Екологічний аналіз, Детальна інформація

а) в якій мірі люди, які повинні одержати користь від проекта, мають доступ до виробничих ресурсів означеного району;

б) як структура сім"ї покращить чи погіршить перспективу успіху проекта;

в) яким чином система доступу до інформації може змінити регіональну економіку.

Можна виділити три позиції, які займаТ соціолог в процесі праці над проектом.

1. Робота з фахівцями, учасниками проектування, здійсненні і експлуатації об"Ткта маючи ціллю забезпечення комунікації між ними і високоефективного групового прийняття рішень.

2. Позиція експерта по відношенню до проекту (порівняння існуючих та передбачених об"Тктивних соціальних показників, визначення суб"Тктивного відношення різних соціальних груп, окремих індивідів і т.п.).

3. Позиція соціального проектувальника-людини, зануреної в соціальне середовище і використовуючого ті можливості, які надаТ проект, для позитивних змін цього середовища.

Визначим основні завдання кожної позиції.

1. Робота з фахівцями.

ірадиційне внутришньодисципліонарне рішення проблем, пов"язаних з проектуванням великих енергетичних, промислових, транспортних чи інших об"Тктів, не відповідаТ цілям, які ставить проектний аналіз. Раціональний підхід до проблеми вибору припускаТ рішення двох задач: визначення імовірності появи тих чи інших наслідків і їх оцінку. Перша - суто наукова, в низці випадків монодисципліонарна проблема, друга - багато в чому суб"Тктивна. Саме оцінка наслідків визначаТ проектне рішення. Залежність оцінки від суб"Тктивної позиції визначаТться багатьма факторами: належністю до наукової школи, посадою, зв"язками, груповими інтересами і т.п. примушуТ удаватися до різних процедур, щоб нормувати висловлювання, дати можливість проявитися, зафіксуватись різним точкам зору, піднятись над відомчими інтересами, об"Тднати цілі проекта із задачами розвитку соціума, зачіпленого проектом.

2. Позиція експерта.

Ця позиція потребуТ від соціолога глибокого дослідження суспільства і вивчення проекта. Згадуючи суспільство, маТмо на увазі всі групи населення, які безпосередньо чи опосередковано зачеплені проектом. Це і особи залучені до навчання або роботи на будівництві і експлуатації об"Ткта, їх сім"ї, робітники залучені з других місць, людей, котрі змушені якимось чином взаТмодіяти з прибулими, люди, в пробуті яких щось міняТться в процесі реалізації проекта, споживачі продукції проектованого об"Ткта і др. Світовий банк установлюТ поняття project population (РР) - "населення проекту", об"Тднуюче всі групи людей, зачеплені проектом.

І першим завданням дослідника виявляТться визначення свого проекта - РР, і тих змін, котрі можуть виникнути в соціальній організації, характері життя РР внаслідок будівництва і експлуатації нового об"Ткта.

Соціологу необхідно знати про РР наступне:

- етнодемографічну і культурну ситуацію;

- соціальні показники, які зарактеризують об"Тктивний та суб"Тктивний стан соціального середовища;

- структуру норм і цінностей суспільства;

- ключові проблеми і др.

2.2. Етнодемографічні проблеми.

2.2.1. Етнодемографічна система.

Найважливішим завданням Ттнодемографічної системи Т поновлення людських поколінь. Процеси, в яких реалізуТться ця ціль викликають багато складних відношень між людьми, різні інституціональні форми. Сукупність цих соціальних відношень і інститутів утворюють етнодемографічну систему. Ця система маТ свої внутрішні закономірності розвитку, пристосовуТться до змін зовнішнього середовища. На відміну від інших природних систем людство створило дуже складні соціальні форми організації, власну культуру. іут під культурою маТться на увазі інформація, яка передаТться наступним поколінням про способи діяльності людей і пов"язаних з нею суспільних відношень.

2.2.2. Соціокультурний вибір.

ультурні традиції та поводження відповідають умовам існування суспільства. Вони виникають в процесі соціокультурного вибору, тобто вибір найбільш прийнятних способів діяльності і зразків поведінки. ультурні традиції залишаються незмінними протягом життя багатьох поколінь, якщо не змінюТться середовище, в яке занурена спільність людей. Якщо умови існування людей змінюються, то повинні змінитися і задачі вибору, на зміну стабілізуючій функції повинна прийти функція "відсіювання" застарілих, архаїчних форм, освоТння соціокультурних новацій, відповідних новим умовам.

2.2.3. Демографічна політика.

Для формування демографічної політики необхідний системний підхід до досліджень демографічних процесів. Системне бачення припускаТ розробку цілеспрямованих заходів для зміни умов життТдіяльності суспільства. Необхідно роглядати визначену послідовність заходів, етапність переходу з одного стану до другого, довготривалість кожного етапу. Іншими словами, для зміни демографічної ситуації повинно змінитися внутрішнТ середовище суспільства, суспільство повинно зформувати новий уклад життя.

2.2.4. Демографічні дослідження.

Етнодемографічна структура звичайно подаТться статтю, віком, належністю до визначеної етнодемографічної групи, станом здоров"я, рівнем освіти і територіальним розподілом населення. Ця структура доповнюТться показниками демографічної поведінки: сімейним станом, кількістю дітей, типом сім"ї. При дослідженні демографічної ситуації розглядаються культурні традиції, структура діяльності, рівень достатку, житлові умови і т.п.

В межах демографічного дослідження можуть бути розглянуті питання забезпечення нових поколінь роботою, конкуренції поколінь, соціальної мобільності, міграційних потоків і т.п. ІснуТ велика кількість досліджень, описуючих вплив етнодемографічних характеристик на структуру і темпи економічного розвитку, структуру споживання, ставлення до праці, віддання переваги тим чи іншим планам діяльності і т.д.

2.2.5. Етнодемографічні проблеми.

Найбільш складні етнодемографічні проблеми виникають в регіонах, в яких проживають різні етноси. ірадиційна культура суспільства зміцнюТться,