Аналіз банківської діяльності, Детальна інформація

Факторний аналіз рівня прибутку банку АКБ “Мрія”



Квартали звітного року Прибуток/Активи Доходи/Активи Прибуток/Доходи

I 0,43 2,4 18,0

II 1,24 2,0 61,8

III 0,58 1,8 32,3

IV 0,27 1,5 17,8



Порівняння динаміки трьох коефіцієнтів протягом року показує, що падіння загального коефіцієнта прибутковості пояснювалося в основному скороченням дохідності активних операцій банку. Це могло бути пов’язане зі зміною процентних ставок і рівня комісійної винагороди, а також зі зміною частки активів, які дають дохід (частки діючих активів). Останнє характеризується коефіцієнтом ефективності:

Кеф = Ад / А (2.17)

де: Кеф – коефіцієнт ефективності; Ад – середній залишок у періоді активів, які дають дохід; А – середній залишок у періоді за підсумком активу балансу.

Чистий прибуток

(після оподаткування)* = Чистий прибуток** х Активи (2.18)

Власний капітал Активи Власний капітал

*ROE – Return on Equity (чистий дохід)

**ROA – Return on Assets (чистий дохід на активи)

Оцінка достатності власного капіталу банку АКБ “Мрія”

Проблема визначення достатності капіталу банку протягом тривалого часу є предметом наукових досліджень і суперечок між банками і регулятивними органами. Банки намагаються обходитись мінімумом капіталу, щоб підняти показники прибутковості і зростання активів; банківські контролери вимагають великого капіталу для зниження ризику банкрутства. Водночас висловлюється думка, що банкрутства викликані поганим управлінням, що добре керовані банки можуть існувати і з низькими нормами капіталу.

Термін “достатність капіталу” відображає загальну оцінку надійності банку, ступінь ризику, на який він наражається. Трактування капіталу як “буфера” проти збитків обумовлює обернену залежність між величиною капіталу і тим ризиком, якого зазнає банк. Звідси випливає основний принцип достатності: розмір власного капіталу повинен відповідати розміру активів з урахуванням ступеня їхнього ризику. Разом з тим комерційні банки завжди враховують у своїй роботі той факт, що надмірна “капіталізація” банку, випуск зайвої кількості акцій у порівнянні з оптимальною потребою у власних коштах, теж не є благом. Вона негативно впливає на наслідки діяльності банку. Мобілізація грошових ресурсів шляхом випуску акцій – дорогий і часто не бажаний для банку спосіб фінансування у порівнянні із залученням сторонніх коштів. Тому керівники банків, з одного боку, і органи нагляду за банками, з іншого, прагнуть знайти оптимальне співвідношення між величиною капіталу та іншими параметрами діяльності комерційного банку.

Занижена частка капіталу в ресурсах банку зазнає критики. Мова йде про неспівмірну відповідальність банку і його вкладників (або держави – за системи страхування депозитів). Міра відповідальності банку обмежується його капіталом, а вкладники та інші кредитори ризикують набагато більших обсягом коштів, довірених банкові. Також існує ряд чинників, що обумовлюють вимоги щодо збільшення банківського капіталу: а) ринкова вартість банківських активів мінливіша, ніж у промислових підприємств, – вона змінюється із зміною процентних ставок, із погіршенням кредитоспроможності позичальників; б) банк більше покладається на непостійні джерела короткострокової заборгованості, багато з яких можна вилучати за вимогою. Тому будь-яка подія політичного та економічного життя може спровокувати масовий відплив ресурсів банку.

Той факт, що адекватність капіталу банків визначає довіра суспільства до конкретного комерційного банку і банківської системи в цілому, робить її одним з показників, які перебувають під контролем держави в особі центрального банку. Підтримання достатнього рівня сукупного капіталу є однією з умов стабільності банківської системи.

Точно визначити обсяг капіталу, яким повинен володіти банк або банківська система в цілому, важко, але він має бути достатнім для виконання вже розглянутих функцій, довіри вкладників та органів контролю. Сума необхідного капіталу залежить від ризику, який бере на себе банк. Якщо, наприклад, надані банком позики пов’язані з великим ризиком, потрібно більше капітальних фондів. Визначаючи обсяг необхідного капіталу, банк стоїть перед альтернативою: збільшити свій капітал у міру зростання ризику чи вкладати кошти в активи, не пов’язані з підвищеним ризиком. Таким чином, чи капітал банку адекватний, чи ні, залежить від якості його активів, якості управління, політики у сфері діяльності і суми ризиків, яких зазнає банк.

Протягом тривалого часу комерційні банки і суспільство намагалися виробити перелік нормативів, які можна було б застосовувати при перевірці достатності капіталу чи банківської системи в цілому.

Коефіцієнти ефективності діяльності комерційного банку «Мрія»

Чистий (%) = Відсотки отримані х100% – Відсотки виплачені х 100% (2.19)

спред Позики / кредити Підвідсоткові депозити

Цей коефіцієнт повинен враховувати тільки активи і пасиви, до яких застосовуються процентні ставки. Таким чином усувається вплив безпроцентних депозитів до запитання, капіталу і невиконаних вимог резервування на чисті отримані відсотки, а звідси – на доходи банку. Це ізолює вплив процентної ставки на прибуток банку і тим самим дає глибше розуміння джерел прибутку банку та наслідків “уразливості” надходжень.

Чиста = Доходи від відсотків – Витрати на відсотки (2.20)

відсоткова маржа (%) Середні загальні активи

Цей коефіцієнт показує спроможність банку давати прибуток у вигляді його доходу від процентної різниці як відсоток до середніх загальних активів.