КОРОТКИЙ ЛІТОПИС ЖИТТЯ І ТВОРЧОСТІ І. А. КОЧЕРГИ, Детальна інформація

б) повите мороком ночі принишкле трудове Подольє;

в) захоплення дівочою красою розбещеного Ольшанського.

2. Значну роль у композиції відіграють пісні, яких нараховується у творі понад двадцять. Є пісні народного походження, деякі створив сам

драматург. Пісні увиразнюють обряд українського весілля («Ой панове-сватове, просимо вас...»), характеризують групи образів (дівоча гра про свічку, застільна пісня литовських рицарів). Допомагає характеристиці Івана Свічки і його лірична пісня «Темная нічка над містом спустилась».

СЦЕНІЧНА ІСТОРІЯ П'ЄСИ

Після виходу у світ п'єса «Свіччине весілля» не привернула до себе належної уваги театральних колективів. Івана Кочергу навіть критикували за неактуальність проблематики, за відображення події чотирьохсотлітньої давнини. Визнання прийшло в 1934 р. після постановки п'єси на Українському радіо групою київських акторів під керівництвом режисера-постановника О. Сумарокова. Вдруге радіопостановку «Пісня про Свічку» здійснив у 1953 р. народний артист СРСР В. Добровольський. «Пісня про Свічку» вперше була поставлена на сцені Запорізького драматичного театру ім. М. Заньковецької. Після цього п'єса набула широкої популярності, її ставлять театри багатьох міст України. У 1948 р. композитор М. Скорульський написав оперу «Свіччине весілля».

Літературна критика оцінює «Свіччине весілля» як видатний твір драматургії.

ВІДГУКИ КРИТИКІВ ПРО П'ЄСУ «СВІЧЧИНЕ ВЕСІЛЛЯ»

«Віршована'драматична поема «Свіччине весілля» («Пісня про Свічку») — нове досягнення драматурга, якому вдалося широко показати засобами сценічної дії народний рух та його героїв».

Єлизавета Старинкевич

«Крізь усю п'єсу лейтмотивом проходить образ свічки, антитеза світла і темряви. У символічній боротьбі за світло під проводом героя п'єси Івана Свічки драматург відтворює віковічну боротьбу трудового українського народу за своє визволення з-під ярма гнобителів, за світле, щасливе життя».

Надія Анаріанова

«З появою «Свіччиного весілля» на сцені вперше в історії українського театру була розкрита хвилююча сторінка минулого життя нашого народу, до того майже не відбита в драматургії».

Кіндрат Сторчак

«Предмети на сцені,— лист, хустка, рушниця, свічка і т. ін.,— учасники спектаклю. Вони оточують персонажа, рухаються разом з ним і разом з ним виростають до типової значущості реалізму. .. .Предмет — свічка — є стрижнем п'єси, і з простої свічки виростає до значення полум'я повстання».

Олексій Толстой

«Ваші чудесні п'єси завжди були для мене справжнім зразком високої майстерності, я вчився на них складному мистецтву драматургії».

Вадим Собко

«Я всім серцем люблю Вашу розумну сонячну творчість, я безмежно вдячний Вам за незабутні чудесні образи Ваших прекрасних п'єс».

Юрій Збанацький

«Творчий досвід Івана Кочерги повчальний. Він свідчить, що можна примусити звучати свіжо навіть дуже далекі від нас події, вся справа в умінні опоетизувати матеріал, подати його так, щоб він звучав, по-перше, по-сучасному, а по-друге, набув своєрідних художніх форм. Тоді твір витримає будь—який іспит часом. Прикладом тому є «Свіччине весілля».

З. С. Голубєва