Вивчення творчості Пантелеймона Куліша в середній школі, Детальна інформація

Ці поезії і нині підносять національну свідомість українців, відроджують нашу гідність, без якої не може бути суспільного поступу…

Надається слово другій групі учнів.

Підсумок учителя:

Поет доти є близьким народу, доки живе його життям, його болями, сподіванками.

П.Куліш очікує для свого народу “живої весни”, коли “із мертвих воскресне Вкраїна” наша дорога. Удруге після геніального Шевченкового “В Україну ідіть, діти, в нашу Україну” відчуваємо повне злиття поета з народом.

Третя група.

Підсумок.

Своєрідним продовженням “Кобзарського” мотиву є глибоко споріднена з ним тема материнського слова. І смутно у П.Куліша назване воно “Божою правдою”, бо ж у Святому письмі написано: “Спочатку було Слово. І це слово було Бог”.

Четверта група.

Підсумок.

На цю споконвічну для нашої та всієї світової літератури тему поет написав силу-силенну творів.

(Рекомендує учням поезію “Шуканнє – викликаннє” вивчити напам’ять. Зазначає, що поезія “Чолом доземний моїй же таки знаній” присвячений дружині поета.)

П’ята група.

Попередньо підготовлений учень (або вчитель) розповідає про перекладацьку діяльність Пантелеймона Куліша.

П.Куліш перекладав багато, майже всіх найвидатніших поетів (Байрон, Пушкін, Шіллер, Міцкевич, Гете, Шекспір) і робив це не лише для ознайомлення читацької громади України з найвидатнішими здобутками європейської літератури. Перекладач-українець поставив перед собою ще й патріотичну мету: довести здатність нашої мови вживатися в найтонших, найвищих сферах людської культури і душі. Справді, у роки валуєвщини та горезвісного емського указу перекладати шедеври світової літератури – це був воістину вияв і громадської мужності, і мистецького новаторства.

Своєю перекладацькою діяльністю Куліш твердо ставив українську літературу в коло світової літератури.

“Я бачу в перекладах, – писав він, – найкращу пробу мови щодо її зграбності, живописності, гармонії”.

Як справжній подвиг на царині української культури, є переклад Біблії українською мовою, що його здійснив Пантелеймон Куліш разом з І.Нечуєм-Левицьким та львівським видавцем професором І.Полюєм (вийшла друком у 1903р. у Відні).

IV. Загальний підсумок уроку.

Поетичний доробок Пантелеймона Куліша значний, за тематикою розмаїтий, за змістом – гуманістичний і національно спрямований, а за майстерністю – високого рівня художності. Учімося на поезіях Пантелеймона Куліша.

V. Домашнє завдання.

Підготуватись до уроку-бесіди з позакласного читання за поемою “Маруся Богуславка”.

Зіставити поему з “Думою про Марусю Богуславку”

Вивчення теми “Пантелеймон Куліш” в цілому варто завершити підсумковим уроком-бесідою за таким планом:

1. Пантелеймон Куліш – визначний український письменник, вчений, літературознавець, фольклорист, етнограф, історик, котрий, незважаючи на суперечливі погляди, окремі помилки, зробив величезний внесок в українську культуру.

2. Пантелеймон Куліш – зачинатель українського історичного роману. “Чорна рада” – новаторський твір, що підніс українську прозу до рівня світової літератури.

3. Поетична діяльність Куліша. Збірки “Досвітки” та “Дзвін”, що справили політичний вплив на розвиток української поезії, наблизили її до кращих зразків європейської літератури.

4. Роль Куліша у збагачення теорії і практики перекладу, в наближенні до українського читача надбань європейської класики.

5. Видавнича та журналістська діяльність Куліша (видання ж. “Основа”, альманаха “Хата”, двотомна збірка фольклорних матеріалів “Записки о Южной Руси”). Вплив Кулішевих видань на розвиток літератури, української гуманітарної науки.

6. П.Куліш – педагог-просвітитель. Створення “Граматики” для українських шкіл, вироблення першого українського правопису (“Кулішівка”).