Невласні інтеграли. Поняття та різновиди невласних інтегралів, Детальна інформація
Невласні інтеграли. Поняття та різновиди невласних інтегралів
Невласні інтеграли
Поняття та різновиди невласних інтегралів
Згідно з теоремою існування визначеного інтеграла цей інтеграл існує, якщо виконані умови:
1) відрізок інтегрування [а, b] скінчений;
2) підінтегральна функція f(x) неперервна або обмежена і має скінченну кількість точок розриву. Якщо хоч би одна із умов не виконується, то визначений інтеграл називають невласним.
Якщо не виконується перша умова, тобто b = \x221E або а = \x221E або а = -\x221E та b = \x221E, то інтеграли називають невласними інтегралами з нескінченними межами.
називають невласним інтегралом від розривної функції або від функції, необмеженої в точках відрізку інтегрування.
1. Невласні інтеграли з нескінченними межами інтегрування (невласні інтеграли першого роду).
Нехай функція f(х) визначена на проміжку [a; +\x221E) і інтегрована на будь-якому відрізку [а, b], де — \x221E < a < b < +\x221E. Тоді, якщо існує скінченна границя
(51)
її називають невласним інтегралом першого роду і позначають так:
(52)
Таким чином, за означенням
(53)
У цьому випадку інтеграл (52) називають збіжним, а підінтегральну функцію f(x) — інтегровною на проміжку [а; +\x221E).
Якщо ж границя (51) не існує або нескінченна, то інтеграл (52) називається також невласним, але розбіжним, а функція f(х) — неінтегровною на [a; +\x221E).
Аналогічно інтегралу (53) означається невласний інтеграл на проміжку (-\x221E; b]:
(54)
Невласний інтеграл з двома нескінченними межами визначається рівністю
(55)
де с — довільне дійсне число. Отже, інтеграл зліва у формулі (55) існує або є збіжним лише тоді, коли є збіжними обидва інтеграли справа. Можна довести, що інтеграл, визначений формулою (55), не залежить від вибору числа с.
З наведених означень видно, що невласний інтеграл не є границею інтегральних сум, а є границею означеного інтеграла із змінною межею інтегрування.
Зауважимо, що коли функція f(x) неперервна і невід'ємна на проміжку [а; +\x221E) і коли інтеграл (53) збігається, то природно вважати, що він виражає площу необмеженої області (рис. 7.12).
рис. 7.12
Приклад.
Обчислити невласний інтеграл або встановити його розбіжність:
а) За формулою (53) маємо
Поняття та різновиди невласних інтегралів
Згідно з теоремою існування визначеного інтеграла цей інтеграл існує, якщо виконані умови:
1) відрізок інтегрування [а, b] скінчений;
2) підінтегральна функція f(x) неперервна або обмежена і має скінченну кількість точок розриву. Якщо хоч би одна із умов не виконується, то визначений інтеграл називають невласним.
Якщо не виконується перша умова, тобто b = \x221E або а = \x221E або а = -\x221E та b = \x221E, то інтеграли називають невласними інтегралами з нескінченними межами.
називають невласним інтегралом від розривної функції або від функції, необмеженої в точках відрізку інтегрування.
1. Невласні інтеграли з нескінченними межами інтегрування (невласні інтеграли першого роду).
Нехай функція f(х) визначена на проміжку [a; +\x221E) і інтегрована на будь-якому відрізку [а, b], де — \x221E < a < b < +\x221E. Тоді, якщо існує скінченна границя
(51)
її називають невласним інтегралом першого роду і позначають так:
(52)
Таким чином, за означенням
(53)
У цьому випадку інтеграл (52) називають збіжним, а підінтегральну функцію f(x) — інтегровною на проміжку [а; +\x221E).
Якщо ж границя (51) не існує або нескінченна, то інтеграл (52) називається також невласним, але розбіжним, а функція f(х) — неінтегровною на [a; +\x221E).
Аналогічно інтегралу (53) означається невласний інтеграл на проміжку (-\x221E; b]:
(54)
Невласний інтеграл з двома нескінченними межами визначається рівністю
(55)
де с — довільне дійсне число. Отже, інтеграл зліва у формулі (55) існує або є збіжним лише тоді, коли є збіжними обидва інтеграли справа. Можна довести, що інтеграл, визначений формулою (55), не залежить від вибору числа с.
З наведених означень видно, що невласний інтеграл не є границею інтегральних сум, а є границею означеного інтеграла із змінною межею інтегрування.
Зауважимо, що коли функція f(x) неперервна і невід'ємна на проміжку [а; +\x221E) і коли інтеграл (53) збігається, то природно вважати, що він виражає площу необмеженої області (рис. 7.12).
рис. 7.12
Приклад.
Обчислити невласний інтеграл або встановити його розбіжність:
а) За формулою (53) маємо
The online video editor trusted by teams to make professional video in
minutes
© Referats, Inc · All rights reserved 2021