Росія - партнер у військово технічному співробітництві чи конкурент на світовому ринку озброєння, Детальна інформація

Росія - партнер у військово технічному співробітництві чи конкурент на світовому ринку озброєння
Тип документу: Курсова
Сторінок: 12
Предмет: Економіка
Автор: Холявко Олексій
Розмір: 73.2
Скачувань: 2950
- виникла необхідність кількісних та якісних змін щодо вимог до нових та перспективних зразків озброєння та військової техніки; структурних коригувань вимагало різке скорочення обсягів державного оборонного замовлення, а також зміни у номенклатурі озброєнь, низький рівень завантаженості підприємств та їх надлишкова потужність;

- обставини вимагали створення єдиної науково-виробничої бази для розробки та випуску нових зразків озброєння і техніки для потреб оборони та експорту;

- вимагали втручання серйозні негативні результати непродуманого акціонування та приватизації, пов’язані з роздроблюванням єдиних науково-виробничих організмів і втратою контролю з боку держави за виробництвом ряду важливих видів озброєння і військової техніки.

- поза увагою опинився негативний досвід виконання програм конверсії підприємств, що або не виконувалися через відсутність фінансування з боку держави, або продукція самих підприємств не знаходила свого споживача (низька якість або висока ціна).

Тому заходи, яких було вжито під час реформування оборонного комплексу за роки існування РФ, призвели до різкого скорочення обсягів продукції, що вироблялася (табл.2).

Таблиця 2

Динаміка падіння обсягів виробництва на підприємствах

оборонно-промислового комплексу РФ

Вид продукціїОбсяг продукції, %1991199219931994199519961997Уся продукція10080,464,439,231,222,717,3Продукція цивільного призначення10099,685,652,641,329,123,6Продукція військового призначення10049,532,519,916,612,88,7Безпрецедентне зниження обсягів виробництва продукції військового та цивільного призначення свідчить не лише про катастрофічні наслідки конверсії, а й про помилковість самої стратегії реформування економіки РФ, нав’язаної іноземними радниками. Характерним прикладом щодо цього є МАПО “МіГ”. Протягом п’яти років було реалізовано всього 70 винищувачів МіГ-29 приблизно за 2 млрд дол. США: 28 одиниць - у 1993-1994 рр. придбала Угорщина, 15 одиниць - у 1994-1995 рр. купила Словенія та 10 одиниць - Індія. Але на цьому все й скінчилося: у 1997 р. не експортовано жодного літака.

Аналіз обставин показав, що головною причиною такого спаду стала криза конкурентоспроможності, подолати яку без серйозних структурних змін було неможливо.

До невтішних висновків приводить зроблена у середині 1996 р. на підставі прогнозу Міністерства економіки РФ оцінка динаміки обсягів виробництва на підприємствах колишнього Міністерства оборонної промисловості Росії. За цим прогнозом, у 2005 р. обсяги виробництва у сфері оборонного комплексу, порівняно з 1991 р., можуть становити (за двома варіантами, відповідно): усієї продукції – 36,3 або 38,7%, продукції військового призначення – 20,3 або 23,5%, продукції цивільного призначення – 45,1 або 51,5%.

Вихід до 2005 р., порівняно з 1991 р., загальних обсягів виробництва на рівень лише 36-39% (за двома варіантами) може привести до одного з двох наслідків:

перший – оборонний комплекс не витримає ще дев’яти років застою, втратить решту фахівців, а також господарські зв’язки, що ще існують, і припинить своє існування задовго до закінчення зазначеного періоду;

другий – динаміка, що прогнозується, справді матиме місце, але вона здійснюватиметься за рахунок роботи вдвоє-втроє меншої кількості підприємств та організацій. Соціальні наслідки такого становища, особливо для підприємств, навколо яких створювалися міста, неважко уявити. На фоні соціальних бід, що виникнуть, вони можуть стати каталізаторами загибелі цілих регіонів і розпаду держави.

Усе це вимагає негайного вирішення проблеми збереження наукового, технологічного та виробничого потенціалів, що були накопичені в оборонному комплексі колишнього СРСР, наближення його до реальних потреб сучасної РФ з урахуванням напрямів реформування Збройних сил країни.

Тому, згідно з постановою уряду РФ від 20.08.1997 р. за № 1057, було створено Міжвідомчу комісію з питань структурної перебудови оборонно-промислового комплексу, на яку було покладено завдання підготувати пропозиції: щодо напрямків та шляхів розвитку оборонного комплексу в цілому та його складових частин, розглянути проекти нормативних правових актів, спрямованих на забезпечення структурної і технологічної перебудови та якісних перетворень оборонно-промислового потенціалу, що відповідали б цілям та завданням військового будівництва в Російській Федерації [26].

Комісія розглянула і схвалила Концепцію реструктуризації оборонно-промислового комплексу РФ, розроблену Центральним науково-дослідним інститутом економіки, інформатики й систем управління за участю галузевих економічних інститутів та головних організацій з видів техніки оборонної промисловості, а також 46 ЦНДІ Міністерства оборони РФ в питаннях методичного забезпечення, Департаменту управління державною власністю та структурних перетворень, Зведеного департаменту економіки промисловості Міністерства економіки РФ [18; 36].

Основні положення Концепції зорієнтовані на реалізацію цільових завдань Державної програми озброєння на 1996-2005 роки та викладені з урахуванням положень затвердженої програми Уряду РФ “Структурна перебудова та економічне зростання у 1997-2000 роках”.

В Концепції сформульовано цілі структурної перебудови оборонного комплексу РФ, визначено основні напрями та принципи структурної перебудови оборонної промисловості в цілому та на рівні підприємств, а також спрогнозовано можливі позитивні підсумки перебудови, що очікуються.

На підставі Концепції розроблено і на засіданні Уряду РФ 25 грудня 1997 р. схвалено Федеральну програму реструктуризації та конверсії оборонної промисловості на 1998-2000 роки.

Структурна перебудова оборонного комплексу РФ переслідує дві основні цілі:

- створення умов для збереження і розвитку оборонно-промислового потенціалу, високотехнологічних наукоємних виробництв, конкурентоспроможних підприємств для забезпечення попиту різних секторів економіки держави та зовнішнього ринку;

- створення передумов для поповнення прибуткової частини бюджету всіх рівнів за рахунок розширення оподатковуваної бази підприємств, а відтак збільшення доходів економічно активної групи населення.

Як зазначається в Концепції, головним у реалізації державної стратегії структурної перебудови оборонного комплексу, її кінцевою метою й результатом є формування якісно нової основи ядра оборонно-промислового комплексу, що функціонуватиме під ефективним державним контролем. При цьому планується провести структурні перетворення в оборонному комплексі РФ на двох рівнях:

· на макрорівні формуватиметься ядро оборонного комплексу та його ринкова інфраструктура. Ядро за своїм змістом та спрямованістю - військово-орієнтоване, створюється не ізольовано від загальнопромислової бази, а навпаки, формується на шляху більш повної інтеграції з цивільним сектором промисловості. Основою формування високотехнологічної промислової бази повинна стати федеральна цільова програма “Національна технологічна база”, яку було прийнято до фінансування з 1997 р. і яка реалізується головним чином на науково-технічному та інноваційному потенціалі оборонних підприємств, науково-дослідних інститутів та конструкторських бюро.

· на мікрорівні проводитиметься виробничо-технологічна реструктуризація підприємств, що спрямована на якісні перетворення та приведення у відповідність з потребами Збройних сил й інших військ РФ, а також із мобілізаційними завданнями виробничо-технологічної структури оборонних виробництв промислових підприємств, науково-дослідних інститутів, конструкторських бюро. Структура виробництва, що формується на цьому рівні, має виходити із необхідного типажу озброєння та військової техніки, оптимальної номенклатури озброєння, поглибленішої уніфікації і стандартизації виробів. Це дасть можливість різко скоротити витрати, що особливо важливо в умовах ринкової конкуренції.

Виробничо-технологічна реструктуризація має створити всі необхідні передумови для поглиблення військово-цивільної інтеграції на підставі ефективного використання подвійних технологій та переходу до нових принципів мобілізаційної готовності.

В “Концепції національної безпеки РФ”, яку було затверджено Указом Президента РФ № 1300 від 17 грудня 1997 р., визначається, що “проведення реструктуризації оборонно-промислового потенціалу з найменшими втратами для нових технологій і науково-технічних можливостей, укрупнення компаній, що є розроблюваниками й виробниками озброєнь та найважливіших видів продукції цивільного призначення, створення на їх основі корпорацій і фірм світового рівня, підтримка й розвиток науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт, модернізація озброєння і військової техніки, втілення у практику системи замовлень зброї і техніки, що відповідає сучасним вимогам, повинні спрямовуватись на удосконалення оборонно-промислового комплексу в інтересах забезпечення національної безпеки Російської Федерації”.

За змістом і спрямованістю структурну перебудову оборонно-промислового комплексу планується тісно пов’язати з військовою реформою, що проводиться в Росії. Передбачено провести її в три етапи.

Перший – до 2000 р. Планується скорочення Збройних сил та озброєння і військової техніки, розробка озброєнь і техніки нових поколінь тощо.

The online video editor trusted by teams to make professional video in minutes