Права та свободи громадян, Детальна інформація

Президент України (ст.102);

Кабінет Міністрів України, міністерства та інші центральні органи виконавчої влади. Зокрема, Кабінет Міністрів України вживає заходи щодо забезпечення прав і свобод людини й громадянина (ст.116);

Місцеві державні адміністрації, які на відповідній території забезпечують додержання прав і свобод громадян (ст.119);

Суди, які захищають права і свободи людини й громадянина (ст.55);

Уповноважений Верховної Ради з прав людини (ст.55);

Прокуратура, яка здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом (ст.121);

Органи місцевого самоврядування (ст.143);

Адвокатура, яка діє для забезпечення права на захист від обвинувачення та надання правової допомоги при вирішенні справ у судах та інших державних органах (ст.59);

Політичні партії і громадські організації, які здійснюють і захищають права й свободи громадян, що об'єднуються у них (ст.36);

Міжнародні судові установи та відповідні органи міжнародних організацій, членом або учасником яких є Україна (ст.55).

Гарантом прав і свобод людини і громадянина є також держава в цілому, оскільки, відповідно до ст.3 Конституції, права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, держава відповідає перед людиною за свою діяльність, утвердження та забезпечення прав і свобод людини є обов'язком держави. І, звичайно, гарантом прав і свобод людини й громадянина є сама особа – людина й громадянин, - яка може захищати свої права і свободи в порядку і межах, передбаченому Конституцією і законами.

Відповідно до ст.64 Конституції, конституційні права і свободи не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. Та не менш важливим є питання їх повної і правильної реалізації, охорони та захисту.

Згідно зі ст.55 Конституції, права і свободи людини й громадянина захищаються насамперед судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Суд є пріоритетним, але далеко не єдиним органом захисту прав і свобод людини й громадянина, на що прямо звертається увага в Конституції. Зокрема, зазначається, що кожен може звернутися за захистом своїх прав до Уповноваженого Верховної Ради з прав людини, до відповідних міжнародних організацій, членом або учасником яких є Україна, якщо використані всі національні засоби правового захисту, тощо.

Нормативно-правовими засобами захисту прав і свобод людини і громадянина при зверненні до суду або інших інституцій є насамперед Конституція України і відповідні закони.

Норми Конституції України, зазначається у ст.8 цієї Конституції, є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції гарантується.

Виходячи з наявності практично необмеженого кола засобів захисту прав і свобод людини в Україні, Конституція зазначає, що кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Механізм основних засобів захисту прав і свобод людини і громадянина, зокрема, складають:

1.Органи державної влади і місцевого самоврядування у межах своїх повноважень та відповідні посадові і службові особи;

2. Підприємства, установи та організації незалежно від форм власності відповідно до своїх прав і обов'язків;

3. Політичні партії і громадські організації та їх органи;

4. Спеціалізовані державні і громадські органи та організації у справі захисту прав та свобод людини й громадянина (наприклад, адвокатура, нотаріат тощо);

5. Нормативно-правові акти матеріального і процесуального характеру, які передбачають і закріплюють відповідні права й свободи, порядок їх реалізації і захисту та юридичну відповідальність за їх порушення;

6. Правові акти (документи), які підтверджують наявність, межі й характер тих чи інших прав і свобод ( правосуб'єктність особи, людини і громадянина);

7. Інші соціальні норми та їх акти (статути політичних партій та громадських організацій, звичаєві норми тощо);

8. Засоби масової інформації та державні і недержавні органи й організації в галузі масової інформації.

Єдність системи засобів захисту прав і свобод людини й громадянина не лише не виключає, а й передбачає особливості, специфіку механізму захисту кожного виду прав і свобод (політичних, економічних, соціальних, культурних тощо).

Так, захист політичних прав і свобод (права голосу тощо) здійснюється, як правило, за участю політичних партій і громадських організацій, засобів масової інформації та ряду інших інститутів. Зверненню до суду передують нерідко звернення до Президента України, органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та спеціальних органів (виборчих комісій та інших). Практика звернення громадян до суду за захистом своїх політичних прав і свобод досить незначна. Це стосується, зокрема, захисту виборчих прав, права на інформацію, права на свободу об'єднання у політичні партії та громадські організації, права збиратися мирно. Без зброї і проводити збори, мітинги, походи й демонстрації.

При зверненні до суду, як і до інших державних і громадських інституцій, за захистом цих прав нерідко бракує належного документального підтвердження порушень відповідних політичних прав, належної і своєчасної фіксації фактів, подій, явищ, пов'язаних із порушенням політичних прав і свобод, а також відповідної нормативно-правової бази з цих питань, яка перебуває на стадії становлення.

Механізм захисту економічних прав (права приватної власності, права на підприємницьку діяльність тощо) характеризується в цілому при масовому їх порушенні попереднім зверненням до Президента України, Парламенту України, Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних і місцевих органів державної виконавчої влади та активною участю у механізмі захисту цих прав відповідних політичних партій і громадських організацій.