлена замовником або його правонаступником протягом десяти років із моменту прийняття роботи, якщо у встановленому законом порядку не передбачені більш тривалі строки ( строки служби). Така вимога може бути поставлена незалежно від того, коли виявлені ці недоліки, у тому числі й при виявлені їх після закінчення гарантійного строку. У разі невиконання підрядником зазначеної вимоги замовник має право протягом того самого строку вимагати або повернення частини ціни, сплаченої за роботу, або ж відшкодування витрат, що їх він зазнав через усунення недоліків своїми силами чи з допомогою третіх осіб.

РОЗДІЛ 3 ДОГОВІР БУДІВЕЛЬНОГО ПІДРЯДУ

3.1. Поняття договору будівельного підряду

Будівництво – це процес створення нових, а також розширення, реконструкція, технічне переоснащення діючих підприємств, об’єктів виробничого і невиробничого призначення пускових комплексів.

Серед способів будівництва таких, як: підрядний, господарський та змішаний, основним є підрядний , при якому будівельні роботи, по-перше, проводяться спеціалізованими професійними організаціями, наслідок чого є скорочення строків будівництва; по-друге, цей спосіб має раціональну систему побудови відносин між замовником і підрядником, які пов’язані один з одним, починаючи з першої до останньої стадії – здачі об’єкта будівництва.

Регулюванню підрядних відносин в будівництві присвячена глава 61 ЦК (ст. 875-886) «Будівельний підряд».

Виходячи з того, що усі види підрядних договорів мають єдиний уніфікований режим правового регулювання, до будівельного підряду застосовуються загальні норми ЦК про підряд, якщо спеціальні норми немістять особливостей стосовно того чи іншого положення, зокрема це стосується положень про структуру договірних зв’язків (ст.838 ЦК), ощадливості підрядника (ст. 845 ЦК), зобов’язань сторін стосовно інформації (ст. 862ЦК) тощо.

Будівельний підрядяд, крім родових ознак договору підряду, має свої кваліфікаційні ознаки: специфічний предмет – будівельні роботи; характер здійснення цих робіт, які нерозривно пов’язані з місцезнаходженням об’єкта (ч. ст. 875 ЦК); організацію виконання будівельних робіт, що дає можливість розглядати його як самостійний об’єкт договору підряду.

Норми, що регулюють відносини будівельного підряду, містяться в нормативно-правових актах, які утворюють законодавство в галузі будівництва, що за своєю суттю є комплексним, включаючи не тільки норми цивільного права, а й адміністративного, земельного, фінансового тощо.

В умовах ринкової економіки будівельне законодавство суттєво оновилося, хоча цей процес триватиме й надалі. ДО нормативно-правових актів в галузі будівництва належать Закони України “Про інвестиційну діяльність” від 18 вересня 1991 р. № 1560-XII, ”Про основи містобудування” від 16 листопада 1992 р. № 2780-XII, “Про архітектурну діяльність” від 20 травня 1999р. № 687-XIV, “Про нерухомості. Однак, на відміну від ЦК 1963 р., ЦК не передбачає самостійне регулювання регулювання договору підряду на капітальне будівництво, оскільки підрядні договори мають єдиний уніфікований режим правового.

За договором будівельного підряду підрядник зобов’язується здобувати і здати у встановлений строк об’єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов’язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно- кошторисну документацію, якщо цей обов’язок не покладається на підрядника, прийняти об’єкт або закінчені будівельні роботи і оплатити їх.Договір будівельного підряду укладається на проаедення нового закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти” від 22 лютого 2000 р. № 1490-III, “Про майнову відповідальність за порушення умов договору підряду (коптркту) при виконанні робіт на будівництві об’єктів” від 6 квітня 2000 р. №1641-III; Положення про державний архітектурно-будівельний контроль, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 1993 р. , Порядок затвердження інвестиційних програм і проектів будівництва та проведення їх комплексної державної експертизи, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11 квітня 2002 р.. Порядок здійснення контролю за дотриманням сторонами зобов’язань за договором підряду про виконання робіт на будівництво об’єктів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2004 р. № 609, Порядок державного фінансування капітального будівництва, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001р. № 1764 , тощо.Відносини, що складаються в процесі капітального будівництва, мають специфічний механізм правового регулювання обумовлений насамперед особливостями капітального будівництва, як діяльності, спрямованої на створення нових і реконструкцію старих основних фондів виробничого і невиробничого призначення. Роботи, що виконуються на підставі договору підряду на капітальне будівництво, як правило, характеризуються тривалістю виробничого циклу, значними витратами і ведуть до створення або відновлення об’єктів будівництва, капітального ремонту, реконстрекції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та їнших робіт, нерозривно пов’язаних з місцезнаходженням об’єкта.

До договору будівельного підряду застосовуються положення ЦК України, якщо інше не встановлено законом .

Стаття 875 ЦК України суттєво відрізняється від анологічної норми яка була закріплена в ст. 353 ЦК 1963 р. В умовах адміністративно-командної системи економіки договір підряду на капітальне будівнийтво був винятково плановим і цивільне законодавство обмежувало коло суб’єктів договірних відносин у будівництві тільки юридичними особами. Зміни що відбулися соціально-економічному ладі країни, внесли істотні корективи у взаємини між замовниками споруджуваних об’єктів і підрядниками, що виконують відповідні роботи. У силу цих обставин договір підряду у даний час може бути і плановим, якщо об’єкт споруджується за рахунок державних інвестицій, і таким, який укладається винятково на підставі вільного волевиявлення сторін.

Головними учасниками підрядного контракту є замовник і підрядник. Якщо ці сторони виступають єдиними учасниками контракту, останняй має двосторонній характер. Якщо крім замовника і підрядника у контракті беруть участь інші учасники будівництва (проектні організації, постачальники устаткування, субпідрядники тощо),контракт є багатобічним.

При укладені двостороніх традиційних підрядних контрактів підрядник відповідає за виконання робіт, передбачених проектом будівництва, і введення об’єкта в експлуатацію. При укладені багатобічних контрактів окремі зобов’язання підрядника передаються іншим учасникам.

Як замовник може виступати інвестор на підставі його доручення інші фізичні чи юридичні особи. Замовник за умовами контракту є покупцем продукції, виробленої підрядиком, контрулює перебіг її створення, може виступати співвиконавцем контракту, виконуючи ряд виробничих функцій. Якщо замовник і інвестор є різними особами, функції посередника доручаються посередницьким, управлінським, консалтинговим і іншим подібним структурам. У такому випадку між інвестором і замовником повинне проводитись чітке розмежування повноважень. Замовник може передати частину своїх функцій за контрактом іншій особі, що діє від імені замовника і представляє цього інтереси у взаєминах з підрядником.

Підрядником можуть бути будівельно-монтажні, будівельні, проектно-будівельні й інші організації і підприємства, незалежно від форм власності, а також фізичні особи або організації посередників, що приймають на себе функції по координації робіт, які зареєстровані і отримали ліцензію на будівельну діяльність у встановленому законом порядку. Перелік видів будівельної діяльності (будівельно0моптажних, проектних робіт, інженерних досліджень, виробництва будівельних матеріалів, виробів і конструкцій) установлено спеціальними нормами.