Економічний і політичний розвиток Чехії та її співробітництво з Україною, Детальна інформація

Особливу роль та значення в Чеській Республіці відіграють: Торгова палата та її регіональні відділення і Аграрна палата. Так Торгова палата Чехії пропонує місцевим підприємцям не тільки інформацію, що стосується законодавчо-нормативної бази підприємництва в Чеській Республіці, але й корисну інформацію про ринки практично всіх країн світу аж до банку даних пошуку закордонних партнерів, перелік виставок, тендерів тощо.

Важливо і те, що Торгова палата має в своєму складі практично окрему Торгову палату країн СНД. Практично всю інформацію вищевказаних структур можна знайти англійською, німецькою, французською та навіть японською мовами.

Податкова політика Чеської Республіки та режим оподаткування підприємництва максимально відкрита і постійно пристосовуються до норм та стандартів Евросоюзу. Податкова інформація в Чеській Республіці є доволі прозорою. Другими словами, практичну інформацію про податкову політику Чехії, може отримати кожен бажаючий. Крім того існує цілий ряд інститутів (в т.ч. і державних), які крім надання поточної, податкової інформації пропонують консультаційні та інші служби (в основному поради). Одним із важливих - є Палата податкових радників Чеської Республіки. І хоч податки в Чеській Республіці є дещо вищими ніж в Україні, ясність та інформованість про розмір, строки і порядок їх оплати є кращою.

Чеською Республікою створено прийнятні умови для інвесторів та підприємців- іноземців. Насамперед ця необхідність продиктована часом, з другого боку - вимоги Євросоюзу. При цьому вимоги Євросоюзу до чеського бізнесу носять скоріше навчально-методичний та прикладний характер. В Чеській Республіці створено мережу Європейських інформаційних центрів та діють цілий ряд структур (в т.ч. підприємницьких) з питань європейської інтеграції (див Міжнародні та місцеві інституції…). Мова йде про Євроскоп, Євросервіс, Європейсько-Чеський форум та цілий ряд інших.

Розділ 3. ВЗАЄМОДІЯ УКРАЇНИ З ЧЕХІЄЮ

3.1. Основні сфери економічної співпраці України з Чехїєю

Діалог між Україною та Чехією упродовж століть відзначається взаємоповагою і довірою, а в переломні моменти національної історії — вражаючим добросусідством, скорше навіть — зворушливим родичанням. Це й спричинило не просто дружні, а братерські українсько-чеські взаємини як за часів Київської Русі та Великого Князівства Литовського, так і гуситських походів за участю українського козацтва, чи співжиття в єдиній Австро-Угорській державі або ж — одночасного перебування у складі Ради Економічної Взаємодопомоги.

Яскраві сторінки чеського суспільного життя голосно відлунювали в серцях українців, піднімаючись до рівня екзистенціальних символів. Боротьба вільнолюбних чехів під проводом Яна Гуса надихала на приклад і наслідування творця української модерної нації — геніального поета-пророка Тараса Шевченка, який присвятив Гусові поему “Єретик”.

“Весна народів” 1848 року розцвіла тоді, коли жорстокий мороз російського самодержавства щойно знищив українські національно-автономістські й культурні пагони. Духовні батьки Кирило-Мефодіївського братства і проповідники конфедерації слов'янських народів — Тарас Шевченко, Пантелеймон Куліш і Микола Костомаров — понесли надто високу плату за ідейну спробу вирвати український і братні слов'янські народи з російського імперського ярма.

П'янкий аромат свободи “весни народів” пробудив українців Галичини, яка перебувала тоді одночасно з Чехією у складі Австро-Угорської імперії. Празька газета “Народні новіни”, яку видавав Карел Гавлічек, першою на всю Європу у 1848 році заявила, що ніхто не здатен перекреслити існування українського народу і що справедливіше було б підтримати його пробудження, аніж засуджувати українські національні прагнення.

А вже менше ніж за століття — у 1935 році — видатний український філософ і літературознавець Дмитро Чижевський сторицею віддячив чехам за цю увагу й підтримку. Його знахідка втраченого 150 років тому рукопису головного твору чеського реформатора освіти, теолога і вченого Яна Амоса Коменського “Загальна порада про виправлення справ людських” (більш відома як “Палінодія”) стала не просто архівною знахідкою століття, але й знаменувала початок нової ери в оцінці спадщини Коменського, яка зрештою й привела до справедливого визнання видатного чеського мислителя духовним батьком ООН і ЮНЕСКО. Як тут не згадати слова Тараса Шевченка: “Раз добром нагріте серце вік не прохолоне”!

В буремні 1917-20-ті роки, коли частина українських земель увійшла до складу Чеської Республіки, Прага стала Меккою для політичних вигнанців з України, берегинею всього українського, що змушене було полишити рідну домівку, рятуючись від нищівних переслідувань комуністичного режиму. Чільні діячі української державності: Михайло Грушевський, Дмитро Дорошенко, Олександр Шульгин, Микита Шаповал та інші, — знайшли у Празі прихильність і розуміння.

Мужній політичній позиції чеського президента Томаша Гарріга Масарика та його мудрих співвітчизників завдячуємо збереженими й розвинутими національними, мовно-культурними, освітніми традиціями. Празька сторінка української політичної історії, культури, освіти, науки і мистецтва — не просто самобутня і ваговита, вона є гордістю обох національних культур.

І сьогодні не втрачає своєї культуротворчої сили “Празька школа” — поетичний феномен української еміграції, який не має аналогів у ХХ столітті, оскільки найповніше віддзеркалює процеси національного становлення і ті катастрофи, що випали на долю української політичної нації. А тогочасні вищі школи, щиросердечно відкриті чеською владою для українства, — Український Вільний Університет, Українська господарська академія в Подебрадах, Український високий педагогічний інститут імені Михайла Драгоманова — стали світовим мегаполісом українського інтелектуального життя на еміграції.

З настанням короткої “празької весни” у 1968 році “завесніло” і в серцях українських шістдесятників, які палко сприйняли ідеї демократизації соціалістичного ладу, безстрашно відстоювали ідеали правозахисного руху, відроджували національні основи рідної культури. Скрегіт гусениць радянських танків вулицями Праги гострим болем відлунював у братньому Києві.

Ці почуття — історичної вдячності та правдивої поваги один до одного — надихають нас сьогодні на усвідомлений рух у нову Європу, об'єднану віковими цивілізаційними цінностями й безпечну для всіх її громадян.

Задекларувавши ще в 90-х роках ХХ століття європейську стратегію розвитку, Україна нібито рухалася в європейському напрямі економічної і військово-політичної інтеграції. Позитивний досвід суспільно-політичних трансформацій, здійснюваних з кінця 80-х років сусідніми Україні Чехією та Польщею, сповнював нас вірою у можливість і навіть відносну легкість цього шляху для України. Насправді ж мав відбутися потужний струс національного організму, щоб остаточно позбутися євроінтеграційної риторики і самокритично визнати: за останні п'ять-сім років ще не досягнуто належних зрушень у напрямку відповідності економічним і політико-демократичним критеріям Європейського союзу і Ради Європи.

Чеська Республіка займає 9-е місце серед країн-партнерів Запорізької області. Основні статті експорту продукції підприємств області: залізна руда, шлаки, чорні метали. Найбільшими експортерами є ВАТ “Запоріжсталь”, “Дніпроспецсталь”, Запорізький залізорудний комбінат, “Мотор Січ”, корпорація “Кераміст”. У свою чергу запоріжці імпортують із Чехії електричні машини та устаткування, зокрема, наша АЕС є потужним споживачем такого устаткування.

Україна — єдина з країн СНД, з якою в Чехії спостерігається динаміка зростання товарообороту. Цей процес триває вже п’ять років, темпи зростання становлять близько 20% на рік.

Чехія вступила до Європейського Союзу. Зміни в економічних відносинах між країнами

Перед вступом Чехії до ЄС велося багато розмов про те, як це вплине на українсько-чеські відносини. Насправді це питання є дуже глобальним і непростим. Крім чинника вступу Чехії до Євросоюзу є багато компонентів, які впливають на процес взаємного торгового обміну. Хоча, як мені відомо, в Україні багато експертів прогнозують, що саме зміниться у відносинах вашої країни з новими членами ЄС.

Для нових членів ЄС відкривається ринок Союзу за нових, позитивніших умов. Однак до практичної діяльності на цьому ринку конкретні фірми і навіть міністерства Чехії тільки пристосовуватимуться. Те саме стосується й цін. Наприклад, візьмімо питання про те, як вступ Чехії до ЄС позначиться на житті пересічних громадян країни. За винятком того, що змінився режим на кордонах Чехії з ЄС, поки що не можна чітко простежити, в який бік змінилися ціни: деякі з них спочатку підвищилися, потім впали, деякі відразу знизилися. Потрібен час на адаптацію до реальності життя в Євросоюзі.

Чи мають намір чеські фірми перенести виробництво в Україну, адже робоча сила тут дешевша, ніж у будь-якій іншій країні ЄС?

З цього погляду вступ Чехії до ЄС для України об’єктивно відіграватиме позитивну роль. Уже торік було помітне реальне пожвавлення економічного життя в прикордонних регіонах України. Тому що сьогодні іноземним інвесторам вигідніше приходити на східний бік від кордону ЄС (тобто до вашої країни), ніж у регіони, розташовані на захід від кордону ЄС. Особливо це стало помітним на Закарпатті, де інвестори відкривають нові виробництва. Це дає нові робочі місця і позитивно впливає на економічне зростання цього регіону. Крім того, масовий прихід іноземних інвесторів сприяє підвищенню підприємницької культури: західний інвестор приносить в Україну не тільки гроші, а й стиль роботи на західних підприємствах, технології виробництва і просування продукції.

Товарооборот між Україною і Чехією 2003 року становив $660 млн, якщо враховувати і українську, і чеську статистику. Причому Україна має позитивне сальдо в $35-40 млн. Структура чеського експорту в Україну різноманітніша, ніж українського до Чехії. Це основна причина того, чому ми ще не досягли зрівноваженої позиції або не змогли вийти на рівень, коли Чехія мала позитивне сальдо. З України ми привозимо передусім сировину. Зокрема, більшу частину всього українського експорту до Чехії становить залізна руда. Крім неї ми імпортуємо з вашої країни титанові руди, алюміній, хімікати, добрива. Їх привозять у великих обсягах, що дає змогу зекономити на сертифікації. Також ми імпортуємо нафтопродукти, деревину.

У чеському експорті головну роль відіграють товари високотехнологічного рівня. Торік знову пожвавилася співпраця в атомній енергетиці — на перших позиціях чеського експорту з’явилися комплектуючі для реакторів українських АЕС. Близько 20% експорту — автомобільна продукція, яка має в Україні високий попит. Значну частину займають ліки, а також алюмінієва фольга, папіросний папір. Серед тих позицій, які раніше не з’являлися в двосторонньому товарообороті, — чеське виробниче обладнання для електротехнічної промисловості, машинобудування, легкої промисловості.

Галузі, за рахунок яких можна істотно збільшувати суму товарообороту

За рахунок постачання в Україну чеських будівельних матеріалів — в Україні будівельний бум. І виставка чеської будівельної індустрії, яка відбулась у березні цього року в Києві, засвідчила дуже великий попит практично на весь діапазон наших будматеріалів.

Крім того, триває процес модернізації української харчової промисловості. Чеське обладнання для харчової промисловості, пакувальні матеріали тощо мають дедалі більший попит в Україні. Нарешті, ця вже згадана співпраця у сфері машинобудування.

Реалізація проекту Одеса—Броди — Гданськ