Приватизація промислового сектору в Україні: проблеми та можливі шляхи їх вирішення, Детальна інформація

Таким чином, від такої схеми приватизації повинні виграти усі: підприємства отримують необхідні інвестиції та реструктуризуються, держава отримує повну ціну за свої паї (щоправда, трохи згодом), інвестори мають змогу вигідно придбати перспективні підприємства.

При приватизації підприємств-монополістів (наприклад, Укртелекому) доцільно використовувати лізингові та франчайзингові схеми, що дозволяє державі передати підприємство у приватну власність і одночасно зберігати над ним контроль.

Додатки

Додаток 1

Законодавче регулювання приватизаційного процесу в Україні

Приватизація в Україні регулюється наступними основними правовими актами:

Законом України ‘Про приватизацію державного майна’ від 19.02.1997р. (№ 89/97 - ВР).

Законом України ‘Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)’ від 06.03.1992р. (№2171-ХІІ).

Законом України ‘Про приватизаційні папери’ від 06.03. 1992р. (№2173-ХІІ).

Державною програмою приватизації майна державних підприємств, Положенням про Фонд державного майна.

Загалом українським законодавством детально регламентовано механізм реалізації законів про приватизацію. На сьогодні існує більше 300 урядових та відомчіх актів, інструктивних матеріалів, що регулюють процес приватизації державного майна в Україні.

З огляду на велику кількість нормативно-правових актів, що регулюють приватизаційні процеси, доцільним є створення ‘Приватизаційного кодексу України’, який би містив всі ці акти в систематизованому вигляді.

Зауваження до Закону України ‘Про внесення змін до Закону України ‘Про приватизацію майна державних підприємств’

Вилучити абзац 5 п. 2 ст. 2, згідно якого надаються пільги для придбання державного майна членам трудових колективів підприємств, що приватизуються.

2. Доповнити п. 1 ст. 5 абзацем такого змісту: ‘Незалежно від відомчої підпорядкованості, об’єкти приватизації, що не ввійшли до переліку об’єктів Фонду державного майна України, переходять у повне відання регіональних фондів комунальної власності і державного майна.’

3. Доповнити ст. 10 пунктом 4 наступного змісту: ‘Місцеві органи влади, комісії з приватизації об’єкта, конкурсні комісії, що визначені згідно Закону України ‘Про приватизацію невеликих держаних підприємств (малу приватизацію)’ прямо й безпосередньо підзвітні та відповідальні перед Фондом державного майна України, його регіональними відділеннями та підконтрольні Спеціальній контрольній комісії Верховної Ради України з питань приватизації, контрольній комісій з питань приватизації в питаннях, що стосуються приватизації державної власності.’

4. Доповнити п. 5 ст. 17 реченням такого змісту: ‘Забороняється продаж більше 30% акцій новоутвореного акціонерного товариства будь-якій юридичній особі.’

5. Доповнити п. 1 ст. 23 реченням такого змісту: ‘Кошти, отримані від приватизації конкретного підприємства та кошти, отримані відповідно інвестиційним програмам інвесторів на розвиток конкретного приватизованого підприємства мають бути спрямовані виключно на дане підприємство, і не підлягати вкладенню в інше підприємство або ж перерозподілу на державному рівні.’

6. Видалити п. 2 та п. 4 ст. 25.

7. Ст. 27 п. 1 закону передбачає оформлення угоди про приватизацію лише цілісного майнового комплексу, тоді як ст. 5 передбачає і інші об’єкти приватизації. Отже, ст. 27 закону необхідно доповнити порядком оформлення угоди про приватизацію інших об’єктів, а не лише цілісного майнового комплексу. Аналогічні зауваження можна зробити щодо ст. 28.

8. Необхідно вказати, як поширюється відповідальність, встановлена ст.29 закону на випадки порушення закону ‘Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію).’

9. В законі не згадується можливість та необхідність індивідуального підходу до приватизації особливо великих, стратегічно важливих підприємств - підприємств групи ‘Г’. В законі чітко мусить бути визначений регламент індивідуального підходу до приватизації таких підприємств. Доцільним є створення комісії, до повноважень якої входив би розгляд та прийняття рішень по індивідуальним планам приватизації підприємств-гігантів.

Додаткові зауваження:

1. В Законі України ‘Про цінні папери’ передбачити можливість заборони нових емісій цінних паперів протягом 2 років підприємствам, що були приватизовані. Збільшення ж уставного фонду підприємства, в разі необхідності, може відбуватися за рахунок збільшення номінальної вартості вже емітованих акцій.

2. В ст. 20 Закону України ‘Про цінні папери та фондову біржу’ внести зміни і доповнення, згідно яких для оцінки майна підприємств, що приватизуються, проводиться декілька розрахунків за різними методиками (аналогів продажів, затрат, грошових потоків (прибутковості) тощо); окремим нормативним актом доцільно було б передбачити різні методики, що використовуються при оцінці майна підприємств різних галузей, обов’язково з урахуванням амортизаційних відрахувань; передбачити випадки залучення іноземних незалежних фірм для оцінки майна підприємств, що приватизуються.

3. Положення ‘Про контрольну комісію з питань приватизації’ повинно визначати наступні моменти:

а) передбачити можливість залучення до роботи Контрольної комісії експертів та фахівців з питань приватизації;

б) регіональну структуру та статус териториальних відділень Контрольної комісії в Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, джерела фінансування, термін сроку повноважень членів Комісії, механізм здійснення правового контролю тощо;

г) надання широких прав та повноважень Контрольній комісії: права вимагати від посадових осіб підприємства додаткової інформації (про загальну кількість акцій, їх номінальну та ринкову вартості, їх власників тощо), пояснень, скасовувати приватизаційні угоди у випадку їх неправомірності, накладати стягнення тощо. Контрольна комісія повинна мати право контролювати не лише остаточний результат діяльності конкурсної та приватизаційної комісій, але й сам процес прийняття рішень - члени Контрольної комісії повинні мати право бути присутніми на засіданнях конкурсної та приватизаційної комісій тощо.

д) встановити, що діяльність Контрольної комісії та її структурних підрозділів здійснюється не тільки в процесі безпосередньої приватизації підприємства, а на постійній основі; однією з найголовніших функцій Контрольної комісії є здійснення постійного контролю за станом справ в реформованих (приватизованих) підприємствах з метою запобігання подальшого переходу права власності на приватизоване майно від колектива підприємства до його директорського корпусу, іноземних громадян (якщо це є порушенням приватизаційного законодавства), інших порушень приватизаційно-майнового законодавства;