Відповіді на питання до державного іспиту “Бухоблік”, Детальна інформація

Метод - це спосіб, порядок, дослідження чогось у певному порядку за певними правилами, з допомогою певних засобів.

Більшість методичних засобів бухгалтерського обліку реалізується для здійснення фахівцями бухгалтерського обліку його контрольної функції.

Бухгалтерський облік використовує ряд специфічних, характерних тільки для нього способів відображення явищ і процесів, які відбуваються на підприємстві. У сукупності вони створюють метод бухгалтерського обліку. Цей метод включає в себе ряд елементів, які виходять із змісту господарського обліку. Вони можуть умовно поділятися на 4 розділи:

а) елементи, пов'язані з організацією бухгалтерського спостереження. У бухобліку для реєстрації первинних даних використовуються документація та інвентаризація. Документи — це початок обліку, в них безпосередньо фіксуються всі операції, які здійснені на підприємстві. Однак дані обліку можуть мати розбіжності з дійсним станом майнових коштів

підприємства. Для усунення цих розбіжностей проводиться інвентаризація, тобто перепис майнових коштів. Інвентаризація використовується також для одержання первинних даних. Систематичні інвентаризації забезпечують реальність облікових даних;

б) елементи, пов'язані з організацією бухгалтерського вимірювання. В первинних даних фіксуються натуральні або трудові вимірювачі. Для забезпечення узагальненого відображення всіх суб'єктів бухгалтерського обліку необхідно їх відобразити в грошовому вимірі. Для цього використовуються оцінка і калькуляція. Оцінка — це спосіб грошового вимірювання господарських коштів та їхніх джерел. В окремих господарських процесах присутні різні види затрат. На основі їх підсумовування, групування і спеціальних розрахунків визначаються затрати по кожному з них. Калькуляція — це спосіб визначення в грошовій формі собівартості одиниці окремих господарських процесів;

в) елементи, пов'язані з групуванням об'єктів бухобліку. Зафіксовані первинні дані, відображені в грошовій оцінці, необхідно в поточному порядку систематизувати, згрупувати за їхнім економічним змістом. У бухобліку для цього використовуються рахунки і подвійний запис.

Рахунки бухобліку відкриваються за принципом економічної однорідності, за ними

проходить систематизація господарських операцій.

Рахунки бухобліку — це спосіб групування та поточного відображення змін окремих об'єктів бухобліку.

Господарська діяльність являє собою складний взаємопов'язаний процес. Кожна господарська операція пов'язує між собою два економічних явища. Для відображення господарських операцій на рахунках необхідно встановити і відобразити взаємозв'язок між економічними явищами, які викликані' цими операціями. Подвійний запис — це спосіб, який дозволяє встановити взаємозв'язок між економічними явищами, відображеними на рахунках. Безперервне відображення на рахунках об'єктів бухгалтерського обліку через подвійний запис являє собою поточний бухоблік господарських операцій;

г) елементи, пов'язані з узагальненням даних обліку. Разом з поточним обліком виникає необхідність в одержанні кінцевих даних про всю господарську діяльність. Для цього використовуються баланс і звітність.

Баланс — це засіб узагальненого відображення і групування господарських коштів підприємства та його зобов'язань (джерел їх утворення) в грошовій оцінці на певну дату. Для аналізу роботи підприємства необхідні також дані про господарські процеси за певний період. Ці дані надаються в звітності, яка складається на основі записів на рахунках після додаткової обробки. Звітність — це засіб одержання кінцевих даних про господарську діяльність підприємства за певний період.

№ _9_ Групування господарської діяльності для відображення в бухгалтерському обліку доходів і витрат

Як відомо, у широкому сенсі поняття „облік” означає спостереження, вимірювання та реєстрацію певних природних або суспільних явищ. Для людства важливим є облік усіх явищ, що впливають на членів суспільства, але об'єктом особливої уваги є господарська діяльність, основу якої становить виробництво матеріальних благ.

Господарська діяльність - це будь-яка діяльність, що пов'язана з виробництвом, обміном і споживанням матеріальних та нематеріальних благ.

Інформація про господарську діяльність підприємства цікавить не лише його власників і керівників, а й широке коло інших користувачів, які приймають рішення щодо стосунків із цим підприємством, дотримання ним укладених угод, установлених норм і правил. До таких користувачів належать потенційні інвестори, працівники, кредитори, покупці, податкові органи тощо.

Об’єктами бухгалтерського обліку щодо діяльності підприємства є доходи й витрати, що можуть бути доповнені об’єктом, який похідний від двох попередніх тобто фінансовий результат (прибуток чи збиток).

Доходами є збільшення економічних вигод у вигляді надходження активів або зменшення зобов'язань, що приводить до зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків власників).

Витрати визначаються як зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, які призводять до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілену між власниками).

В основі відображення доходів і витрат як об’єктів бухгалтерського обліку щодо діяльності підприємств лежить групування діяльності за видами.

Діяльність підприємств поділяється на звичайну і надзвичайну. У процесі звичайної діяльності підприємство може здійснювати операційну діяльність та іншу, тобто, неопераційну, діяльність.

Операційна діяльність підприємства включає основну та іншу операційну діяльність.

Що стосується доходів та витрат основної операційної діяльності, то вони виникають за функціями цієї діяльності – виробничою, управлінською та збутовою. Точніше, за усіма згаданими функціями основної діяльності мають місце витрати, в той час, як доходи є наслідком виконання виробничої функції.

Інша операційна діяльність – це діяльність, що не належить до основної, інвестиційної чи фінансової і пов’язана , як правило, з реалізацією інших оборотних активів, іноземної валюти, з операційною орендою активів тощо.

Інша (неопераційна) діяльність, поділяється у свою чергу на інвестиційну та фінансову.

Надзвичайна діяльність включає події або операції, які відрізняються від звичайної діяльності підприємства, і не очікується, що вони будуть повторюватися періодично або в кожному подальшому звітному періоді.

Бухгалтерський облік охоплює всі сторони діяльності підприємства, об,єктами бухгалтерського обліку , господарські операції. Діяльність підприємства пов(язана з постійним кругообігом капіталу. Фінансові результати цієї діяльності значною мірою визначаються тим, наскільки точно обчислені, зареєстровані і виміряні всі виробничі ресурси, всі операції, всі елементи виробничого циклу, всі стадії кругообігу капіталу. Це найважливіше завдання і виконує бухгалтерський облік. В залежності від користувачів

№ _10_ Бухгалтерський баланс як форма фінансової звітності: зміст, структура, призначення.

Бухгалтерський баланс є способом економічного групування і узагальненого відображення у грощовій оцінці стану господарських засобів за складом і розміщенням та за джерелами їх утворення і цільовим призначенням на певну дату.