/   Реферати  
 ДОКУМЕНТІВ 
20298
    КАТЕГОРІЙ 
30
Бібліотека   Портфель   Замовлення  
Mobile  Mac  Linux  Windows  Партнерам і рекламодавцям  Зона зареєстрованих користувачів  Результати пошуку  Форум  Новини  Новини  Події  Куплю/продам  Кlubніка  МегаДОСТУП  Новини сайту  Про проект  Зворотній зв`язок  Рекламодавцям  Контакт 

1)Теоретичні і практичні задачі сучасної вікової психології і їх значення для теорії і практики виховання підроcтаючого покоління.2)Соціальний розвиток школяра.3)Психологічні аспекти самовиховання в підлітковому і ранньому юнацькому віці. 4)Діяльність вчи, Детальна інформація

Тема: 1)Теоретичні і практичні задачі сучасної вікової психології і їх значення для теорії і практики виховання підроcтаючого покоління.2)Соціальний розвиток школяра.3)Психологічні аспекти самовиховання в підлітковому і ранньому юнацькому віці. 4)Діяльність вчи
Тип документу: Контрольна
Предмет: Психологія
Автор: Круть Олексій
Розмір: 0
Скачувань: 6030
Скачати "Контрольна на тему 1)Теоретичні і практичні задачі сучасної вікової психології і їх значення для теорії і практики виховання підроcтаючого покоління.2)Соціальний розвиток школяра.3)Психологічні аспекти самовиховання в підлітковому і ранньому юнацькому віці. 4)Діяльність вчи"
Сторінки 1   2   3   4   5   6   7   8  
Становлення особистості індивіда не може розглядатися у відриві від суспільства, у якому він живе, від системи відносин, у які він включається. За словами К. Маркса, суспільство "не складається з індивідів, а виражає суму тих зв'язків і відносин, у яких ці індивіди знаходяться друг до друга".

Природа міжособових відносин у будь-якому суспільстві досить складна. У них виявляються як сугубо індивідуальні якості особистості - її емоційні і вольові властивості, інтелектуальні можливості, так і засвоєні особистістю норми і цінності суспільства. У системі меж-особистісних відносин людина реалізує себе, віддаючи суспільству сприняте в ньому. Саме активність особистості, її діяння є найважливішою ланкою в системі міжособових відносин. Вступаючи в міжособові відносини найрізноманітніших за формою, змісту, цінностям, структурі людських спільностей - у дитячому саду, у класі, у дружнім колі, у різного роду формальних і неформальних об'єднаннях, - індивид виявляє себе як особистість і представляє можливість оцінити себе в системі відносин з іншими.

Дитина живе, росте і розвивається в переплетенні різного роду зв'язків і відносин. У дитячих і підліткових групах складаються міжособисті відносини, що відбивають взаємозв'язки учасників цих груп у конкретно-історичній ситуації розвитку суспільства. Незважаючи на те, що прояву міжособистих відносин у кожній конкретній групі мають свою неповторну історію, на різних вікових етапах діють загальні закономірності їхнього становлення і розвитку.

Перша з них відбиває обумовленість природи міжособистих відносин тим місцем, що вікова соціальна група займає в суспільстві. Друга характеристика міжособистих відносин - це їхня залежність від спільної діяльності, що у будь-яку історичну епоху опосередковує розвиток міжособових відносин у групі, визначає їхню будову. Третя особливість міжособових відносин полягає в їх рівнях в природі - сформована група має визначений рівень розвитку, від якого залежить чи наявність відсутність тих чи інших її соціально-психологічних особливостей і характер її впливу на індивідів.

Будь-яка група на будь-якій віковій ступіні характеризується своєю особливою соціальною ситуацією розвитку. Поняття соціальної ситуації раз-витія було введено Л.С. Виготським для характеристики розвитку особистості дитини усередині визначеного вікового етапу на основі конкретно - історичної системи його відносин із соціальною дійсністю. Поняття соціальної ситуації розвитку може бути застосоване і до характеристики дитячої групи.

Це насамперед об'єктивні умови існування даної групи, обумовлені історичною епохою, культурою й ін.

Іншим компонентом соціальної ситуації розвитку дитячої групи є її об'єктивний соціальний статус, обумовлений насамперед положенням дитинства як соціально - вікової групи в структурі суспільства.

Крім об'єктивних умов соціальної ситуації розвитку дитячої групи існує суб'єктивний аспект соціальної ситуації розвитку. Він представлений соціальною позицією, тобто відношення членів дитячої групи до цих об'єктивних умов , статусу, і їхньою готовністю до прийняття цієї позиції і діям відповідно до неї.

Аналіз соціальної ситуації розвитку дозволяє розкрити зміст міжособових відносин у дитячих групах. У дитячих і подросткових групах можуть бути виділені функціонально - рольові, эмоційних - оцінні і особистістю - значеннєві відносини між однолітками.

Емоційно - оцінні відносини виявляються в безпосредньо взаємодії дітей, відбиваючи систему їхніх переваг. Знання цих відносин дозволяє відповісти на багато питань зв'язані з поводженням дитини. На перший план тут виступають емоційні переваги - симпатії, антипатії, дружні переваги і т.д.

.

Ціль роботи: вивчити вплив статусного положення дитини в групі на формування рівня його самооцінки.

.

Для вивчення рівня самооцінки кожної дитини групи була використана методика самооцінки якостей особистості (Т. Дембо - С. Рубинштейна).

Для проведення діагностики міжособовних відносин у групі під-паростків була використана методика виявлення соціометричного статусу особистості і структури міжособових зв'язків у групі (соціометрія).

Психологічна характеристика групи і колективу.

Соціально-психологічна характеристика груп.

Проблема груп, у які об'єднані люди в процесі своєї життєдіяльності, - найважливіше питання соціальної психології.

Реальність суспільних відносин завжди дана як реальність від-носінь між соціальними групами, тому для соціологічного аналізу украй важливим і принциповим питанням є питання про те, за яким критерієм випливає вичленять групи з того різноманіття різного роду об'єднань, що виникають у людському суспільстві.

"Група - це деяка сукупність людей, розглянутих їх з погляду соціальної, виробничої, економічної, побутовий, професійної, віковий і т.п. спільності" Відразу ж випливає , що в суспільних науках у принципі може мати місце двояке вживання поняття "група". З одного боку, у практиці, напер-мір, демографічного аналізу, у різних галузях статистики маються через умовні групи: довільні об'єднання (угруповання) людей по якій або загальній ознаці необхідному в даній системі аналізу.

З іншого боку, у цілому циклі суспільних наук під групою розуміється реально існуюче утворення, у якому люди зібрані разом, об'єднані однією загальною ознакою, різновидом спільної чи діяльності поміщені в якісь ідентичні умови, обставини, певним чином усвідомлюють свою приналежність до цієї освіти.

Групи бувають: великими і малими, від двох чоловік і більш, умовними і реальними. Реальні групи поділяють на малі і великі, офіційні і не офіційні, стійкі і ситуативні, організовані і стихійні, контактні і неконтактні. Стихійні - К.К.Платонов назвав "неорганізованими групами".

Групи складаються з людей, суспільства - із груп. Індивіди, групи і суспільства - це три сучасні реальності, вони взаємозалежні. Усі групи більш-менш спеціалізовані. Їхня спеціалізація залежить від потреб людей. Так, родина в промисловому місті має одночасно генетичну і виховну функції. Інші групи виконують другі функції. Індивіди беруть участь в у багатьох групах. Деякі групи припускають фізична присутність її членів. Одночасно можна брати участь у декількох групах: члени команди по футболі, навчальні заклади. Існують постійні, тимчасові, випадкові чи спорадичні групи. Деякі групи створені для тривалого існування і прагнуть до цього: школи, село, підприємства, зацікавлені в продовжені своєї справи. Це групи, що не хочуть зникнути. Інші групи приречені на нетривале існування (туристи). Деякі групи є вільними, інші мають обов'язковий характер. Так, з'явившись на світло, ми не вибирали родину, етнічну чи групу націю, інші групи, куди вступають за бажанням: спортивний клуб, культурні чи суспільства соціальне об'єднання. Формальні групи характеризуються організованою структурою. Соціальні відносини тут носять безособовий характер (різні партії). У неформальній групі існують особисті, соціальні відносини, що здійснюються в ролях, обумовлених внутрішнім середовищем, симпатіями (це друзі, приятелі, "клуб по інтересах"). Первинна чи обмежена група є основою для людини це - родина. У ній відбувається процес культуризації. Вторинні групи - великі по розмірі і відносини в них формалізовані. Приклад: баскетбольний клуб у який входять кілька команд, - це вторинна група. А одна команда - первинна група.

Соціальна психологія починала багаторазові спроби побудувати класифікацію груп. Американський дослідник Ювенк вичленував сімох різних принципів, на підставі яких будувалися такі класифікації. Ці принципи були найрізноманітнішими : рівень культурного розвитку, тип структури, задачі і функції, що переважає тип контактів у групі. Однак загальна риса всіх запропонованих класифікацій - форми життєдіяльності групи.

Для соціальної психології значимий поділ груп на умовні і реальні. Вона зосереджує своє дослідження на реальних групах. Але серед цих реальних існують і такі, котрі переважно фігурують у загальнопсихологічних дослідженнях - реальні лабораторні групи. На відміну від них існують реальні природні групи. Соціальнопсихологічний аналіз можливий відносно і тієї, і іншого різновиду реальних груп. Однак найбільше значення мають реальні природні групи. У свою чергу ці природні групи поділяються на так називані "великі" і "малі" групи. Малі групи - обжите поле соціальної психології. І все-таки зупинимося на ній.

Під малою групою розуміється нечисленна по складу група, члени якої об'єднані загальною соціальною діяльністю і знаходяться в безпосереднім особистому спілкуванні, що є основою для виникнення емоційних відносин, групових норм і групових процесів.

Доцільність дослідження груп очевидна, тому що вони є зручною моделлю вивчення процесів сугестивності, комфортності, спрацьованості, спілкування і т.д. за визначений проміжок часу.

Лабораторні дослідження малих груп можуть бути наближені до реальних життєвих умов двома різними способами. Перший спосіб йде по шляху створення експериментів, що ізолюють усі найважливіші і другорядні атрибути цих ситуацій. Другий спосіб зближення йде по шляху не тільки організацій умов експерименту, але і включає дослідження реальних контактних груп у "життєвих" умовах взаємодії.

І що коштовно, у лабораторних дослідженнях малих груп дотримується загально - психологічний принцип підбора випробуваних: вони повинні бути одного віку, підлоги, близького рівня утворення.

Що ж стосується великих груп, то питання про їхнє дослідження значно складніше і вимагає особливого розгляду. Важливо підкреслити, що ці "великі" групи також представлені в соціальній психології нерівноцінно: одні з них мають солідну традицію дослідження на Заході (це по перевазі великі, не організовані, стихійно виниклі "групи", сам термін "група" стосовно яких дуже умовний), інші ж, подібно класам, націям значно слабкіше представлені в соціальній психології як об'єкт дослідження. У групах першого виду, процеси що протікають в них, добре описані в не-котрих розділах соціальної психології, зокрема при дослідженні способів впливу в ситуаціях поза колективним поводженням.

Сторінки 1   2   3   4   5   6   7   8  
Коментарі до даного документу
Додати коментар