Аналіз прибутковості і рентабельності підприємства, Детальна інформація

), тобто має місце такий взаємозв'язок:

(1.3.3)

Ці показники в зарубіжних країнах застосовуються як основні при проведенні фінансового аналізу. Розрахунок впливу факторів на відхилення прибутковості загального капіталу здійснюється за одним із способів елімінування.

Аналіз впливу факторів можна проводити із різним ступенем їх деталізації. Наприклад, факторний аналіз коефіцієнта прибутковості загального капіталу можна проводити за такою схемою (рис. 1.3.1).

Цією моделлю можна користуватися й при проведенні факторного аналізу коефіцієнта прибутковості основного та окремо оборотного капіталів.

Рис. 1.3.1. Модель факторної системи коефіцієнта прибутковості загального капіталу.

Аналізуючи прибуток (збиток) від іншої реалізації, особливу увагу слід приділити фактам продажу на сторону матеріальних ресурсів, які свого часу були придбані на виробничі цілі, але згодом виявилися зайвими або непотрібними підприємству. При цьому виручка від реалізації сировини, матеріалів, палива, інших предметів праці (без урахування ПДВ) зіставляється з їх собівартістю, яка включає покупну ціну і всі витрати на транспортування, зберігання та інші витрати, пов'язані з перебуванням товарно-матеріальних цінностей на підприємстві. Якщо підприємство змушене реалізувати такі матеріальні ресурси за цінами, нижчими від їх собівартості і, отже, зазнає збитків, слід виявити причини, а також конкретних винуватців (якщо причини не носять об'єктивного характеру, що не виключено).

При реалізації об'єктів основних засобів на сторону підприємство зацікавлене у продажу їх за цінами, що перевищують залишкову (балансову) вартість, тобто первісну вартість, зменшену на суму зносу. Аналіз цих операцій здійснюється з урахуванням неоднакових для різних груп основних засобів законодавчо встановлених правил обліку суми перевищення продажної ціни об'єктів над їх залишковою вартістю.

Для будов, споруд, передавальних пристроїв встановлено порядок, згідно з яким перевищення договірної продажної ціни об'єкта (без ПДВ) над залишковою вартістю об'єкта вважається прибутком, включається до складу валових доходів підприємства і відображається у балансовому прибутку як прибуток від іншої реалізації. Можлива й інша ситуація, коли ціна продажу не покриває залишкової вартості об'єкта; в такому разі мова йде про збитки від іншої реалізації, і ця сума включається до складу валових витрат. На приклад, підприємство продає іншій юридичній особі складську будівлю, первісна вартість якої — 172 тис. грн., знос — 24 тис. грн., балансова (залишкова) вартість — 148 тис. грн. Договірна ціна продажу (без ПДВ) — 130 тис. грн. Результат операції — збиток на суму 18 тис.грн., який знайде відповідне відображення у балансовому прибутку.

Що ж до всіх інших об'єктів основних засобів (включаючи машини й устаткування), то на балансовий прибуток підприємства ціна продажу окремого об'єкта не впливає1. Закон не передбачає врахування різниці між ціною продажу об'єктів та їх залишковою вартістю як прибутку (збитку). Втім, аналіз прийняття рішень, які стосуються продажу окремих об'єктів будь-якої групи основних засобів, має підтвердити (або спростувати) доцільність вивільнення фінансових ресурсів, вкладених в основні засоби. Аргументами «за» тут можуть бути: недовантаження або повний простій будівель, споруд, обладнання тощо, моральний знос, обновлення парку верстатів у зв'язку з реконструкцією виробництва тощо.

Аналіз прибутків (збитків) від позареалізаційних операцій базується на законодавчо затвердженому переліку доходів і витрат, які списуються на фінансовий результат діяльності підприємства, тобто на прибуток (збиток). Особливе місце серед позареалізаційних прибутків належить аналізу діяльності підприємства як інвестора фінансових ресурсів у цінні папери.

При аналізі надходження штрафів, пені, неустойок за порушення контрагентами умов господарських договорів слід детально перевіряти своєчасність оформлення фінансовою і юридичною службами підприємства позовів до арбітражних судів у випадках, коли контрагенти самостійно (як це передбачено законодавством) не перераховують обумовлені господарськими угодами штрафні кошти у разі затримки ними виконання поставок, платежів, поставки неякісних товарно-матеріальних цінностей, порушення інших договірних зобов'язань. Аналізуючи ці явища, слід мати на увазі, що нерідко арбітражні справи з цих питань програються через неякісну підготовку позовів, що є прямим свідченням низького рівня кваліфікації відповідних працівників і завдає матеріальних збитків підприємству. Всі статті позареалізаційних витрат і втрат аналізуються з точки зору виявлення причин їх виникнення і можливих заходів, які можна здійснити для зменшення та повної ліквідації їх у майбутньому, що може суттєво підвищити рентабельність роботи підприємства [9, 134c].

1.4 Показники рентабельності та їх розрахунок

У фінансовому аналізі використовують різні показники рентабельності. Усі вони відносні й показують, скільки одиниць прибутку (балансового, чистого, операційного, оподаткованого тощо) отримують на одиницю реалізованої продукції (активів, виробничих фондів, власного капіталу тощо).

Інакше кажучи, при визначенні показників рентабельності в чисельнику завжди буде прибуток. Сукупність показників рентабельності всебічно відбиває ефективність виробничої (операційної), інвестиційної та фінансової діяльності підприємства і відповідає інтересам учасників економічного процесу.

Основні показники рентабельності розраховують за вихідними даними фінансової звітності, а саме: за формами № 1 "Баланс" і № 2 "Звіт про фінансові результати" (див. дод. A і Б з вихідними даними для наскрізного прикладу).

На рівень показників рентабельності, які, по суті, є узагальнюючими, впливає багато чинників, що відбивають різні аспекти діяльності підприємства. Певна річ, позитивні чинники сприяють підвищенню рентабельності. Завдання фінансового аналітика — кількісно оцінити вплив кожного чинника на рентабельність, тобто оцінити саме його внесок. Регулюючи розмір чинників з урахуванням їх взаємозв'язку, можна досягти бажаного рівня рентабельності.

1.4.1. Факторний аналіз рентабельності реалізованої продукції

Визначимо вплив на зміну рентабельності таких чинників, як зміна цін та собівартості реалізованої продукції.

Позначимо рентабельність продукції попереднього та звітного періодів відповідно Rq0 та Rq1. Загальна зміна рентабельності:

. (1.4.1.1)

Рентабельність реалізованої продукції

,

де Р0, Р1 – прибуток від реалізації продукції за попередній і звітний періоди відповідно,

;

де S0, S1 – собівартість реалізованої продукції за попередній і звітний періоди відповідно; V0, V1 – чиста виручка від реалізації продукції за попередній і звітний періоди відповідно.

Тоді:

.

розраховують за методом ланцюгових підстановок. При цьому поки що припускаємо, що собівартість не змінюється, тобто залишається на рівні попереднього року:

.