РПС Східно-поліського району (Житомирська, Київська, Чернігівська області) і характеристика Південно-Західної залізниці, Детальна інформація

РПС Східно-поліського району (Житомирська, Київська, Чернігівська області) і характеристика Південно-Західної залізниці
Тип документу: Курсова
Сторінок: 8
Предмет: Менеджмент
Автор: фелікс
Розмір: 39.1
Скачувань: 1690
До складу Київської області входить 26 районів: Баришевський, Білоцерківський, Богуславський, Бориспільський, Бородянський, Броварський, Васильківський, Володарський, Вишгородський, Згуровський, Іванківський, Кагарлицький, Києво-Святошинський, Макарівський, Миронівський, Обуховський, Переяслав-Хмельницький, Поліський, Рокитнянський, Сквирський, Ставищенський, Таращанський, Тетієвський, Фастівський, Чорнобильський, Яготинський; 23 міста (найбільше значні, крім Києва, – Біла Церква, Бровари, Фастів, Васильків), 31 селище міського типу, 1203 сільських населених пунктів.

Чернігівська область складається з 22 районів: Бахмацького, Бобровицького, Борзвянського, Варвинського, Городнянського, Ічнявського, Козелецького, Коропського, Корюківського, Куликовського, Менського, Ніжинського, Новгород-Сіверського, Носівського, Прилуцького, Ріпкинського, Семенівського, Сосницького, Сребнянського, Талалаєвського, Чернігівського, Щорського. У області є 15 міст, найбільш значні з який Чернігів, Ніжин, Прилуки, Бахмач; 31 селище міського типу, 1519 сільських населених пунктів.

Північний схід Житомирської, північна частина Київської і велика частина Чернігівської областей зайняті Поліською низовиною. Південь Житомирської і південний захід Київської областей розташовані на Придніпровській височині (висота до 273м). Київська область розташована в басейні ріки Дніпро, у середньому його плині. Її Лівобережжя зайняте Придніпровською низовиною.

Весь район розташований на межі двох природних зон: змішаних лісів і лісостепів. Так у Київській області ліси займають 675,6 тис.га, у Житомирській області, 31,7% її території - це ліси, а в Чернігівської - 20,5%. Зона змішаних лісів покрита рясною річковою мережею. Є великі запаси підземних вод. У деяких місцях вони залягають дуже близько до поверхні. Ґрунти переважно дерново-підзолисті і болотні. Зустрічаються також сірі і темно-сірі лісові ґрунти. Велика зволоженість цих місць вплинула на розвиток лугової, болотистої і лісової рослинності. У більшій частині переважно сосново-дубові ліси, що ростуть на пісках. Є також дубово-грабові і дубово-липові ліси. Посівних площ тут значно менше, ніж у лісостеповій зоні, багатство якої складає її родючий ґрунт. У лісостеповій зоні переважають чорноземи, що мають високу природну родючість. Особливістю зони є чергування великих степових територій із ділянками широколистих та соснових лісів. Це зона найбільш інтенсивного сільськогосподарського виробництва. Земельні угіддя зони прекрасно освоєні. Весь район має сприятливі умови для розвитку рослинництва і скотарства. Клімат на території району помірно-континентальний. Основна частина водяних ресурсів – це води рік. У Житомирській області - це ріки Тетерів із Гнилоп'ятъю, Гуятвою, Іршою; Уборть і Уж із Жеревом; Случ, Ірпінь і інші. Найбільша ріка в Київській області – це Дніпро, із притоками Прип'ять, Тетерів, Ірпінь, Рось, Десна, Трубеж. На річці Дніпро в межах області розташовані Київське і частина Канівського водоймища. На західній межі Чернігівської області тече ріка Дніпро. Головні ріки його басейну - Десна та її притоки Убідъ, Міна, Сонів, Сейм, Остер –покривають область. На півдні області протікає ріка Удай, що є притокою ріки Сули.

Геологічна історія території визначила утворення різноманітних природних копалин. Так на території Київської області - це гнейси, каолін, глини, кварцові піски, торф. У Житомирській області - титанові і залізні руди, буре вугілля, торф, граніти, гнейси, кварцити, мармур, пірофіліт, кварцові піски, каолін, вогнетривкі глини.

Чернігівська область має у своєму розпорядженні нафту, природний газ і торф. Є також фосфорити, кам'яна сіль, каолін, озокерит, вогнетривкі глини, графить і ін. У Київській і Чернігівській областях є джерела мінеральних вод.

На базі мінерально-сировинних, лісових і водяних ресурсів територія району відрізняється багатогалузевим сільським господарством, промисловістю по переробці сільськогосподарської сировини, виробництвом машин і устаткування, гірсько-хімічною промисловістю.

1.2 Населення, трудові ресурси, зайнятість

На Східно-Поліський район припадає 14,5% населення України. Основним населенням є українці. У Житомирській області їх мешкає 84,9% усіх жителів, у м. Києві - 72,5%, із Київської області - 89,4%, Чернігівської області - 91,8% усіх жителів. На другому місці по чисельності на всій території стоять росіяни. Так у Житомирській області вони складають 7,9%, у м. Києві - 20,9%, у Київській області - 8,7% і в Чернігівської - 6,8% усього населення. Територію району також населяють євреї (Житомирська область - 1,4%, м. Київ - 3,9% і Київська область - 0,4%); білоруси (м. Київ - 1%, Київська область - 0,6%). Даний район густонаселений. Так у Київській області густота населення перевищує 100 чоловік на один квадратний кілометр.

Район має значні трудові ресурси, наявність яких створило умови для розвитку працемістких галузей сільського господарства, машинобудування і легкої промисловості. Проте, через несприятливі соціально-економічні умови, кількість трудових ресурсів у сфері матеріального виробництва і невиробничої сфері катастрофічно зменшується. Це пояснюється тим, що в центрі уваги розвитку суспільства повинно бути поліпшення матеріальних і духовних умов життя народу. Відповідно, частина зайнятих у таких невиробничих галузях, як охорона здоров'я, виробництво, культура і мистецтво необхідно збільшувати. Проте перехід до ринкових відносин, супроводжуваний перерозподілом трудових ресурсів між різноманітними галузями господарства, загрожує масовим безробіттям.

В умовах практичної стабільності трудових ресурсів, чисельність населення, зайнятого у всіх сферах економічної діяльності в порівнянні з 1995 роком скоротилась на 2,1%. Частка трудових ресурсів промисловості і будівництва в загальній структурі матеріального виробництва зменшилась до однієї третини. Продовжується зниження зайнятості в науці.

У той же час можливості інтенсивного розширення сфери послуг, що могли б компенсувати звільнення робочої сили з матеріального виробництва, майже вичерпані.

Помітно збільшилася чисельність незайнятого населення, особливо серед молоді й осіб найбільш активного працездатного віку. Має місце поширення нерегламентованої зайнятості. Як об'єктивне тимчасове явище вона головним чином стримує збільшення напруженості на ринку праці, попереджаючи виникнення масового безробіття.

Значними залишаються обсяги вимушеної неповної зайнятості, що гальмує перерозподіл робочої сили між секторами економіки й обмежує можливості перепрофілювання підприємств. Одночасно прискорено зменшується потреба підприємств і організацій у робітниках. Протягом 1999 року вона скоротилась у 2,5 раз. Кількість утворених нових робочих місць було майже на чверть менше, ніж у 1998 році. Тому, як слідство, росте безробіття.

Постійно збільшується вага безробітних на одне вільне робоче місце. Протягом 1999 року вона зросла до 11 чоловік, що звужує можливості служби зайнятості по забезпеченню робочими місцями незайнятих громадян, визначенню перспективних напрямків перенавчання.

У наступні роки основою політики ринку праці по "Основних напрямках соціальної політики на 1997-2000 роки" буде збалансованість попиту і пропозиції робочої сили, запобігання масовому безробіттю, створення нових і підвищення ефективності наявних робочих місць, забезпечення раціональної структури зайнятості населення, удосконалення системи освіти, перенавчання, перепідготовка і підвищення кваліфікації кадрів, збільшення мобільності трудових ресурсів.

З цією метою передбачається активізувати проведення заходів щодо структурного перетворення економіки, стимулюванню росту обсягів виробництва за допомогою зменшення податкового тиску на виробника, оздоровлення фінансового стану підприємств, підтримку інвестиційних програм і зацікавленості інвестицій.

Розділ 2 Характеристика господарства регіону.

2.1 Промисловість.

Основну роль у господарському комплексі району грає промисловість. У її структурі найбільша частина припадає на продукцію машинобудівної, металообробної, харчової, легкої, лісової і деревообробної промисловості.

У Житомирській області ведучі галузі промисловості – це харчова (цукрова, спиртова, пивоварна, молочна, м'ясна, овочеконсервна); машинобудування і металообробка (виробництво хімічного устаткування - Бердичів і Коростень; верстатів - Житомир, Бердичів; дорожніх машин - Коростень; сільськогосподарських машин - Новоград-Волинський; запасних частин до тракторів - Олевськ, Малин; автозапчастин - Житомир; електроприладів і електроустаткування - Житомир, Коростишів). Легка промисловість області представлена підприємствами текстильної (льонокомбінат у Житомирі), швейної, трикотажної, взуттєвої галузі і первинної обробки льону. Важливе значення мають паперова (Малин, Мирополь, Чижівка, Коростишів) і деревообробна, у тому числі меблева (Житомир, Малин, Бердичів) галузі промисловості. Хімічна промисловість представлена Житомирським заводом хімволокна. Розвинуто комбікормову промисловість. У області виробляються залізобетонні конструкції, конструкції великопанельного домобудівництва. Є підприємства фарфоро-фаянсової і скляної промисловості, дзеркальна фабрика в Житомирі. Гірничодобувна промисловість області представлена видобутком вогнетривких динасових кварцитів (Овруцький район), титанового ільменіту (Іранський гірничо-збагачувальний комбінат), пірофіліту (біля Овруча), бутового каменю, лабрадориту, габбро, граніту, мармуру й іншого; самоцвітів (Володарсько-Волинський район).

Промисловість Київської області спирається на потужну енергетичну базу (Київська ГЕС, Чорнобильська АЕС, Трипільська ГРЭС, Київські й ін. ТЭЦ). Машинобудівна і металообробна промисловість представлені виробництвом хімічного і електротермічного устаткування (Фастів), сільськогосподарських машин (Біла Церква), екскаваторів (Бородянка), торфодобувної техніки (Ірпінь), технологічного устаткування для харчової промисловості (Бровари, Гребінка), побутових холодильників (Васильків), світлотехнічної апаратури (Бровари), електротехнічного устаткування (Біла Церква). Київ - найбільший промисловий центр не тільки регіону, але і всієї України. Чільне місце в промисловому комплексі займає складне і точне машинобудування і металообробка, особливо приладо- і верстатобудування, хімічне і транспортне машинобудування, радіоелектроніка. Розвинуто виробництво будівельних матеріалів. У Києві і Київської області є підприємства хімічної і нафтохімічної промисловості. Область у даній галузі представлена виробничим об'єднанням шин і резиноазбестових виробів, заводом резинотехнічних виробів (Біла Церква), заводом пластмас (Бровари). У Києві існує багатогалузева харчова промисловість: м'ясна, кондитерська, молочна, пивоварна, виноробна. В області основними галузями харчової промисловості є цукрова (Яготин, Гребінка й ін.), молочна, спиртова, крохмальна, м'ясна. Легка промисловість у регіоні представлена підприємствами швейної, трикотажної, шкіряної і льонообробної галузями (Київ, Переяслав-Хмельницький, Фастів, Сквира, Біла Церква, Бровари, Васильків). Деревообробна, зокрема меблева промисловість розміщена в Києві, Броварах, Білій Церкві, Ірпені й ін. Розвинута також скляна промисловість.

У Чернігівській області ведуче місце займають легка і харчова промисловість. Розвинута також машинобудівна, металообробна і хімічна промисловість. Легка промисловість у регіоні представлена підприємствами текстильної (Чернігівські камвольно-суконний комбінат і фабрика первинної обробки шерсті, а також текстильні фабрики в Новоград-Сіверському і Острі), швейної (Чернігівське виробниче швейне об'єднання), взуттєвою, шкіряно-галантерейною, льонообробною галузями. Є фабрика музичних інструментів у Чернігові і фабрика головних уборів у Прилуках. Харчова промисловість області – це підприємства цукрової, хлібопекарської, масложирової, спиртової, пивоварної, плодо-овочеконсервної (Ніжин), м'ясної, молочної і маслосироварної (Бахмацький молочноконсервний комбінат, заводи сухого молока в Бобровицях, Ічнянські й ін.) галузей. У регіоні розвинутий художній промисел (вишивка, виготовлення килимів), комбікормова промисловість, промисловість будматеріалів.

Стан економіки як України в цілому, так і Східно-Поліського району складне, проте останнім часом посилилась тенденція зниження темпів спаду валового внутрішнього продукту, промислового і сільськогосподарського виробництва, у першу чергу продукції рослинництва. Поступово збільшуються обсяги роздрібного товарообігу. Ознаки стабілізації з'являються в будівництві.

Валовий внутрішній продукт у січні-вересні 1997 року порівняно з відповідним періодом 1996 року знизився на 5%.

Валова додаткова вартість за січень-вересень 1997 року зменшилась на 4,9%, у тому числі в сфері матеріального виробництва - на 5,2%, нематеріального - на 4,1 %.

Більше половини валового внутрішнього продукту зазначеного періоду (51,7%) утворено в сфері послуг, відповідно виробництво товарів склало 48,3% внутрішнього валового продукту.

У порівнянні з відповідним періодом 1996 року обсяг виробництва електроенергії скоротився на 4,2%, у тому числі на теплових електростанціях - на 11,7%, на гідроелектростанціях збільшився на 1,5%, на атомних станціях - на 3,8%. У вересні в порівнянні з попереднім місяцем виробництво збільшилося на 5,5%.

Протягом січня-вересня 1997 року нафтопереробною галуззю перероблено на 3,5% менше, ніж у відповідному періоді минулого року.

В хімічній і нафтохімічній промисловості обсяг виробництва продукції зменшився в порівнянні із січнем-вереснем 1997 року на 2,8%.

The online video editor trusted by teams to make professional video in minutes