Організація обліку розрахунків за електричну енергію, Детальна інформація

Цю перевагу "програм конструкторів вже врахували в своїх програмах деякі розробники, які дають можливість користувачам самостійно створювати як потрібну документацію так і впроваджувати нові функції щодо певних розрахунків у вже існуючих програмах.

Створений під певне підприємство інструментарій забезпечує високий рівень адаптації програмного засобу як до особливостей суб'єкта господарювання, так і до змін в обліковій політиці та в діючому законодавстві, дасть змогу проводити ефективну реалізацію та цінову політику, спрямовану на збільшення прибутку. В той же час самостійне вивчення вищезгаданих засобів потребує досить високої кваліфікації користувачів, більше того багато підприємств просто не готові до продуктивного використання таких систем - детального вивчення вбудованих мов програмування, до розробки прикладних компонентів тощо. Це призводить до потреби даних підприємств у послугах спеціалістів, що загалом підвищить в кінцевому рахунку вартість програмного забезпечення.

Для удосконалення дебіторської і кредиторської заборгованості, при її автоматизації, необхідно:

• створити інформаційну базу кредиторської та дебіторської заборгованості учасників заліків;

• звірити в електронній формі взаємні вимоги та зобов'язання й знайти найбільш раціональні способи погашення взаємної заборгованості;

• провести взаємозаліки, поступово скорочуючи обсяги заборгованості;

• вести облік та звітність проведених взаєморозрахунків. Досягнути цього автономно від фінансових та виробничих аспектів управління неможливо. Тісна інтеграція функціонального модуля, що забезпечує розрахунки з контрагентами з підсистемами, що безпосередньо пов'язані з фінансами та виробництвом системи дозволяє вирішити традиційні проблеми, які виникають при зіткненні матеріально-технічного постачання з управлінням, виробництвом та фінансами. Це дасть змогу скоординувати планову послідовність закупок і видачі дозволу, дасть свободу маневру у виборі способів платежу, спростить процедуру обліку для різних ставок ПДВ і податків з обороту, а також полегшить ведення офіційної звітності.

РОЗДІЛ 3.

Методика та організація аудиту розрахунків

3.1. Мета і завдання аудиту розрахунків з різними контрагентами

Завдання аудиту

Головними завдання аудиту дебіторської заборгованості є:

- перевірка наявності і правильності оформлення первинних документів, що є підставою для облікових записів по дебіторській заборгованості;

- оцінка синтетичного та аналітичного обліку, правильне використання відповідних рахунків нового Плану рахунків;

- контроль правильності перенесення вхідного сальдо при трансформації старої форми балансу в нову та при відкритті нових відповідних рахунків Головної книги;

- оцінка стану дебіторської заборгованості за встановленими критеріями;

- перевірка правильності розрахунків по дебіторській заборгованості (оплата грошовими коштами, векселями, іншими матеріальними цінностями, застосування бартерних операцій тощо);

- правильність оцінки дебіторської заборгованості, розрахунок величини резерву сумнівних боргів;

- перевірка належної класифікації дебіторської заборгованості і наявність відповідних необхідних роз'яснень у примітках до фінансової звітності;

- впевнитися у відповідності показників фінансової бухгалтерської і не бухгалтерської звітності (звіт голови правління, директора компанії, фінансового огляду та ін.) щодо дебіторської заборгованості.

Завдання раціональної організації контролю за станом розрахунків полягає в зміцненні договірної та розрахункової дисципліни, виконанні зобов'язань з постачання продукції у заданому асортименті та якості, підвищенні відповідальності за дотримання платіжної дисципліни, скороченні дебіторської та кредиторської заборгованості, прискоренні обігу оборотних засобів. Прийняття цих заходів сприятиме покращанню фінансового стану підприємства взагалі.

Перевірку стану розрахунків рекомендується починати з аналізу матеріалів інвентаризації розрахунків та актів звірок взаєморозрахунків.

Інвентаризація розрахунків полягає у виявленні по відповідних документах залишків та ретельній перевірці їх достовірності та обґрунтованості. Самі підприємства в більшості випадків проводять інвентаризацію розрахунків з низькою якістю (або взагалі не проводять), тому аудитор повинен встановити строки виникнення заборгованості по рахунках дебіторів та кредиторів, її реальність та осіб, винних в пропущенні строків позовної давності.

Бувають випадки, коли необхідно провести звірку розрахунків з дебіторами та кредиторами із складанням актів звірок. Для проведення таких перевірок аудитор може залучати працівників бухгалтерії перевіряємого підприємства.

При перевірці стану розрахунків особливу увагу слід звернути на наступне:

на правильність оплати чи отримання сум за прийняті чи відвантажені матеріальні цінності;

на наявність виправдовуючих документів при здійсненні цих операцій і правильність їх оформлення;

на повноту оприбуткування і правильність списання отриманих цінностей;

чи обліковується на рахунках прострочена заборгованість зі строком позовної давності, який минув.

3.2. Особливості нормативної бази