Вивчення творчості Пантелеймона Куліша в середній школі, Детальна інформація

мистецьким новаторством. Своєю перекладницькою діяльністю Куліш твердо ставив українську літературу в коло літератури світової, доводив, що українською мовою можна відтворити всі багатства світової культури, всю глибину художньої мислі, що українська література цілком природно, на рівних, як своє приймає в себе вершини світового красного письменства. Українські переклади і переспіви О.Пушкіна, І.Нікітіна, О.Кольцова, А.Фета, В.Шекспіра, Й.Гете, Ф.Шіллера, Дж.Байрона, Г.Гейне склали п’яту поетичну збірку Куліша “Позичена Кобза” (1897).

П.Куліш залишив і переклади та переспіви священних писань, здійснив переклад “Нового Завіту”.

Новаторство Куліша-поета виявилось і в тому, що він впровадив у практику української літератури світові класичні версифікаційні форми в усіх галузях віршотворення строфічних, ритмомелодичних, жанрових, стильових. Це особливо стосується такої складної канонічної форми вірша, як сонет, яку Куліш утвердив в українському письменстві, довівши її до рівня завершеності.

Звичайно ж, у процесі лекційного викладу матеріалу вчитель використає відповідну наочність, цитує немало уривків з творів поета (або вірші повністю), запропонує читання їх учнями, дасть учням на кілька хвилин завдання для самостійної роботи (визначити, наприклад, основний мотив вірша, його структуру, віршовий розмір, систему тропів, особливості поетичного синтаксису, звукопису віршів тощо), проведе з учнями підсумкову бесіду за щойно викладеним матеріалом, дасть домашнє завдання (уміти стисло викласти зміст прослуханої лекції, скласти її тези або план, прочитати тексти віршів (вказати їх) і проаналізувати, вивчити один з віршів напам’ять (наприклад “Рідне слово”).

Для вивчення поетичної творчості Куліша вчитель може обрати й інші організаційно-структурний різновид уроку – скажімо, семінарське заняття.

Мета його – ознайомити учнів з тематичною різноманітністю поезій Пантелеймона Куліша, його перекладацькою діяльністю;

вправляти у вмінні узагальнювати, аналізувати власне розуміння твору, закріпити вивчення про жанри лірики;

виховувати красою слова.

Обладнання: план уроку написаний на аркуші – таблиці або надрукований і розмножений для всіх учнів; фотокопії титульних сторінок поетичних збірок П.Куліша, видання творів поета.

Хід уроку.

На дошці написано тему уроку, епіграф (це ж записують учні в зошити):

Я не поет і не історик – ні!

Я – піонер з сокирою важкою:

Терен колючий в рідній стороні

Вирубую трудящою рукою

Не раз кроплю свою роботу й кров’ю…( П.Куліш)

На окремому аркуші (на екрані) – план уроку:

1. Образ України у поезіях П.Куліша (“Україна”, “Святиня”, “Стою один”, “Народна слава”).

2. Роль поета і поезії в житті народу (“Слово правди”, “Соловейко”, “Три поети”, “До кобзи”…).

3. Тема рідного материнського слова і шани Шевченкові у віршах “Рідне слово”, “Молитва Боянові”, “До Тарасівців”, “До Шевченка”, “Ода з Тарасової гори”…

4. Інтимна лірика П.Куліша.

5. Куліш як перекладач.

Методичні прийоми і види роботи.

І. Учитель читає напам’ять уривок-епіграф уроку, пов’язує його з темою уроку, ознайомлює з завданням, пропонує записати план. (Учні на попередньому уроці розділені на групи, кожна з яких (5-6 чоловік) попередньо отримала завдання опрацювати поезії за тематикою (як це записано в плані).

ІІ. Вступне слово вчителя – загальне ознайомлення з поетичним доробком П.Куліша. П.Куліш увійшов в українську літературу і як поет, залишивши після себе п’ять вагомих поетичних збірок: “Досвітки”, “Хуторна поезія”, “Дзвін”, “Позичена Кобза” і “Хуторні недогарки”, а також чимало творів, що не ввійшли до названих збірок. Він є автором десяти великих поем: “Україна”, “Маруся Богуславка”, “Сторчак і Сторчачиха”, “Кумейки”, “Грицько Сковорода”, “Дон Жуан”, “Магомет і Хадиза”, “Солониця”, “Куліш у пеклі”, “Настуся”, “Великі проводи”. Його перу належать і численні переклади, балади, байки, думи.

У рядках-епіграфі нашого уроку, які слід вважати програмною поезією Пантелеймона Куліша є рядки: “Терен колючий в рідній стороні Вирубую трудящою рукою”.

Який же колючий терен викорчував невтомний Куліш, що він оспівував, кого картав, до чого закликав? Попробуємо разом дати відповіді на ці запитання.

ІІІ. Вчитель надає слово першій групі учнів. (Вони читають поезії напам’ять, аналізують їх).

Учитель робить підсумок.

Перебуваючи за межами України П.Куліш тужить за рідним краєм, переймаючись самотності. Його поезії (“Народна слава”) часто нагадують нам народні пісні – козацькі, чумацькі, рекрутські. Трагічна доля України, мільйони полеглих, замучених закатованих поглиблюють цей сум. Кров людська ніколи не проливається даремно. Поет вірить, що Україна, безсмертна мати, “засяє знову духом предковічним”.