/  
 ДОКУМЕНТІВ 
20298
    КАТЕГОРІЙ 
30
Про проект  Рекламодавцям  Зворотній зв`язок  Контакт 

Договір побутового підряду, Детальна інформація

Тема: Договір побутового підряду
Тип документу: Реферат
Предмет: Правознавство
Автор: Олексій
Розмір: 0
Скачувань: 1472
Скачати "Реферат на тему Договір побутового підряду"
Сторінки 1   2   3   4   5   6   7   8  
Організація-підрядник має право на договірних засадах доручати виконання окремих робіт іншим спеціалізованим організаціям. Останні називаються субпідрядними організаціями. У таких випадках підрядна організація, що уклала з замовником договір на будівництво всього об’єкта, виступає як генеральний підрядник. Взаємовідносини організацій – генеральних підрядників (генпідрядників) з субпідрядними організаціями (субпідрядниками), їхні права, обов’язки і відповідальність при укладені і виконанні контрактів субпідряду на виконання окремих видів робіт для забезпечення введення в дію виробничих потужностей і споруд, а також житлових будинків та інших об’єктів соціального призначення можуть бути врегульовані відповідно до Положення про взаємовідносини організацій – генеральних підрядників з субпідрядними організаціями, затвердженого Науково-технічною радою Державного комітету України у справах містобудування і архітектури 14.12. 1994 р., яке має рекомендаційний характер.

договору будівеьного підряду є проведення нового бкдівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель, споруд та інших робіт, нерозривно пов’язаних із місцезнаходженням об’єкта.

Нове будівництво (новобудова) – це будівництво підприємств, будівель і споруд яке здійснюється на нових майданчиках на підстві новозатвердженої проектно-кошторисної документації. Розширення – це здійснення за новим проектом других і наступних черг діючих підприємств, додаткових виробничих комплексів і виробів, а також нових або розширення нових цехів. Реконструкція (технічне переоснащення) – проведення відповідно до плану технічного розвитку об’єднань (підприємств) комплексу заходів ( без розширення робочих площ) щодо підвищення технічного рівня окремих дільниць виробництва, агрегатів, установок шляхом запровадження нової техніки, технології, заміни установлення тощо.

Крім перерахованих у ст. 875 зобов’язань, на замовника договором можуть покладатися: забезпечення підрядника на будівельному майданчику телефонними і телексними лініями; при спорудженні, капітальному ремонті, реконструкції об’єкта на території діючого підприємства – забезпечення доступу працівникам будівельної організації на будівельний майданчик протягом строку дії договору; забеспеченням житлом працівників (при наявності можливостей), послугами їдальні, буфетів, лазні, лікувальних закладів, а також сприяння організації відпочинку. У випадку неможливості тимчасово передати житло для розселення працівників будівельних організацій при віддаленості місць масового розселення працівників і неможливості доставки їх до місця роботи через відсутність міського транспорту, замовник оплачує відповідно до договору витрати по доставці працівників до місця роботи і назад – до місця проживання. В окремих випадках замовник надає підрядчику кваліфікований робочий персонал. Однак у будь-якому разі ці додаткові умови повинні бути оформленні у відповідній формі та включені до договору підряду. Обумовлюючи в договорі додаткові зобов’язання замовника, сторони повинні погоджувати порядок розрахунків за такі послуги.

15. 12 1993 р. Науково-технічна рада Міністерства України в справах будівництва та архітектури розробила Положення “Про підрядні контракти в будівництві”, яке розроблено з урахуванням вітчизняного і закордонного досвіду й особливостей ринкових відносин у цій галузі. Воно має рекомендаційний характер, але оскільки воно детально регламентує відносини підряду в будівництві доцільність його врахування під час укладення договору не викликає сумнівів.

Право власності на об’єкт будівництва (ст. 876 ЦК України). Власником об’єкта будівництва або результату інших будівельних робіт до їх здачі замовникові є підрядник. Відповідно до ч. 3 ст. 875 ЦК України до договору будівельного підряду застосовуються положення ЦК, якщо інше не встановлено законом. ЦК також передбачає, що за договором підряду підрядчик зобов’язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором (ст. 839 ЦК). Відповідно і ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження (псування) матеріалу до настання строку здочі підрядником визначеної договором підряду роботи несе сторна, яка надала матеріал (ст. 842ЦК). Тому цілком логічним є визнання власником об’єкта будівництва або результату інших будівельних робіт до їх здач замовникові підрядника.

3.2.Проектно-кошторисна документація

Відповідно до ст. 877 ЦК України визначає, що підрядник зобов’язаний здійснювати роботи з будівництва об’єкта відповідно до технічної документації, яка визначає обсяг, зміст роботи, та кошторису, що є важливим економічним документом будівництва, визначає ціну об’єкта, врахоауючи не тільки вартість роботи, але й вартість устаткування, матеріалів та інших витрат. Технічна документація і кошторис повинні відповідати вимогам нормативних документів, що регулюють будівництво, і договори будівельного підряду, що укладаються. У договорі підряду на капітальне будівництво сторони визначають залежно від складності об’єкта стадійність і склад проектної документації. Для складних об’єктів, як правило, застосовується двустадійне проектування – технічний прокат і робоча документація. Замовник (залежно від джерела фінансування) повинен затвердити або схвалити обґрунтування інвестицій у будівництво підприємств, будинків, споруд. Розробка ТЕО (техніко-економічного) будівництва, виконується найчастіше організацією, що проектує будівництво, і є підставою для складання робочої документації, що залежно від умов договору готується однією із сторін договору, але в інших випадках підлягає узгодженню з замовником; при покладанні проектування на підрядника замовник в обумовлений договором строк повинен передати вихідні дані для проектування, вихідні дані по устаткуванню, завдання на проектування, рішення про узгодження місця розташування об’єкта, технічні умови на підключення об’єкта до мереж і комунікацій та інші дані, необхідні для розроблення проектної документації.

При укладенні традиційних двосторонніх контрактів відповідальність за забезпечення проектною документацією, в основному, несе замовник, який видає вихідні дані для розроблення документації; укладає контракти на виконання проектно-дослідницьких, конструкторських, науково-дослідних, консалтингових послуг; погоджує з проектною організацією графік розробки документів; організує у встановленому порядку узгодження і затвердження документації для провадження робіт. При виконанні зобов’язань підрядника соціальною посередницькою (управлінською, консалтинговою) організацією вона може відмовити за підготовку проектної документації, забезпечити управління будівництвом об’єкта, координацію діяльності безпосередніх виконавців.

Розроблення такої документації здійснюється на підставі договору підряду на проектні, пошукові, дослідно-конструкторські, науково-дослідні та технічні роботи.

Якщо під час виконання робіт підрядник виявив невраховані технічною документацією роботи, він передає замовнику повідомлення у письмовій формі у встановлений договором строк. У договорі сторони можуть передбачити умови, за яких у випадку неотримання відповіді у встановлений строк від замовника ( у випадках, коли додаткові роботи неминучі з погляду строку чи якості будівництва) підрядник виконує роботи, вважаючи, що мовчання замовника є його згодою з необхідністю виконання робіт, не передбачених технічною документацією.

Підтвердження виконання підрядником вимог про повідомлення замовника у разі необхідності виконати додаткові роботи є письмовий документ за умови, що цей документ отриманий представником замовника у встановлений строк. Збитки відшкодовує замовник тільки у випадках, коли доведено факт повідомлення замовника про необхідність вирішити питання про даткові роботи. При виконанні робіт відповідно до технічної документації, погодженої з замовником, але не врахованих кошторисом, підрядник виконує їх, повідомляючи про факт замовнику, і замовник робить їхню оплату.

Технічна документація і кошторис повинні відповідати вимогам нормативних документів, що регулюють будівництво, і договори будівельного підряду , який укладається. У систему нормативних документів входять Закони України “Про основи містобудування”, “Про архітектурну діяльність”, Указ Президента України “Про пріоритетні завдання у сфері містобудування”, постанови Кабінету Міністрів в галузі містобудування житлово-комунального господарства, нормативні акти Державні будівельні норми України (ДБН), які затвердженні Держбудом України, збірники норм по проектуванню, будівельні норми, які затверджені в межах їхньої компетенції місцевими органами управління ( так, наприклад, рішення виконавчого комітету Одеської міської ради № 192 від 18.04. 2000 р. було затверджено Положення про порядок реконструкції вбудованих, вбудовано-прибудованих і прибудованих приміщень в м. Одесі, яке є частиною комплексу місцевих містобудівних нормативів м. Одеси і розроблено відповідно до вимог Законів України “Про місцеве самоврядування в Україні”, Правил забудови м. Одеси, затверджених рішенням міської ради №443-XXIII від 09.12.1999 р.) та інші.

Внесення змін до проектно-кошторисної документації (ст.878 ЦК України). Замовник має право в процесі розроблення проектної документації без узгодження з іншою стороною внести зміни в проекті рішення. Однак, якщо ці зміни обумовлюють подовження строків виконання робіт, замовник зобов’язаний продовжити і строк контракту. Замовник також має право на внесення в процесі будівництва змін і доповнень в проектну документацію.

Узгодження змін у виготовленій технічній документації повинне здійснюватися на письмі. У випадку забезпечення технічною і кошторисною документацією об’єкта будівництва підрядником зміна може мати місце тільки після узгодження з замовником (інвестором) у строк, обумовлений договором будівельного підряду. При зміні проектно-кошторисної документації, затвердження, узгодження документації, остаточне рішення може бути прийняте за за узгодженням сторін, крім випадків, коли буде доведено неможливість подібних вимог.

У договорі встановлюється порядок і строк узгодження додаткового кошторису у випадку змін, внесених у технічну документацію після прийняття її в провадження робіт виконавцем. Вимога підрядника про перегляд кошторису повинна бути належним чином мотивована і подана для узгодження з замовником у письмовій формі в строк, обумовлений договором. Витрати повинні бути технічно й економічно обґрунтовані, виходячи з оптимальної витрати ресурсів, раціонального використання навколишнього середовища, правильного і достовірного визначення вартості змін і доповнень до раніше виданої технічної документації.







3.3.Відповідальність підрядника і замовника за договором будівельного підряду.

Відповідальність сторін може бути передбачена законодавством і укладеним договором, тобто як у нормативному, так і договірному порядку. Зазвичай способи відповідальності визначаються сторонами в укладених договорах. За невиконання або належне виконання обов’язків за договором будівельного підряду відповідальна за це сторона сплачує встановлену неустойку (пеню), а також відшкодовує збитки.

За загальним принципом цивільно-правової відповідальності сторони відповідають за порушення договору лише за наявності їх вини. Оскільки відповідальність за порушення субпідрядниками своїх зобов’язань покладається на генерального підрядника, останній відповідає перед замовником не тільки за свою вину, а й за вину третіх осіб (субпідрядників).

Розмір неустойки, що сплачується винною стороною, встановлюється залежно від виду порушення. При укладені договору сторони мають право передбачити санкції за невиконання таких зобов’язань за порушенням яких законодавством не встановлені. Сплата неустойки, встановленої за невиконання або належне виконання зобов’язань і відшкодування заподіяних цим збитків не звільняє сторони від наступного виконання зобов’язань.

Стаття 883 ЦК України встановлює відповідальність підрядника за якість робіт, підкреслюючи значення якісних показників у будівництві. Мається на увазі відповідальність за виконання робіт із відступом від проекту, прийнятого до виробництва, кошторису, а також будівельних норм і правил, що діють на момент виконання окремих видів робіт.

Стаття також встановлює санкції, які повинні стимулювати належне виконання зобов’язань підрядником які забезпечують майнові інтереси замовника при недотриманні вимог щодо якості. Неустойка має штрафний характер. Випадки застосування санкцій у кожному конкретному випадку повинні бути передбачені у договорі.

Закон України ( дію якого зупинено на 2002 р. згідно із Законом від від 20 грудня 2001 р. ) “ Про майнову відповідальність за порушення умов договору підряду (контракту) про виконання робіт на будівництві об’єктів” визначає загальні правові засади майнової відповідальності за недотримання встановлених умовами договору підряду (контракту) строків завершення виконання робіт на будівництві об’єктів та здійснення розрахунків за них і спрямований на посилення договірної дисципліни та відповідальності за цільове використання коштів Державного бюджету України, республіканського бюджету Автономної Республіки Крим, місцевих бюджетів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій.

Майнова відповідальність є істотною умовою договору підряду (контракту) і передбачає стягнення за вимогою потерпілої сторони неустойки (пені), а також відшкодування збитків (витрат, втрат або пошкодження майна, неодержаних доходів) у частині, не покритій неустойкою (пенею), з винної сторони відповідно до умов, визначених у ст. ст. 4 і 5 вказаного Закону та іншими законами. Законом також передбачені інші особливості відповідальності сторін за договором підряду на капітальне будівництво, якщо воно здійснюється за рахунок коштів держави.

Закон України “Про відповідальність підприємств. Їх об’єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування і спрямований на посилення державного контролю за забудовою територій, розміщенням і будівництвом об’єктів архітектури, додержанням суб’ктами архітектурної діяльності затвердженою містобудівною та іншою проектною документацією, місцевих правил забудови населених пунктів, вимог вихідних даних, а також на захист державою прав споживачів будівельної продукції.

За статтею 886 ЦК України за невиконання або неналежне виконання обов’язків за договором підряду на капітальне будівництво відповідальна за це сторона сплачує встановлену неустойку (неню) передбачену договором, а також відшкодовує збитки, у сумі. Не покритою неустойкою, що виразилося у зробленій іншою стороною витратах, у втраті чи ушкоджені її майна.

П. 3 ст. 2 Закону України “Про майнову відповідальність за порушення умов договору підряду (контракту) про виконання робіт на будівництві об’єктів“ встановлено, встановлено що у разі недотримання зобов’зань щодо стягнення неустойки, сума неустойки (пені), що не була стягнена у встановленому порядку з винної сторони за порушення умов договору підряду (контракту), стягується за рішенням господарського суду до державного бюджету як зі сторони, яка не заявила ці вимоги, так із сторони, що не виконала договірних зобов’язань, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Сторінки 1   2   3   4   5   6   7   8  
Коментарі до даного документу
Додати коментар