РПС Східно-поліського району (Житомирська, Київська, Чернігівська області) і характеристика Південно-Західної залізниці, Детальна інформація

РПС Східно-поліського району (Житомирська, Київська, Чернігівська області) і характеристика Південно-Західної залізниці
Тип документу: Курсова
Сторінок: 8
Предмет: Менеджмент
Автор: фелікс
Розмір: 39.1
Скачувань: 1657
Механізовані вантажні подвір'я були обладнані на станціях Дарниця, Кагарлик, Чернігів, Вінниця, Жуляни. Розширено вантажні подвір'я на станціях Дунаєвці, Кам'янець-Подільський, Буча, Коростень, Біла Церква, Шепетівка-Подільська, Житомир, Бровари.

У 1970 році Південно-Західна залізниця вийшла на новий рівень розвитку, що дозволяє вести мову про перспективні досягнення європейських і світових стандартів. З 1 січня 1971 року на Південно-Західній залізниці почав працювати обчислювальний центр.

До початку 80-х років на Південно-Західній залізниці була впроваджена автоматизована система керування перевізним процесом.

Починаючи з 1970 року весь наступний час можна умовно розділити на три періоди: із 1970 по 1985 р., із 1985 по 1990 р, із 1991 до теперішнього часу.

Перший із них характеризується підвищенням рівня технічної оснащеності дороги по комплексу всіх господарств. Його супроводжували найбільший приріст перевезень і підвищення інтенсивності використання виробничих фондів дороги, що позначилося на фінансово-економічній ефективності й успішному рішенні соціальних питань.

У той же період на Південно-Західній залізниці був створений необхідний резерв виробничих потужностей: довжина нових ліній збільшилася на 214 км, інших шляхів - на 202 км, станційних шляхів - на 484 км, було електрифіковано 383 км шляху, обладнано автоблокуванням - 1200 км, 338 стрілок оснащені електричною централізацією. Перевезення пасажирів зросли до 110 мільйонів чоловік на рік. Перевезення вантажів зросили на 90 мільйонів тонн.

Другий етап ознаменувався як час перебудови. В усіх сферах економіки країни усе виразніше проступали риси кризи. Це, звичайно, стало позначатися на діяльності Південно-Західної магістралі.

Третій етап, що включає і теперішній день, - час розпаду Радянського Союзу, час народження на його просторі незалежних суверенних держав. Україна, як суверенна держава, визнана світовим співтовариством, почала пошуки шляхів виходу з економічної кризи.

За неповний 1991 рік була здійснена електрична централізація на станції Житомир, побудований парк прийому на станції Козятин-І. У Білій Церкві реконструювали майданчик для навантаження великовагових вантажів. Успішно проводився капітальний ремонт 23 вокзалів, реконструкція 17 пасажирських платформ.

Для підвищення швидкості руху поїздів і нормальної експлуатації виконано ремонт 70 км шляху, покладено 61 км шляхів на залізобетонних шпалах, 50 км безстикового шляху з нових рейок, замінено 127 стрілочних переходів, шліфувальним поїздом відшліфовано 604 км рейок.

3.2 Характеристика робіт залізниці по перевезенню вантажів і пасажирів

З отриманням Україною незалежності і суверенітету змінилася структура й умови роботи залізничного транспорту. Все майно підприємств залізниць України (за винятком взаємно узгоджених випадків) стало власністю України.

З перших днів незалежності України перед залізницями постала задача - сприяти ефективному розвитку економіки України, забезпеченню потреб населення в перевезеннях, розвитку транспортно-економічних зв'язків із усіма державами.

Для реалізації зазначених задач було визнано доцільним створити нову структуру керування залізницями: Державну адміністрацію залізничного транспорту України, що одержала скорочена назва "Укрзалізниця". 30 липня 1992 року було затверджено положення про Державну адміністрацію залізничного транспорту України. Новими документами було визначено, що Південно-Західна залізниця, як і інші п'ять залізниць України, є складовими частинами "Укрзалізниці".

Являючись нині важливою транспортною артерією України, Південно-Західна залізниця проходить по території Київської, Вінницької, Житомирської, Чернігівської, Сумської і Хмельницької областей. Вона зв'язує Україну із суверенними державами: Російською федерацією, Бєларуссю і Молдовою.

Експлуатаційна довжина залізниці складає 4765,9 км, 2714,6 км з яких обладнано автоблокуванням, 1906 км напівавтоматичним блокуванням і іншими видами зв'язку.

Розгорнута довжина головного ходу складає 6644,1 км, у тому числі довжина шляху на залізобетонних шпалах 4714,8 км. Безстикові рейки складають біля 57% протяжності залізниці. Електрифікований полігон залізниці складає 1708 км (35,9% всієї експлуатаційної довжини). Електрифіковані ділянки обслуговуються сімома дистанціями електропостачання - це сорок районів контактної мережі, більше 5 тисяч кілометрів.

Електричною централізацією обладнано 74% стрілок дороги й пристроями автоматики 70% переїздів.

Технічне забезпечення колійного господарства новою високопродуктивною технікою, високий рівень механізації робіт, зміна в структурі технології й організації утримання шляхів сприяють підвищенню їхньої надійності і збільшенню швидкості руху поїздів. Одночасно процесом перевезень керують 33 диспетчера на 28 диспетчерських ділянках. На 225 станціях, відкритих для вантажних операцій, 77 вантажних подвір'ях, 57 контейнерних площадках клієнтам дається більше 30 найменувань послуг із використанням сучасної техніки.

Високошвидкісні електровози серій ЧС-4 і ЧС-8 локомотивного депо Київ-Пасажирский обслуговують пасажирські поїзди від станції Сухиничі до станції Львів, робота на станціях здійснюється локомотивами серії ЧМЕ-3, приміські пасажирські перевезення - електропоїздами серії Р-9Е і дизель-поїздами серії ДР-1.

На Південно-Західній залізниці експлуатується більше десяти типів пасажирських вагонів. Їх ремонт і технічне обслуговування здійснюється в депо Київ-Пасажирський і Бахмач.

Щодня з Києва відправляються поїзди, у яких здійснюється найбільш високий рівень обслуговування пасажирів: фірмовий міждержавного сполучення Київ - Москва "Україна" і першого класу Київ - Сімферополь "Славутич".

З 28 вокзалів залізниці за добу в середньому відправляється 448 тис. пасажирів. Щодоби протягом року формується і відправляється в різноманітних напрямках 28 пасажирських поїздів, а в літній період додатково ще дев'ять.

Столична магістраль України зв'язана з такими державами, як Польща, Німеччина, Чехія, Австрія, Бельгія, Туреччина й інші.

Вантажні перевезення здійснюються парком, що нараховує 35 тис. вантажних вагонів різних типів. Оздоровлення і ремонт їх здійснюють дев'ять вагонних депо, обладнаних сучасними машинами і механізмами. Огляд і поточний ремонт здійснюється на 38 пунктах технічного огляду вагонів, укомплектованих самохідними ремонтними установками, стаціонарними електродомкратами, козловими кранами й іншими високопродуктивними пристроями. У вагонному рефрижераторному депо Фастів здійснюється капітальний ремонт рефрижераторних секцій і підготовка їх до перевезення вантажів.

На залізниці введена система "Експрес-2" продажу і резервування квитків на поїзди далекого сполучення, із використанням ЕОМ-1045. Оперативне керування вантажними перевезеннями здійснюється на ЕОМ "Компарекс". Ця система зв'язана прямими каналами з подібними системами сусідніх залізниць і АСУ сортувальних станцій залізниці. АСУ сортувальних станцій експлуатується на ЕОМ ЄС-1011, ЄС-1010, СМ-2М. В усіх локомотивних депо залізниці використовується автоматизована система інтегрованого опрацювання маршрутів машиніста для обліку тонно-кілометрів роботи і паливно-енергетичних витрат.

Рясна мережа населених пунктів, де мешкає понад 11 млн. чоловік потребує розвитку пасажирських перевезень. Південно-Західна дорога лідирує серед залізниць України по обсягах пасажирських перевезень. Саме тому тут багато уваги приділяється не тільки технології пасажирського перевізного процесу, але й забезпеченню необхідного сервісу на вокзалах і в поїздах.

Київ і центри областей, що прилягають до Південно-Західної, зв'язані прямим пасажирським сполученням із Москвою.

В столиці України формуються поїзди, що курсують до багатьох країн. На Південно-Західній залізниці здійснюється пасажиропотік на курорти Криму, Причорномор'я і Приазов'я. На південний захід йдуть лінії Харків - Запоріжжя - Сімферополь, Харків - Кременчук - Одеса, Харків - Дніпропетровськ - Херсон.

Розвиток міст-супутників навколо Києва (Бровари, Васильків, Бориспіль, Біла Церква, Переяслав-Хмельницький та ін.), різке збільшення дачних ділянок, садівничих кооперативів - усе це позначилося на інтенсивності приміського сполучення.

The online video editor trusted by teams to make professional video in minutes