Технологія навчання іншомовного матеріалу, Детальна інформація

ТЕХНОЛОГІЯ НАВЧАННЯ ІНШОМОВНОГО МАТЕРІАЛУ

Згідно з принципом комунікативності в навчанні іноземних мов і практичної мети – навчання іншомовного спілкування, засвоєння мовного матеріалу: граматичного, лексичного, фонетичного, орфографічного відбувається комплексно. Проте це не означає відсутності спеціальної цілеспрямованої роботи по засвоєнню граматичних форм і структур, вокабуляра, звуків, інтонаційно-ритмічних моделей, орфографічних правил. Вони становлять той “будівельний матеріал”, без якого не може відбутися будь-яке спілкування. Ось чому виникає необхідність у фрагментах уроків, на яких домінує той чи інший аспект мови – граматика, лексика, фонетика, орфографія. Метою таких уроків є формування відповідних навичок мовлення – граматичних, лексичних, фонетичних , орфографічних.

НАВЧАННЯ ГРАМАТИЧОГО МАТЕРІАЛУ

Активний і пасивний граматичний мінімум.

Поняття “граматична структура” і “зразок мовлення”

У середніх навчальних закладах вивчаються не всі граматичні явища виучуваної іноземної мови, а спеціально відібраний граматичний мінімум, який складається з активного і пасивного граматичного мінімуму. Для вираження власних думок іноземною мовою учень має володіти тими граматичними структурами (ГС), які входять до активного граматичного мінімуму. До пасивного граматичного мінімуму входять такі ГС, якими учні можуть не користуватися для вираження своїх думок, але які потрібні для сприймання і розуміння мовлення.

Мета навчання граматичного матеріалу іноземної мови, що вивчається, це володіння граматичними навичками мовлення: репродуктивними, тобто граматичними навичками говоріння і письма (активним граматичним мінімумом) та рецептивними навичками, тобто граматичними навичками аудіювання і читання (активним і пасивним граматичним мінімумом).

Під час ознайомлення з новою граматичною структурою (або явищем) в початковій школі учитель, передусім, повинен звернути увагу на функцію цієї структури, а форма має засвоюватися в нерозривній єдності з функцією імпліцитно – без використання вербальних правил (описових і правил-інструкцій).

Граматичні явища в початковій школі вивчаються шляхом сприймання і використання мовленнєвих зразків у комунікативних ситуаціях.

Поняття “граматична структура” і “зразок мовлення”

Сприймаючи граматичну форму, ми розпізнаємо ті чи інші ознаки, що сигналізують про дану структуру: їх називають граматичними сигналами, а структуру відповідно розглядають як механізм сигналів, що служать для передачі певних значень. Так, наприклад, в англійській мові сигнал -‘s передає поняття приналежності (Mary’s book), суфікси -er, -est є ознакою вищого і найвищого ступенів порівняння.

Кожна мовленнєва одиниця має свою структуру, яка відбиває певні зв’язки між її компонентами. Розрізняють п’ять рівнів мовленнєвих одиниць:

рівень словоформи (дане слово в його граматичній формі);

рівень вільного словосполучення;

рівень фрази / речення;

рівень надфразової єдності (відрізок мовлення, який складається з двох або більше речень, синтаксично організований і комунікативно самостійний);

рівень цілого тексту.

Для навчання граматичного матеріалу вагомими є перші чотири рівні, тому що на рівні тексту (усного або письмового) навички мають вже функціонувати, а не формуватися.

Як можна зобразити структуру мовленнєвих одиниць різних рівнів у навчальному процесі? Це можна зробити різними способами: за допомогою вербальних правил (описових і правил-інструкцій); моделей-схем і, нарешті, мовленнєвих зразків.

Найпоширенішим способом організації одиниць мовлення з метою засвоєння їхньої структури в початковій школі є зразки мовлення. Зразок мовлення (ЗМ) – це типова одиниця мовлення, яка служить опорою для утворення за аналогією інших одиниць мовлення, що мають ту саму структуру.

ЗМ рівня словоформи:

What is there on the shelf? 1) Books. 2) Bags. 3) Brushes.

[s] [z] [iz]

ЗМ рівня словосполучення:

Where is my ball? 1) On the chair.

2) Under the table.

3) In the bag.



ЗМ рівня фрази:

1) Pete is writing a letter. 2) I am writing a letter.