Державна податкова адміністрація у системі органів оперативного управління бюджетом, Детальна інформація

Базуючись на філософській концепції, що система – це сукупність елементів, що знаходяться у відношеннях і зв'язках один з одним, яка утворює цілісність, "єдність", і виходячи з того, що кожний компонент системи, в свою чергу можна розглядати як окрему систему, а кожна система являє собою один з компонентів більш широкої системи, можна дати таке визначення поняття податкової системи.

Податкова система – це сукупність податків, зборів, інших платежів і внесків до бюджету і державних цільових органів, платників податків та органів, що здійснюють контроль за правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати їх у встановленому законом порядку.

Сутність , структура і роль системи оподаткування визначаються податковою політикою, що є виключним правом держави, яка проводить її в країні самостійно, виходячи із завдань соціально-економічного розвитку через податки, пільги і фінансові санкції, а також обов'язки і відповідальність, які є невід'ємною частиною системи оподаткування, держава ставить єдині вимоги до ефективного ведення господарства в країні.

Податки – найбільш важливий і впливовий інструмент регулювання економічних відносин та інтересів держави, регіонів, підприємств і громадян. Вони відіграють значну роль у формуванні доходної частини бюджету.

Податки є основним джерелом надходження доходів бюджетів усіх рівнів, їх введення проводиться тільки на основі закону ( на додатну вартість, акцизний збір, податок на прибуток та ін., які передбачають в обов'язковому порядку такі елементи: суб'єкт по податках та строки сплати податку. Визначення цих елементів у законі зобов'язує платника до чіткого виконання закону по забезпеченню сплати податків у бюджет. Основне джерело дохідної частини бюджету ( понад 70% ) - податки на прибуток, на додану вартість, плата за землю, прибутковий податок з громадян і акцизний збір.

Згідно зі ст. 67 Конституції України кожен зобов"язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Податки мають стимулювати розвиток усього прогресивного та ефективного, регулювати суперечності, що виникають у процесі реалізації економічних інтересів. За оцінкою фахівців, система оподаткування тим ефективніша, чим вона зручніша як для того, хто податки сплачує, так і для того, хто здійснює контрольні функції.

Вивчення цієї проблеми показала, що становлення податкової системи України проходить у складних умовах.

Аналіз динаміки вирішальних показників, які характеризують економічну могутність держави, свідчить, що за 1992 – 1994 рр. обсяг валового внутрішнього продукту України в поточних цінах зріч у 210 разів. Разом з тим у 1995р. за цінами 1991р. його реальна величина становила тільки 44, 9% від рівня 1992р.



Через економічну кризу, характерними рисами якої є : істотний спад виробництва ВВП і НД при загальному падінні фізичного обсягу товарної продукції та послуг, інфляційні процеси, що деформують національні системи грошового і кредитного обігу; посилення бюджетного дефіциту і дефіциту платіжних балансів; бурхливе соціальне розшарування населення, та інші об'єктивні і суб'єктивні причини, податкова система не була стабільності і має багато недоліків та суперечностей. До останнього часу не було чіткої концепції побудови системи оподаткування. Це стосується співвідношення підсистем оподаткування юридичних і фізичних осіб, складу податків, співвідношення прямих і непрямих податків, визначення об'єктів оподаткування і джерел сплати податків рівня податкових ставок і принципів їх диференціації і напрямів та умов надання податкових пільг.

Податки відображають складні економічні відносини і тому мають бути адекватними цим відносинам. У протилежному випадку вони не зможуть повною мірою виконувати покладені на них функції.

На сьогодні відомо декілька схем оподаткування однак серед них правомірно визначити три основні:

а) стягнення податків з особи як такої в залежності від прибутку або інших властивостей;

б) стягнення податків з використовуваних загальних або неподільних ресурсів;

в) оподаткування результатів комерційної діяльності фізичних і юридичних особі, а також частково їх власності.

Але, незалежно від схем оподаткування, будь-яка податкова система має забезпечувати надійне надходження коштів у доходну частину бюджету.

Прибуток підприємств і добавлена вартість в умовах кризової економіки – величини дуже мінливі і не завжди можуть бути придатними як базові показники при оподаткуванні. Про це свідчить практика і, зокрема різниця між прогнозованою і фактично одержаною в бюджет сумою податкових надходжень, яка іноді сягає 40 і більше відсотків.

В умовах гострої нестачі бюджетних коштів, постійного зростання недоліки з платників до бюджету, основною стала функція активізації контролю за повнотою обліку платників і своєчасністю сплати ними податків.



1.2. Основні побудови та призначення

системи оподаткування.



До найбільш важливих принципів побудови та призначення системи оподаткування слід віднести принцип одноразовості оподаткування, який означає, що один і той же об'єкт може підлягати лише одному виду оподаткування і тільки один раз протягом оподаткованого періоду; соціальної справедливості, що передбачає встановлення рівних умов оподаткування для всіх підприємств і організацій, незалежно від форм власності; обов'язковості – означає, що порушення посадовими особами податкового законодавства тягне за собою адміністративну, кримінальну, чи дисциплінарну відповідальність; економічної доцільності, який є основоположним у визначені переліку як об'єктів оподаткування, так і видів податків, розміру ставок подання та інших платежів.

Деякі автори дотримуються іншої точки зору щодо принципу економічної доцільності. Так В.Філіпов, О.Папїка, О.Белінський вважають, що даний принцип дуже розпливчастий, і тому замість нього пропонують встановити принцип створення дійових стимулів до підвищення ефективності виробництва, економічного використання ресурсів і охорони навколишнього середовища. 1

Науковці, економісти вважають що податкова система України має базуватися на таких принципах:

анти циклічний характер;

цільове призначення податків;

погодження податкових ставок;

рівність і справедливість оподаткування;