Аналіз структури та динаміки прямих і непрямих витрат на оплату праці, Детальна інформація
Аналіз структури та динаміки прямих і непрямих витрат на оплату праці
Фонд основної заробітної плати 429,2 559,3 130,1
Фонд додаткової заробітної плати 125,4 152,9 27,5
Інші заохочувальні та компенсаційні виплати, тис.грн. 30,5 39,2 8,7
Продуктивність праці 6,71 9,38 2,67
В порівнянні з 9 місяцями 2002 року, який узято за плановий показник, в 2003 році по товарній продукції підприємство виконало план і навіть перевиконало його майже на 30%. Обсяг реалізованої продукції теж збільшився на 1162 тис.грн., що складає майже 90 % всієї суми реалізованої продукції. Собівартість продукції у звітному 2003 році збільшилась на 302 тис.грн. В порівнянні з 2002 роком балансових прибутків в 2003 році підприємство не отримало, а отримало збитки в розмірі 370 тис.грн., що свідчить про погану організацію роботи на підприємстві.
Середньоспискова чисельність зменшилась на 0,98 %, тобто на З чоловіки. Хоча підприємство потерпіло збитки і чисельність зменшилась лише на 3 особи, заробітна плата на підприємстві збільшилась на 77%, в тому числі на 27,5 тис. грн. збільшився фонд додаткової заробітної плати.
При написанні курсової роботи використовувались такі джерела інформації "Баланс" ф.№1 (дод. А, Б), "Звіт з праці" ф.І-ПВ (дод. Д, Ж), ф. №5-С "Звіт про витрати на виробництво продукції"" (дод. К, Л), форма №3-ПВ "Звіт про використання робочого часу" (дод. М, Н).
Економічна сутність оплати праці та характер складкових фонду оплати праці
В ринкових умовах господарювання необхідний чіткий порядок формування витрат, які включаються до собівартості продукції. Повнота і правильність віднесення затрат на окремі види продукції повинна займати центральне місце при веденні обліку бухгалтером, тому, що ця сторона фінансово-господарської діяльності підприємства є одним з об’єктів перевірок податковим інспектором.
Собівартість продукції (робіт, послуг) - це виражені в грошовій формі, поточні витрати підприємства на її виробництво і збут. Формування собівартості продукції (робіт, послуг) складається з таких затрат виробництва:
матеріальні затрати - це спожиті в процесі виробництва: сировина та матеріали, покупні напівфабрикати, паливо, енергія та інше;
затрати на оплату праці - витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати;
відрахування на соціальні заходи;
амортизація основних фондів і нематеріальних активів — затрати на повне відновлення основних фондів,
інші затрати.
Затрати за способом включення їх до собівартості продукції, поділяють на прямі і непрямі. До прямих витрат належать: витрати пов’язані з виробництвом окремих видів продукції, які можуть бути безпосередньо до їх собівартості. Це - заробітна плата основних виробничих робітників з нарахуваннями на соціальне страхування і забезпечення, а також матеріали, паливо, сировина, тощо. Непрямі — це, як правило, витрати пов'язані з виробництвом кількох видів продукції, що включаються до собівартості продукції за допомогою спеціальних методів. Непрямі витрати утворюють комплексні статті калькуляції. Прямі і непрямі затрати — це не економічна, а планово (кошторисно) технічна ознака. При цьому слід мати на увазі, що ці затрати — ознаки суто індивідуальні і залежать від особливостей технології, організації, виду продукції, конкретного виробництва. Прямі витрати включають до собівартості продукції у момент їх запуску у виробництво. До прямих витрат виробництва належать — сировина й основні матеріали, комплектуючі вироби й куповані напівфабрикати, паливо та електроенергія на технологічні цілі, затрати на оплату праці виробничих виробників. До прямих витрат допоміжного виробництва належать затрати пов’язані, безпосередньо, з випуском продукції, виконанням робіт, послуг Прямих витрат за управлінсько-виробничим призначенням можна віднести, наприклад, витрати по утриманню та експлуатації виробничого обладнання, робочих місць, а також засобів цехового транспорту — затрати на основну заробітну плату робітників, електроенергію, паливо, та допоміжні матеріали й т.і. Одним з елементів виробничих затрат є витрати на оплату праці. До них належать:
витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати, обчислені згідно з прийнятими підприємством системами оплати праці, включаючи будь-які види грошових і матеріальних доплат;
якщо на підприємстві створюється резерв для оплати відпусток, то до виробництва (обігу) включаються щомісячні відрахування на створення такого резерву;
витрати, пов'язані з підготовкою (навчанням) і перепідготовкою кадрів;
виплати працівникам підприємства середньої заробітної плати за основним місцем роботи за час їх навчання з відривом від виробництва в системі підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів;
оплата праці кваліфікованих робітників, не звільнених від основної роботи, за навчання учнів та підвищення кваліфікації робітників;
витрати базових підприємств на оплату праці за керівництво виробничою практикою учнів загальноосвітніх шкіл, професійно-технічних училищ і студентів вищих навчальних закладів,
витрати, пов'язані з виплатою учням професійно-технічних училищ різниці між стипендією в розмірі тарифної ставки (мінімального окладу) робітника першого розряду і витратами цих навчальних закладів (на виплату стипендій, забезпечення харчуванням і спецодягом),
оплата відпусток із збереженням, повністю або частково, заробітної пати, що надається відповідно до законодавства особам, які успішно навчаються у вечірніх і заочних вищих навчальних закладах, заочні аспірантури, у вечірніх (змінних) і заочних загальноосвітніх школах та вечірніх (змінних) професійно-технічних училищ, оплата їх проїзду до місця учення і назад, передбачених чинним законодавством;
виплати громадянам за виконання робіт (послуг) згідно з договорами цивільно-правового характеру;
виплата звільненим працівникам вихідної допомоги і середнього заробітку.
Заробітна плата є важливою складовою виробництва, пов'язана як з потребами працівника, так і з процесом виробництва, його результатом оскільки джерела коштів на відтворення робочої сили створюються у сфері виробництва. Заробітна плата — це винагорода обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник, або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно- ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства, витрати на оплату праці складаються з:
основної заробітної плати;
фонду додаткової заробітної плати;
Фонд додаткової заробітної плати 125,4 152,9 27,5
Інші заохочувальні та компенсаційні виплати, тис.грн. 30,5 39,2 8,7
Продуктивність праці 6,71 9,38 2,67
В порівнянні з 9 місяцями 2002 року, який узято за плановий показник, в 2003 році по товарній продукції підприємство виконало план і навіть перевиконало його майже на 30%. Обсяг реалізованої продукції теж збільшився на 1162 тис.грн., що складає майже 90 % всієї суми реалізованої продукції. Собівартість продукції у звітному 2003 році збільшилась на 302 тис.грн. В порівнянні з 2002 роком балансових прибутків в 2003 році підприємство не отримало, а отримало збитки в розмірі 370 тис.грн., що свідчить про погану організацію роботи на підприємстві.
Середньоспискова чисельність зменшилась на 0,98 %, тобто на З чоловіки. Хоча підприємство потерпіло збитки і чисельність зменшилась лише на 3 особи, заробітна плата на підприємстві збільшилась на 77%, в тому числі на 27,5 тис. грн. збільшився фонд додаткової заробітної плати.
При написанні курсової роботи використовувались такі джерела інформації "Баланс" ф.№1 (дод. А, Б), "Звіт з праці" ф.І-ПВ (дод. Д, Ж), ф. №5-С "Звіт про витрати на виробництво продукції"" (дод. К, Л), форма №3-ПВ "Звіт про використання робочого часу" (дод. М, Н).
Економічна сутність оплати праці та характер складкових фонду оплати праці
В ринкових умовах господарювання необхідний чіткий порядок формування витрат, які включаються до собівартості продукції. Повнота і правильність віднесення затрат на окремі види продукції повинна займати центральне місце при веденні обліку бухгалтером, тому, що ця сторона фінансово-господарської діяльності підприємства є одним з об’єктів перевірок податковим інспектором.
Собівартість продукції (робіт, послуг) - це виражені в грошовій формі, поточні витрати підприємства на її виробництво і збут. Формування собівартості продукції (робіт, послуг) складається з таких затрат виробництва:
матеріальні затрати - це спожиті в процесі виробництва: сировина та матеріали, покупні напівфабрикати, паливо, енергія та інше;
затрати на оплату праці - витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати;
відрахування на соціальні заходи;
амортизація основних фондів і нематеріальних активів — затрати на повне відновлення основних фондів,
інші затрати.
Затрати за способом включення їх до собівартості продукції, поділяють на прямі і непрямі. До прямих витрат належать: витрати пов’язані з виробництвом окремих видів продукції, які можуть бути безпосередньо до їх собівартості. Це - заробітна плата основних виробничих робітників з нарахуваннями на соціальне страхування і забезпечення, а також матеріали, паливо, сировина, тощо. Непрямі — це, як правило, витрати пов'язані з виробництвом кількох видів продукції, що включаються до собівартості продукції за допомогою спеціальних методів. Непрямі витрати утворюють комплексні статті калькуляції. Прямі і непрямі затрати — це не економічна, а планово (кошторисно) технічна ознака. При цьому слід мати на увазі, що ці затрати — ознаки суто індивідуальні і залежать від особливостей технології, організації, виду продукції, конкретного виробництва. Прямі витрати включають до собівартості продукції у момент їх запуску у виробництво. До прямих витрат виробництва належать — сировина й основні матеріали, комплектуючі вироби й куповані напівфабрикати, паливо та електроенергія на технологічні цілі, затрати на оплату праці виробничих виробників. До прямих витрат допоміжного виробництва належать затрати пов’язані, безпосередньо, з випуском продукції, виконанням робіт, послуг Прямих витрат за управлінсько-виробничим призначенням можна віднести, наприклад, витрати по утриманню та експлуатації виробничого обладнання, робочих місць, а також засобів цехового транспорту — затрати на основну заробітну плату робітників, електроенергію, паливо, та допоміжні матеріали й т.і. Одним з елементів виробничих затрат є витрати на оплату праці. До них належать:
витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати, обчислені згідно з прийнятими підприємством системами оплати праці, включаючи будь-які види грошових і матеріальних доплат;
якщо на підприємстві створюється резерв для оплати відпусток, то до виробництва (обігу) включаються щомісячні відрахування на створення такого резерву;
витрати, пов'язані з підготовкою (навчанням) і перепідготовкою кадрів;
виплати працівникам підприємства середньої заробітної плати за основним місцем роботи за час їх навчання з відривом від виробництва в системі підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів;
оплата праці кваліфікованих робітників, не звільнених від основної роботи, за навчання учнів та підвищення кваліфікації робітників;
витрати базових підприємств на оплату праці за керівництво виробничою практикою учнів загальноосвітніх шкіл, професійно-технічних училищ і студентів вищих навчальних закладів,
витрати, пов'язані з виплатою учням професійно-технічних училищ різниці між стипендією в розмірі тарифної ставки (мінімального окладу) робітника першого розряду і витратами цих навчальних закладів (на виплату стипендій, забезпечення харчуванням і спецодягом),
оплата відпусток із збереженням, повністю або частково, заробітної пати, що надається відповідно до законодавства особам, які успішно навчаються у вечірніх і заочних вищих навчальних закладах, заочні аспірантури, у вечірніх (змінних) і заочних загальноосвітніх школах та вечірніх (змінних) професійно-технічних училищ, оплата їх проїзду до місця учення і назад, передбачених чинним законодавством;
виплати громадянам за виконання робіт (послуг) згідно з договорами цивільно-правового характеру;
виплата звільненим працівникам вихідної допомоги і середнього заробітку.
Заробітна плата є важливою складовою виробництва, пов'язана як з потребами працівника, так і з процесом виробництва, його результатом оскільки джерела коштів на відтворення робочої сили створюються у сфері виробництва. Заробітна плата — це винагорода обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник, або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно- ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства, витрати на оплату праці складаються з:
основної заробітної плати;
фонду додаткової заробітної плати;
The online video editor trusted by teams to make professional video in
minutes
© Referats, Inc · All rights reserved 2021