Вивчення творчості Пантелеймона Куліша в середній школі, Детальна інформація

Вивчення біографії письменника в старших класах передбачає складніші завдання. Учні тут повинні мати цілісне уявлення про письменника як людину і як творчу особистість, про взаємозв’язок долі митця з долею народу, відображеною в його творчості. Не можна обминути і питання світогляду художника слова.

Суперечливість світогляду Куліша (за це його пізніше відомий вчений - літературознавець С. Єфремов назве “дволиким Янусом”) важко пояснити. У житті письменника було багато складних перипетій, хитань, помилок, спричинених особливостями характеру й суспільної поведінки. Перед учителем постає надто складне завдання: ознайомити учнів з незвичайною особистістю, її злетами і падіннями, переломами і поразками, ідейними падіннями і грубими помилками, його звивистими життєвими дорогами, встеленими терном і квітами. Виконати це завдання нелегко. Скупі підручникові відомості, відсутність методичних рекомендацій щодо вивчення Куліша в школі ускладнює підготовку вчителя до уроку. В такій ситуації вчителеві можуть добре прислужитися науковці-методисти О. Гнідан та Н. Осьмак своєю статею “Світогляд Пантелеймона Куліша” (“Українська мова і література в школі”, 1991, №10).

Беручи до уваги “важкодоступність” біографії Куліша, для її вивчення учитель, незважаючи на брак навчального часу, мусить присвятити цій темі окремий урок. Його структурно-організаційний різновид, методи і прийоми вчитель обирає відповідно до можливотей класу. Оскільки за типом (за своїм дидактичним призначенням) - це урок засвоєння нових знань, а матеріал, що на ньому вивчатиметься, вельми складний, зовсім учням не відомий, то найоптимальнішим методом в такому разі буде метод лекції. Цим методом можна викласти матеріал для дев’ятикласників будь-якого рівня їх знань і вмінь. Шкільна лекція відрізняється від суто академічної (вузівської). Лекційний виклад матеріалу на уроці поєднується з різними прийомами і видами навчальної діяльності - бесідою, самостійною роботою, елементами контролю засвоєння учнями лекційного матеріалу.

На уроці-лекції учитель може на якомусь її етапі використати прийом бесіди, задавши класові кілька питань за викладеною частиною матеріалу і потім продовжувати лекцію далі. У процесі лекційного викладу “вкраплювати” виступи заздалегідь підготовлених учнів з відповідними повідомленнями про факти з життя і творчості письменника (прийом самостійної роботи учнів). Слухаючи лекції, учні записують у зошити дати, назви збірок, творів, висловлювання відомих діячів культури про Куліша тощо. Щоб активізувати увагу, проконтролювати рівень засвоєння учнями матеріалу, учитель націлює їх на складання в процесі слухання лекції її плану чи тез або конспектування лекції учителя. У кінці уроку вибірково перевіряє якість виконання таких завдань. Лекційний виклад матеріалу супроводиться відповідним унаочненням, використанням аудіо-відеозасобами навчання.

Орієнтовно план викладу матеріалу міг бути таким:

1. Великий подвижник на ниві української культури. Багатогранність обдарування й освіченості Куліша - людини виняткової працьовитості, неподатливості вдачі.

2. Дитячі і юнацькі роки майбутнього письменника. Роки навчання. Юнацькі захоплення Куліша.

3. Учителювання Куліша. Початок фольклористичної діяльності та літературної творчості. Захоплення історичною тематикою.

4. Формування суспільно-політичних та естетичних поглядів.

5. Взаємини П. Куліша з Т. Шевченком. Участь у Кирило-Мефодіївському братстві. Арешт Куліша і заслання.

6. Суперечливість характеру, поглядів і суспільної поведінки Куліша. Ідея державності України.

7. Петербурзький період життя і творчості. Видання “Записок о Южной Руси”.

8. Різнобічність письменницького таланту. Поетичні збірки Куліша. Проза Куліша. Альманах “Хата” і журнал “Основа”, їх значення.

9. “Граматика” Куліша. Перший український фонетичний правопис - “кулішівка”.

10. Останні роки життя і творчості Куліша.

11. П. Куліш і наша сучасність.

Крім вищеназваних, можливі й інші пункти плану. Залежно від задуму вчителя такий план може бути доведений учням на початку лекції або по завершенню лекції (для зіставлення з тими планами, що учні індивідуально складатимуть у процесі слухання лекцій). Розповідь учителя про життєво-творчий шлях письменника могла би бути виповнена біографічним матеріалом, який подаємо нижче.

Розпочинати лекцію варто було б з Кулішевих таки слів, написаних ним в одній з статей про трудівників вітчизняної культури і науки:

"Щасливий той, хто своєю працею сприяє поширенню переконань, що мають оправдатися самим життям і силою речей! Він подібний до садівника, котрий покращує дикий грунт і сприяє плодотворності дерев і рослин” .

Ці слова письменника можна віднести найперше до самого Пантелеймона Куліша - невтомного подвижника на крутім перелозі української національної духовної культури, митця, вченого, що свій життєвий шлях, як зазначає академік М. Жулинський, пройшов “у праці каторжній, в трагічній самоті”.

Пантелеймон Куліш належить до тих діячів, які, будучи багатогранно обдарованими, зробили величезний внесок у розвиток української культури, літератури, мистецтва, науки. Він був прозаїком, поетом, драматургом, перекладачем з багатьох європейських мов, ученим - літературознавцем та критиком, фольклористом, істориком, етнографом, педагогом, дуже багато зробив як видавець, громадський діяч.

Уся творчість та громадська діяльність П. Куліша - неоднозначна, суперечлива. Наділений великим талантом, але ще більшою амбіцією, Куліш протягом свого довгого життя проходив найрізніші зміни, топтав нійрізніші сліди, виступав у найрізніших ролях і полишив по собі багату літературну спадщину, в якій, обік цінного, було багато схибленого, багато суперечностей...” - так відгукнувся про нього І. Франко в “Нарисі історії українсько-руської літератури до 1890”. Та все ж “полишив по собі багату літературну спадщину”.

Народився Пантелеймон Олександрович (чи, як називав він себе, Панько Олелькович) Куліш 1819 р. в містечку Вороніж Глухівського повіту на Чернігівщині (тепер Шосткинського району Сумської області). Батько його походив з козацької старшини, належав до дворянства, але, втративши право на нього, займався сільським господарством, мав власний хутір.

Грамоти П. Куліш навчився удома, від старшої сестри Лесі. Від неї, а також від неписьменної матері перейняв багато пісень, приказок, прислів’їв. Освіту продовжив у Новгород - Сіверській гімназії, директором якої був І. Тимківський - український педагог і письменник. Під його впливом у Пантелеймона Куліша пробудився інтерес до народної творчості. Особливо велику роль відіграв у цьому збірник український народних пісень, записаних М. Максимовичем. Тоді ж молодий гімназист почав збирати народні пісні та писати власні твори. Не закінчивши гімназії, Пантелеймон Куліш зайнявся приватним учителюванням.

У 1837 - 1839 рр. навчається як вільний слухач у Київському університеті.

Якийсь час Пантелеймон Куліш учителював у Луцьку, Рівному, Києві. Продовжуючи фольклористичну діяльність, їздить по Україні, записує народні пісні, думи, перекази, вивчає народні звичаї та побут.

У 1840-1841 рр. М. Максимович друкує етнографічні нариси П.Куліша “Малорусские расскази”, а Є. Гребінка в альманасі “Ластівка” - його оповідання “Циган. Уривок казки”.

Юнак багато читає, захоплюється закрема історичними романами В.Скотта, вплив творів якого позначений на історичній повісті “Михайло Чарнишенко или Малороссия восемьдесят лет назад” та на романі “Чорна рада”, роботу над яким розпочав 1944 року.

Важливою сторінкою в житті Пантелеймона Куліша є його довголітнє знайомство та дружба з Т. Шевченком. Їх єднала любов до України та її народу, її мова, славного минулого, прагнення служити батьківщині. Пантелеймон Куліш намагався популяризувати творчість Т.Шевченка, видавав його поезії наперекір забороні.

Пантелеймон Куліш був учасником Кирило-Мефодіївського товариства. 1845 р. переїхав до Петербурга, де викладав словесність у гімназії, а в університеті - російську мову іноземним студентам, самостійно вивчав іноземні мови, оскільки замислив зайнятись перекладацькою діяльністю.