Росія - партнер у військово технічному співробітництві чи конкурент на світовому ринку озброєння, Детальна інформація

Обмежений склад федеральних казенних підприємств може бути орієнтований на виконання державних оборонних замовлень, головним чином у галузі виробництва боєприпасів, техніки, спорядження, спеціального хімічного вибухонебезпечного, екологічно шкідливого виробництва, а також утилізації озброєння і техніки, що потребують спеціальних заходів захисту. Такі виробництва й види робіт не завжди рентабельні, іноді навіть планово-збиткові.

Створення федеральних казенних підприємств вимагає глибокого техніко-економічного обгрунтування. Потрібно оптимізувати чисельний та якісний склад федеральних казенних заводів. Із стратегічних міркувань, на сьогодні Постановою Уряду РФ № 802 від 12 липня 1996 року заборонено приватизацію 469 державних підприємств, але фінансові ресурси на те, щоб усіх їх перетворити на казенні, у бюджеті навряд чи знайдуться. Так, на кінець 1996 р. неплатоспроможними визнано 373 оборонних підприємства, з яких 167 – державні. Тобто, спочатку ставиться завдання різкої концентрації (скорочення) стратегічних об’єктів (за попередніми розрахунками, у 7-10 разів), а потім - формування із них федеральних казенних заводів, що так чи інакше стануть важким тягарем для бюджету. Саме обмежений склад казенних підприємств і планується закладати у структуру оборонного ядра на середньостроковий період до 2000 р.

Державні науково-виробничі центри - це, як правило, головні на пріоритетних напрямах науки, технології, дослідження матеріалів конструкторські та науково-дослідні організації.

Підприємствам та науковим організаціям, що мають високий науково-технічний та виробничий потенціали і беруть участь у виконанні Державної програми озброєнь, на 1996-2000 рр. може привласнюватися , незалежно від їх організаційно-правових форм та форм власності, статус федеральних науково-виробничих центрів. Ці організації користуватимуться державною підтримкою з розвитку оборонно-промислового потенціалу і також включатимуться у програму реструктуризації оборонно-промислового комплексу.

4. До складу ядра оборонно-промислового потенціалу включається й група підприємств забезпечення, підприємств, що мають мобілізаційні потужності, промислові підприємства суміжних, а також інших галузей народного господарства. Ефективність їх використання визначатиметься загальним технічним рівнем цивільного сектора економіки, наявністю в них високих технологій, включаючи технології подвійного застосування.

Крім підприємств групи забезпечення, у ході концентрації оборонного замовлення на обмеженій кількості підприємств та реструктуризованих оборонних виробництвах будуть виділятися підприємства, які не мають оборонного замовлення. Такі підприємства приватизовуватимуться без обмежень та, по суті, вилучатимуться із оборонного комплексу.

Відповідно до програми реструктуризації і конверсії оборонної промисловості, протягом 1998-2000 рр. передбачено провести певні структурні перетворення. Зокрема, приблизно 100 державних підприємств та організацій планується об’єднати в 32 потужних державних унітарних підприємства, що дасть можливість сконцентрувати зусилля та зменшити витрати виробництва для утримання та розширення позицій на ринку продукції військового та цивільного призначення. Рекомендовано також злиття 28 акціонерних товариств у 14.

Головним способом реструктуризації оборонної промисловості буде створення інтегрованих компаній. Організаційно-правова форма цих компаній уточнюватиметься у процесі їх створення. При цьому планується:

· в авіаційній промисловості – створення 20 концернів, корпорацій і компаній, в які увійдуть 70 підприємств та організацій авіаційної промисловості різних форм власності. Також передбачається створення міждержавної фінансово-промислової групи “Міжнародні авіадвигуни”;

· у промисловості боєприпасів та спецхімії – створення державної компанії з включенням до неї 96 підприємств та організацій;

· у промисловості озброєнь – створення двох казенних підприємств на базі семи державних з числа тих, що діють зараз, трьох холдингових компаній, в які увійдуть 14 підприємств та організацій, а також створення фінансово-промислової групи “Тульський дизель”;

· у промисловості засобів зв’язку – створення семи компаній, в які передбачається включити 50 підприємств та організацій;

· у радіопромисловості – створення двох міждержавних фінансово-промислових груп – “Граніт” та “Радіоелектронні технології”;

· у ракетно-космічній промисловості – створення восьми корпорацій, до складу яких увійдуть 38 підприємств та організацій, а також міждержавної фінансово-промислової групи “Формаш”;

· у суднобудівній промисловості – створення фінансово-промислової групи на базі трьох верфей м. С.-Петербурга з будівництвом єдиної компакт-верфі;

· в електронній промисловості – створення акціонерного товариства “Російська електроніка”. За Указом Президента РФ № 764 від 23 липня 1997 р., створюється російська частина Міжнародної фінансово-промислової групи (на правах холдинга), до якої включено 16 державних підприємств, що підлягають перетворенню в акціонерне товариство із збереженням у держави 51% акцій, 10% з яких вносяться у статутний капітал холдинга. До відкритого акціонерного товариства “Російська електроніка” планується в подальшому включити 15 вже акціонованих організацій. Крім того, передбачено створити дві регіональні компанії - саратовську та сибірську.

Планується подальше акціонування підприємств оборонного комплексу. Першочергово буде акціоновано 250 підприємств, приватизацію яких не заборонено. В подальшому коригуватимуться списки підприємств, приватизацію яких заборонено, а також списки акціонерних товариств, яким забороняється достроковий продаж державного пакета акцій.

Триватиме конверсія виробничих потужностей, що вилучаються із військового виробництва.

Крім створення високотехнологічного виробництва товарів цивільного призначення на потужностях оборонного комплексу, що підлягають конверсії, планується передача ряду підприємств секторові цивільної економіки та органам влади суб’єктів Федерації. Так, машинобудівному комплексу виробництва товарів цивільного призначення пропонується передати 70 підприємств та організацій колишнього "Мінлегхарчомаша” СРСР різних форм власності.

28 підприємств та організацій ракетно-космічної промисловості буде передано Російській космічній агенції. 145 підприємств передбачено передати у ведення суб’єктів РФ.

Із складу оборонного комплексу буде вилучено приблизно 100 акціонерних товариств без державної участі, які не братимуть участі у виконанні державних оборонних замовлень.

Кількісні та якісні зміни, що проводитимуться у структурі оборонно-промислового комплексу РФ після реалізації Програми структурної перебудови, відображено в табл. 3.

Таблиця 3

Структурна перебудова оборонної промисловості

Типи підприємствКількість підприємств за станом, одиницьНа 1.07.1997 р.На 2000 р. (ядро обороно-промислового комплексу)Усього підприємств та організацій1749667Державних підприємств738186Акціонерних товариств з державною участю509393Акціонерних товариств без державної участі50288Інтегровані компанії та фінансово-промислові групи3292Суттєво буде змінено структуру оборонно-промислового комплексу: головну роль в ньому відіграватимуть акціонерні товариства з державною участю (табл. 4).

Таблиця 4

Структура підприємств та організацій оборонної

промисловості за видами власності

Види підприємствЧастка підприємств за видами, %На 1.07.1997 р.На 2000 р. (ядро оборонно-промислового комплексу)Державні підприємства42,227,9Акціонерні товариства з державною участю29,158,9Акціонерні товариства без державної участі28713,2 

Виконання Програми реструктуризації оборонно-промислового комплексу РФ вимагає значних коштів. Як оцінюють фахівці, її вартість лише до 2000 р. становитиме 25,47 млрд деномінованих руб. При цьому кошти потрібні для виконання програмних заходів за наступними напрямами (21):