Ринок цінних паперів: його сутність та проблеми становлення в Україні, Детальна інформація

Облігації

2950050.17

430120

-

3380170,17

0.23



Векселі

-

45750489,25

-

45750489,25

3,13



Разом

67103584,34

1356122805,56

39804875,09

14630312в2,99

100.0





Наведені в таблиці дані свідчать, що торгівля облігаціями майже не відбувалася, Причина полягає як у падінні інтересу до облігацій внутрішньої державної позики після реструктуризації, так і у відсутності на ринку суттєвої кількості корпоративних та муніципальних облігацій. Галузева структура торгів на ПФТС у 2000 році характеризувалася тим, що в ній переважали енергетичні підприємства (44% загального обсягу торгівлі акціями), підприємства нафтогазової промисловості — 26% та металургійні об'єкти — 12%.

Для оцінки потенціалу ринку тих чи інших корпоративних цінних паперів у розвинутих державах світу практикують різноманітні біржові індекси, які розраховують або біржі, або відомі спеціалізовані фірми. Біржові індекси є не тільки інтегральним показником динаміки ринкових курсів корпоративних паперів, а й слугують основою для оцінки загального стану економіки країни.

В інших країнах для характеристики фондового ринку використовуються свої власні індекси. Стосовно України, де фондовий ринок починає формуватися, поки що не з'явились аналогічні показники, які б досить ефективно могли б охарактеризувати розвиток подій не тільки на загальнонаціональному, а й на регіональному рівні.

Тому для України пропонується інший підхід до оцінки потенціалу корпоративного сектору фондового ринку, який пов'язаний з аналізом і прогнозом інвестиційної привабливості акцій акціонерних товариств, що належать до різних галузей народного господарства, в першу чергу, до промисловості.

Таким чином, при оцінці фондового потенціалу України акцент був зроблений на двох основних сегментах ринку цінних паперів. Зокрема державні цінні папери, і в цьому їх особливість, не потребують ринкової оцінки, оскільки їхня дохідність і час обігу визначаються завчасно. Обсяг їх випуску зумовлений розмірами державного внутрішнього боргу, допустимого на певному часовому інтервалі, а також залежить від необхідності фінансування витрат бюджету, включаючи його дефіцит.

Інвесторам для прийняття рішення про придбання підприємства або про купівлю пайової участі або кредитування потрібно оцінити ринкову вартість підприємства як майнового виробничого комплексу. Такі розрахунки можуть бути зроблені різними методами: через оцінку вартості майна, прибутковість підприємства, порівняльний аналіз продажу тощо. У розвинутій ринковій економіці всі методи дають приблизно однаковий результат. Однак в Україні застосовуючи різні методи, можна отримати абсолютно різні результати - Джерелом суперечностей слугує той факт, що підприємства будувались і працювали в різних економічних умовах.

Реальна вартість — вартість майна (чистих активів). Як правило, для розрахунку вартості майна беруться показники балансу підприємства на поточну дату. Зрозуміло, що в умовах інфляції номінальні показники фінансової звітності не можуть бути безпосередньо використані для обчислення вартості чистих активів. Тому потрібно перевести номінальні показники балансу в реальні. Це можна зробити методом внутрішнього дисконтування. У будь-якому разі стає необхідним використання додаткових даних про основні засоби, структуру кредиторської і дебіторської заборгованості, динаміку змін показників фінансового ринку за період, що розглядається. Тоді з'являється можливість оцінити майно підприємства в гривнях чи валюті на будь-яку певну дату. Таким чином, термін "реальна вартість" заміняє часто вживаний термін "балансова вартість".

Для оцінки обсягу коштів, які могли б бути виручені від розпродажу майна підприємства, за вирахуванням його боргів, використовується ліквідаційна - вартість. Її практичний зміст ясний — це мінімальна оціночна вартість підприємства, що розглядається, оскільки навіть якщо воно зовсім не приносить прибутку, то будинки, споруди, обладнання та інше майно можна продати і отримати від цього певні кошти. Ліквідаційна вартість може бути значно меншою за реальну. Як і реальна вартість, ліквідаційна вартість оцінює лише матеріальну складову підприємства і дає уяву про ціну підприємства в одному із варіантів його подальшого використання — у разі ліквідації. На практиці ліквідація одразу ж після зміни власника зустрічається рідко. У більшості випадків підприємство намагаються придбати з метою продовження на ньому виробничого процесу.