Аналіз прибутковості і рентабельності підприємства, Детальна інформація

Кредиторська заборгованість

35

35



Баланс 100 110 Баланс 100 110

[19, 360]

Коментар до таблиці 1.1.1.

Виходячи зі здорового глузду підприємство не мало в звітному році ні прибутку, ні збитку, оскільки не було ніяких операцій; цей же результат має місце, якщо скористатися другим визначенням прибутку. Однак відповідно до визначення прибутку через зміну власного капіталу підприємство все-таки має прибуток у розмірі 10 тис. дол. Отже, економічний прибуток дорівнює 10 тис. дол., а бухгалтерський прибуток дорівнює нулю.

На перший погляд приведений приклад заводить нас у глухий кут. Як же трактувати поняття прибутку, яким визначенням користатися? Насправді ніякого протиріччя нема, а вся справа в тому, як відноситися до умовного (відкладеного, нереалізованого) доходу, що у наведеному прикладі дорівнює 10 тис. дол.

Можна міркувати в такий спосіб. Підприємство дійсно отримало прибуток, оскільки вдало розмістило свій капітал, придбавши у свій час будинок. Тому, якби підприємство було продане, факт наявності прибутку був би негайно підтверджений.

Таким чином, економічний підхід не робить розходження між реалізованим і нереалізованим доходами; навпаки, бухгалтерський підхід, керуючись принципом обережності (консерватизму), відповідно до якого "витрати завжди очевидні, а доходи завжди сумнівні", не поспішає визнавати нереалізований доход, точніше, цей доход буде визнаний як прибуток лише після його реалізації.

Послідовність міркувань у цьому випадку така. В умовах ринку переоцінка не є обов'язковою, а ціни міняються відповідно до законів ринку – сьогодні ціна виросла, завтра з таким же успіхом вона понизиться. Відкладений доход у зв'язку з переоцінкою міг би трансформуватися в прибуток лише в тому випадку, якби підприємство було продане наприкінці звітного року. Оскільки цього звичайно не відбувається, відкладений доход залишається лише потенційним доходом, що, не виключено, так ніколи і не буде реалізований (зокрема , через зміни кон'юнктури ринку).

Отже, обидва підходи до інтерпретації категорії "прибуток" досить логічні і, у принципі, не суперечать один одному. Зокрема , відкладений доход негайно визнавався б як прибуток, якби підприємство було зобов'язане (за законом чи відповідно до прийнятих принципів бухгалтерського обліку) вести облік по поточних (ринкових) цінах і відображати зміни в активах і пасивах через рахунки фінансових результатів.

Однак такий порядок відсутній з ряду причин, тобто в обчисленні прибутку домінує бухгалтерський підхід.

По-перше, дотримання економічного підходу досить трудоємке - необхідно робити переоцінки безлічі активів, користатися ринковими цінами.

По-друге, усі переоцінки дуже суб'єктивні, тобто обчислений прибуток у будь-якому випадку буде мати відтінок штучності, нереальності. Прийдеться розраховувати якісь міфічні величини прибутків і збитків, що важко перевірити; усе це створює сприятливий ґрунт для всякого роду зловживань і махінацій.

По-третє, твердження про те, що якщо продати підприємство (актив), то нереалізований доход перетвориться в прибуток, дуже умовно, оскільки не можна безперечно стверджувати, що фактичний продаж може бути здійснений саме по тих цінах, що використовувалися в розрахунках.

По-четверте, будь-яке підприємство має нематеріальний актив, що неможливо оцінити інакше, ніж у результаті фактичного продажу підприємства як єдиного майнового комплексу. Цей актив - гудвіл. Гудвіл, будучи характеристикою внутрішнього потенціалу компанії як єдиного майнового комплексу, ніколи не відображається в її балансі. Більше того, до моменту продажу компанії цей актив не має вартісної оцінки, а сама ця оцінка, неявно присутня в системі цінностей даної компанії, не тільки впливає на багато параметрів фінансово-господарської діяльності компанії, але і постійно міняється. В окремих випадках величина гудвілу може бути дуже і дуже істотною, тому ігнорування (хоча б і змушене) даної категорії не може не відобразитися на обчисленні прибутку відповідно до економічного підходу.

Можна сформулювати й інші причини, однак, на наш погляд, уже приведені аргументи дають підставу зробити висновок про те, що скористатися системою рівнянь (1.1.1) для обчислення прибутку практично неможливо. Економічний підхід корисний для розуміння сутності прибутку, бухгалтерський - для розуміння логіки і порядку його практичного обчислення.[19, 365]

1.2 Види прибутку підприємства, порядок його формування і розподілу.

Одним з основних завдань виробничо-господарської діяльності будь-якого підприємства є отримання прибутку. Прибуток є важливим джерелом фінансування виробничого і соціального розвитку підприємства.

Як економічна категорія, прибуток відображає чистий дохід, створений у сфері матеріального виробництва. На рівні підприємства прибуток є частиною його чистого доходу, що залишається після вирахування з суми доходів підприємства суми пов’язаних з ними витрат. Прибуток розглядають як частину чистого доходу підприємства, отриманого на вкладений капітал, що характеризує його винагороду за ризик підприємницької діяльності.

Сума прибутку підприємства залежить від таких основних факторів:

від обсягів виробництва і реалізації продукції;

від ефективності виробничо-господарської діяльності підприємства (ефективності використання основних засобів, виробничих запасів, нематеріальних активів, грошових коштів тощо, які впливають на рівень витрат підприємства).

Окрім того, формування прибутку підприємств залежить від нормативно-правового регулювання порядку визначення собівартості продукції, оподаткування діяльності підприємства та інших чинників.

Згідно чинного законодавства розрізняють обліковий і податковий прибутки (збитки) підприємства [31].

Податковий прибуток (об’єкт оподаткування) – це сума прибутку підприємства, визначена за податковим законодавством (згідно Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”), який є об’єктом оподаткування за звітний період. Податковий прибуток (об’єкт оподаткування податку на прибуток) розраховується за формулою:

Оо = Дв – (Вв + А), (1.2.1)

де Оо – об’єкт оподаткування податку на прибуток (податковий прибуток), грн;