Державна податкова адміністрація у системі органів оперативного управління бюджетом, Детальна інформація

формуванням банку даних про порушників податкового законодавства та спільним використанням його в практичній діяльності;

розробкою і погодженням планів щодо проведення спільних організаційно-управлінських і практичних заходів з перевірки господарської діяльності платників податків;

підведення підсумків і аналітична оцінка роботи щодо забезпечення податкового законодавства та направленням заходів по усуненю недоліків;

підготовкою та внесенням спільних пропозицій щодо удосконалення чинного законодавства;

спільною перевіркою конкретних фактів порушень податкового законодавства та вирішення питань щодо притягнення винних до відповідальності.

Вивчення стану взаємодії між працівниками названих органів свідчить

про те, що на рівні районної ланки в ряді регіонів вона здійснюється незадовільно. при низький її рівень свідчить той факт, що у 1999р. 81,6% справ, закінчених провадженням було закрито, в т.ч. 48.1% згідно зі ст. 6.п. 1-2 КПК України за відсутністю складу злочину. До суду в цілому по Україні направлено лише 18,4% справ; у 2000р.відповідно 57%, 11% і 43 % справ.

Треба зазначити, що в тих регіонах де налагоджена чітка взаємодія між

податковими адміністраціями та правоохоронними органами, помилок при порушенні кримінальних справ допускається значно менше.

Такий стан у боротьбі із злочинністю в сфері оподаткування пояснюється тим, що у працівників правоохоронних органів і податкових адміністрацій різні підходи щодо:

кваліфікації виявлених правопорушень;

оцінки зібраних доказів;

оформлення матеріалів за результатами перевірок фінансово-господарської діяльності платників податків;

Щоб уникнути недоліків і підвищити ефективність організації боротьби із

злочинами у сфері оподаткування, працівники органів внутрішніх справ і податкових адміністрацій у своїй практичній діяльності повинні керуватись вимогами статей 148 2 "Ухилення від сплати податків", 1483 "Порушення порядку заняття підприємницькою діяльністю", 1485 "Шахрайство з фінансовими ресурсами", 801 " Приховування валютної виручки", та статей глави VII "Посадові злочини" ( 164, 165, 167, 172), а також спільною вказівкою МВС, Генеральної прокуратури, Головної державної податкової інспекції України "Про порядок передачі державними податковими інспекціями України органам ВС матеріалів, що містять ознаки злочину і їх розгляд" №№ 108, 16-26 окв/108, 212/10 – 4790 від 22.11.1999р.

При розслідуванні кримінальних справ, пов'язаних з ухиленням від сплати податків та прихованням валютної виручки важливе значення має те, наскільки правильно та обґрунтовано на стадії до слідчої перевірки і збору матеріалів складено акт перевірки сплати податків. він має містити всі необхідні реквізити і до нього повинні додаватися розрахунки, пояснення тощо (оригінали).

З метою посилення контролю за справлянням податків, зменшення виконавчої дисципліни працівників податкових органів та підвищення рівня взаємодії з іншими контролюючими органами Президент України 22.08.1996р. видав Указ "Про утворення Державної податкової адміністрації України та місцевих державних податкових адміністрацій", згідно з яким підрозділи МВС України з боротьби з кримінальним приховуванням прибутків від оподаткування підпорядковуються Державній податковій адміністрації України.

ДПА України координує свою діяльність з фінансовими органами, органами Державного Казначейства України, органами служби безпеки, внутрішніх справ, прокуратури, статистики, державною митною та контрольно-ревізійними службами, іншими контролюючими органами, установами банків, а також з податковими службами інших держав.

3.2 Використання досвіду

зарубіжних країн

Вивчення досвіду боротьби із злочинами, у сфері оподаткування розвинутих країн показала, що система оподаткування є основним інструментом регулювання економіки. Оподаткування це не тільки джерело великої частини доходів держави, а й один з найважливіших важелів державного впливу на сферу бізнесу.

З ростом податкового тягаря в багатьох країнах світу потенційні вигоди від ухилення від податків стають все більше привабливими для платників податків. Щоб протистояти діям недобросовісних платників податків при оподаткуванні законодавством багатьох країн віднесені до податкових злочинів та проступків.

Коло злочинних дій, пов'язаних із оплатою податків, у кожній конкретній країні відрізняється своїми особливостями. Відповідальність за ці правопорушення наступає за нормами цивільного, адміністративного та кримінального права. Слід зазначити, що кримінальні санкції за злочини у сфері оподаткування встановлюються не кримінальними кодексами, а нормами, які входять до податкового законодавства.

В США, наприклад, на рівні федерації відповідальність за злочини в сфері оподаткування регулюється Кодексом внутрішніх державних доходів, у Франції – Загальним Кодексом про податки, У Німеччині – Положенням про податки, а у Великобританії та Італії окремими спеціальними законодавчими актами про податки.

Ухилення від сплати податків – основний вид правопорушень у сфері оподаткування. До них відносять: неподання в податкові установи інформації про доходи, приховання реальних доходів шляхом внесення неправильних або перекручення відомостей в документах, використання підроблених документів.

Приховання або перекручення інформації про доходи шляхом обману шахрайства або підробки, як правило, належить до злочинних дій. Законодавством більшості країн за такі дії передбачається кримінальна відповідальність у вигляді штрафу або позбавлення волі на строк від 1 до 5 років. Крім того, у Франції, наприклад, в рівній мірі карається як закінчений злочин, що проявляється у викривленні або прихованні даних, суттєвих для оподаткування, так і замах на такий злочин.

У США відповідальність настає навіть за спробу уникнути сплати податків. Податкові злочини відносяться до категорії діянь, які дуже важко викрити і розслідувати. Тому в багатьох країнах передбачено особливий порядок їх розслідування і судового розгляду.

Спільним у цій проблемі є те, що і в Україні і за кордоном не всі бажають сплачувати податки належним чином, але за кордоном проводять чітку різницю між мінімізацією податків та ухилення від їх сплати шляхом приховання доходів. Приховання доходів від оподаткування є злочином, а мінімізація податків, тобто намагання зменшити їх суму, за оцінкою західних фахівців є цілком законом справою і забезпечує роботу великої кількості спеціалістів у галузі податкового законодавства та бухгалтерського обліку.

Ухилення від сплати податків дуже складно, а точніше, практично неможливо, але до зменшення суми прагне багато платників. Існують різноманітні законні та напівзаконні способи, які допомагають наблизиться до цієї мети. Одні відраховують від суми, призначеної для сплати податків, кошти, витрачені на широко тлумаченні "представницькі витрати" інші вдаються до маніпуляції своїм капіталом, щоб одержати пільги, якими преміюються капіталовкладення в якісь проекти або програми, треті використовують з вигодою для себе інфляцію, спекулюють цінними паперами тощо.

За обов'язковими платежами, які вилучає держава з юридичних та фізичних осіб, у ряді країн стежать податкові інспекції.