Оптимізація роботи "Львівміськбуд", Детальна інформація

Чек може підписувати посадова особа від імені керівника підприємства, за його довіреності.

Приймаючи чек, чекотримач повинен перевірити правильність заповнення, відповідність суми корінця чека сумі, вказаній в самому чеку, строк дії чека, наявність відбитка печатки.

Виконавши вказану перевірку, чекотримач відділяє чек від чекової книжки, проставляє на обороті і корінці штамп (календарний), підписує чек і робить відмітку у відповідності про дані паспорта чекотримача. Після цього чекотримач здає в банк чек разом з трьома екземплярами реєстрів.

Коли чеки не оплачуються у зв'язку з відсутністю коштів на рахунку, то вони викреслюються з реєстру і повертаються чекотримачу.

У випадку непоступлення коштів, банк чекотримача через 10 днів після інкасації чека електронною поштою робить запит в банк-емітент про причини неоплати чека. Відповідь повинна бути дана не пізніше наступного дня.

У випадку, коли відповідь не прийде, то банк чекотримача має повідомити про це своєму клієнту і після закінчення 20 днів з дати інкасації чеку списує його суму на позабалансовий рахунок, як суму, нереальну для отримання платежу, а сам чек підлягає поверненню в банк-емітент, де його погашають.

У випадках, коли при повному використанні чеків ліміт книжки не буде вичерпаний, чекодавцю може бути видана нова чекова книжка, на суму невикористаного кредиту. Для цього клієнтом пред'являється банку книжка з корінцями використаних чеків, разом з заявою на отримання нової книжки.

Чекодавець повинен періодично перевіряти правильність використання чеків уповноваженими ним особами. Про таку перевірку повинна бути зроблена відмітка з підписом головного бухгалтера, чи його заступника на звороті корінця останнього виданого чека. Чекодавець має звіряти суми в корінцях чеків з отриманими від банку виписками з особистого рахунку чекової книжки.

У випадку втрати чекової книжки в банк-емітент подається заява з вказанням номерів невикористаних чеків.

Банк-емітент може відмовитися від оплати чека в трьох випадках:

Чек заповнений неправильно;

Реєстр заповнений неправильно;

Сума зазначена в чеку перевищує ліміт коштів на розрахунковому рахунку.

Відповідальність за неправильне використання чеків і пов'язані з цим збитки несе чекодавець.

У випадку порушення клієнтом правил розрахунків чеками банк може заборонити йому користуватися цією формою розрахунків, коли це не передбачено умовами договору на розрахунково-касове обслуговування.

Розрахунки при здійсненні взаємозаліку заборгованості (кліринг).

До таких розрахунків відносять взаєморозрахунки платників, по котрих взаємозобов'язання боржників та кредиторів один до одного погашаються у рівних сумах і тільки по різниці здійснюється платіж на загальних підставах.

Такі розрахунки можуть здійснюватися між двома і більше платниками усіх форм власності.

Підприємства, які мають постійні зв'язки по поставках товару можуть здійснювати розрахунки періодично по сальдо зустрічних вимог.

У договорі передбачається періодичність звірки взаємозаборгованості із складанням відповідного акту, строків та форм оплати.

Після складання акту звірки взаємної заборгованості, той, на користь кого склалося кредитове сальдо взаємозобов'язань виписує розрахунковий документ чи оформляє вексель.

Дебітор має право повністю, чи частково відмовитися від оплати платіжної вимоги. Це він може зробити протягом трьох днів з дня отримання повідомлення.

Відповідальність за причини відмови несе дебітор.

Розрахунки акредитивами

Акредитив – це форма розрахунків, при якій банк-емітент по дорученню свого клієнта (заявника) зобов'язаний:

Виконати платіж третій особі (бенефіціарові) за відвантажені товари, надані послуги;

Надати повноваження іншому банку (виконуючому) здійснити цей платіж.

Виконуючий банк – банк бенефіціара, чи інший банк, котрий по дорученню банка-емітента виконує акредитив.

Умови та порядок проведення акредитивної форми розрахунків зазначаються в договорі між беніфіціаром та заявником.

Банк може відкривати такі види акредитиву як покритий та непокритий. Ще акредитиви бувають відзивні і безвідзивні. На кожному акредитиві повинно бути вказано, який він; коли позначки немає, то акредитив є безвідзивним.