Аналіз прибутковості і рентабельності підприємства, Детальна інформація
Аналіз прибутковості і рентабельності підприємства
.
Сума впливу двох наведених чинників відповідає загальній зміні рентабельності за період:
.
Приклад розрахунку:
Rq0 = 777/9167 = 0,0847 або 8,47 коп. (на 1 грн.);
Rq1 = 1000/10000 = 0,10 або 10 коп. (на 1 грн.);
= 0,10-0,0847=0,0153 або 1,53 коп. (на 1 грн.);
= (10000-8390)/10000 – (9167-8390)/9167 = 0,0763 або 7,63 коп. (на 1 грн.);
= (10000-9000)/10000 – (10000-8390)/10000 = -0,061 або -6,1 коп. (на 1 грн.);
= 0,0763-0,061=0,0153 або 1,53 коп. (на 1 грн.);
Отже, рентабельність реалізованої продукції збільшилась завдяки підвищенню цін. Водночас збільшення собівартості зменшило рентабельність. Якщо зміни рентабельності (0,0153) узяти за 100 %, то вплив ціни дорівнюватиме +498,7 %, а собівартості - 398,7 %. Інакше кажучи, завдяки підвищенню цін (при стабільній собівартості) рентабельність могла збільшитись майже у 5 разів (0,0763/0,0153 = 4,99). Але збільшення собівартості (за умов стабільних цін реалізації) призвело до зменьшення рентабельності майже в 4 рази (0,061/0,0153 = 3,99).
1.4.2 Аналіз рентабельності капіталу (активів)
Рентабельність капіталу (активів), або економічна рентабельність, визначається за формулою:
, (1.4.2.1)
Якщо чисельник і знаменник помножити на чисту виручку від реалізації продукції V, то рентабельність активів можна вважати добутком двох показників-співмножників, а саме: рентабельності реалізованої продукції Rq та ресурсовіддачі, або оборотності активів ОА, або коефіцієнта трансформації Кт. Економічний зміст коефіцієнта трансформації полягає в тому, що він показує, скільки виручки підприємство отримає від реалізації з кожної грошової одиниці, вкладеної в активи підприємства, тобто:
. (1.4.2.2)
У розглядуваному прикладі рентабельність капіталу за звітний період склала:
,
або
.
Взаємозв'язок впливу на рентабельність капіталу (активів) двох чинників — рентабельності реалізації та оборотності капіталу — показано на рис.1.5.2.1.
Рис.1.4.2.1. Двофакторна модель рентабельності активів (крива трансформації) [6, 47c].
Кожна точка кривої трансформації показує, яким має бути поєднання рентабельності продукції і оборотності капіталу, щоб рентабельність капіталу становила 12 % (суцільна лінія). Штрихова лінія відповідає рентабельності активів у розмірі 20 %.
Регулювання рентабельності капіталу зводиться до впливу на рентабельність продукції та оборотність активів. Якщо рентабельність продукції збільшити неможливо, то, збільшуючи оборотність залучених ресурсів, збільшують рентабельність капіталу.
Оборотність капіталу в цілому та його складових (основних та обігових коштів, утому числі запасів, дебіторської заборгованості, коштів тощо) має виняткове значення для оцінювання фінансового стану підприємства, ного ділової активності.
Показники оборотності капіталу разом з формулами для їх визначення, узгодженими з діючими формами фінансової звітності, наведені в дод. 2.
1.4.3 Аналіз рентабельності власного капіталу
У практиці фінансового аналізу в розвинених країнах рентабельність власного капіталу вважають найважливішим підсумковим показником, де фокусуються результати всіх напрямків діяльності підприємства. При цьому розглядаються три- і п'ятифакторні моделі рентабельності.
Трифакторна модель рентабельності власного капіталу.
Сума впливу двох наведених чинників відповідає загальній зміні рентабельності за період:
.
Приклад розрахунку:
Rq0 = 777/9167 = 0,0847 або 8,47 коп. (на 1 грн.);
Rq1 = 1000/10000 = 0,10 або 10 коп. (на 1 грн.);
= 0,10-0,0847=0,0153 або 1,53 коп. (на 1 грн.);
= (10000-8390)/10000 – (9167-8390)/9167 = 0,0763 або 7,63 коп. (на 1 грн.);
= (10000-9000)/10000 – (10000-8390)/10000 = -0,061 або -6,1 коп. (на 1 грн.);
= 0,0763-0,061=0,0153 або 1,53 коп. (на 1 грн.);
Отже, рентабельність реалізованої продукції збільшилась завдяки підвищенню цін. Водночас збільшення собівартості зменшило рентабельність. Якщо зміни рентабельності (0,0153) узяти за 100 %, то вплив ціни дорівнюватиме +498,7 %, а собівартості - 398,7 %. Інакше кажучи, завдяки підвищенню цін (при стабільній собівартості) рентабельність могла збільшитись майже у 5 разів (0,0763/0,0153 = 4,99). Але збільшення собівартості (за умов стабільних цін реалізації) призвело до зменьшення рентабельності майже в 4 рази (0,061/0,0153 = 3,99).
1.4.2 Аналіз рентабельності капіталу (активів)
Рентабельність капіталу (активів), або економічна рентабельність, визначається за формулою:
, (1.4.2.1)
Якщо чисельник і знаменник помножити на чисту виручку від реалізації продукції V, то рентабельність активів можна вважати добутком двох показників-співмножників, а саме: рентабельності реалізованої продукції Rq та ресурсовіддачі, або оборотності активів ОА, або коефіцієнта трансформації Кт. Економічний зміст коефіцієнта трансформації полягає в тому, що він показує, скільки виручки підприємство отримає від реалізації з кожної грошової одиниці, вкладеної в активи підприємства, тобто:
. (1.4.2.2)
У розглядуваному прикладі рентабельність капіталу за звітний період склала:
,
або
.
Взаємозв'язок впливу на рентабельність капіталу (активів) двох чинників — рентабельності реалізації та оборотності капіталу — показано на рис.1.5.2.1.
Рис.1.4.2.1. Двофакторна модель рентабельності активів (крива трансформації) [6, 47c].
Кожна точка кривої трансформації показує, яким має бути поєднання рентабельності продукції і оборотності капіталу, щоб рентабельність капіталу становила 12 % (суцільна лінія). Штрихова лінія відповідає рентабельності активів у розмірі 20 %.
Регулювання рентабельності капіталу зводиться до впливу на рентабельність продукції та оборотність активів. Якщо рентабельність продукції збільшити неможливо, то, збільшуючи оборотність залучених ресурсів, збільшують рентабельність капіталу.
Оборотність капіталу в цілому та його складових (основних та обігових коштів, утому числі запасів, дебіторської заборгованості, коштів тощо) має виняткове значення для оцінювання фінансового стану підприємства, ного ділової активності.
Показники оборотності капіталу разом з формулами для їх визначення, узгодженими з діючими формами фінансової звітності, наведені в дод. 2.
1.4.3 Аналіз рентабельності власного капіталу
У практиці фінансового аналізу в розвинених країнах рентабельність власного капіталу вважають найважливішим підсумковим показником, де фокусуються результати всіх напрямків діяльності підприємства. При цьому розглядаються три- і п'ятифакторні моделі рентабельності.
Трифакторна модель рентабельності власного капіталу.
The online video editor trusted by teams to make professional video in
minutes
© Referats, Inc · All rights reserved 2021