Здійснення іноземних інвестицій у вільних економічних зонах, Детальна інформація

Статус та територія ВЕЗ, а також строки її функціонування визначаються Верховною Радою України шляхом прийняття окремого закону для кожної зони

В 1994 р. Кабінет Міністрів затвердив Концепцію створення спеціальних (вільних) економічних зон в Україні з обґрунтуванням цілей, завдань і основних принципів БЕЗ, стратегії їх розвитку, поетапності формування в контексті національних інтересів. Сформовано також Міжвідомчу комісію з розгляду та підготовки документів про створення БЕЗ із терміном розгляду відповідних заяв у 60-ти денний строк.

У цілому сформувавши правову та інституціональну основи для створення БЕЗ і маючи конкретні ініціативи й пропозиції регіонів, підприємств та організацій, український уряд і законодавці можуть приймати відповідні рішення. Доцільно комплексно використовувати всі відомі підходи до створення БЕЗ: функціональний, територіальний та функціонально-територіальний. Серед функціональних зон пріоритетними є технопарки та технополіси, комплексні виробничі та експортні зони, а також зони, які сприяють розвиткові ринкової інфраструктури. Територіальні БЕЗ найбільш актуальні в районах, що межують з Росією, Білорусією, східноєвропейськими країнами.

Серед відомих проектів слід згадати Міжнародний портово-промисловий комплекс у Оденський області; зону вільного підприємництва у Придунайському регіоні з експортно-промисловою зоною в Ізмаїлі; Миколаївську зону вільного підприємництва; вільну туристичну зону в Криму; "Інтерпорт-Захід-Чоп";

вільний економічний район "Чернігів-Північ", вільні економічні зони за ініціативами Закарпатської, Чернівецької, Донецької, Дніпропетровської областей; технопарки і технополіси на базі науково-технічного потенціальну Києва, Харкова, Львова, Одеси, Донецька, Дніпропетровська.

Суперечливий характер БЕЗ не знижує їх стимулюючої ролі у формуванні політико-правових, економічних, соціально-культурних та інфраструктурних передумов міжнародної інвестиційної діяльності. В Україні створення сприятливого інвестиційного і підприємницького клімату найбільш реальне сьогодні саме у чітко орієнтованих на пріоритети національної економіки ВЕЗ.

Таким чином, суб'єкти міжнародної інвестиційної діяльності постійно оцінюють середовища тієї країни, куди в тій чи іншій формі вкладається капітал. Інвестиційне привабливою може бути лише країна із відповідними (привабливими) параметрами, насамперед, параметрами загального політико-правового, економічного, інфраструктурно-інституціонального і соціально-культурного середовища. Важливе значення мають також інвестиційна привабливість окремих регіонів, галузей, підприємств (об'єктів) інвестування. Для стимулювання іноземного інвестування в пріоритетні для національної екоміки регіону, галузі чи конкретні об'єкти, а також у випадках, коли не вдається створити в країні в цілому сприятливий для інвестування загальний клімат, досить ефективним е ВЕЗ.("

Специфіка регулювання іноземних інвестицій у спеціальних (вільних) економічних зонах установлюється законодавством України про спеціальні (вільні) економічні зони. Правовий режим, що встановлюється у спеціальних (вільних) економічних зонах щодо іноземних інвесторів, не може створювати умови інвестування та здійснення господарської діяльності, які є менш сприятливими, ніж установлені Законом України від 19 березня 1996 р. N 93/96-ВР "Про режим іноземного інвестування".

Законом України "Про загальні засади і функціонування спеціальних (вільних) економічних зон" від 13 жовтня 1992 р. визначається порядок створення спеціальних (вільних) економічних зон, управління спеціальними (вільними) економічними зонами, митні, податкові та валютно-фінансові умови їх функціонування, система державних гарантій інвесторам, регулювання економічних відносин з суб'єктами за межами спеціальних (вільних) економічних зон і громадян на території спеціальних (вільних) економічних зон, порядок в'їзду і виїзду з них, порядок ліквідації спеціальних (вільних) економічних зон та інше. Крім названого закону, було також прийнято постанову Кабінету Міністрів України "Про концепцію створення спеціальних (вільних) економічних зон в Україні" N 167 від 14 березня 1994 року.(

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону "Про загальні засади створення і функціонування спеціальних (вільних) економічних зон" спеціальна (вільна) економічна зона являє собою частину території України, на якій встановлюються і діють спеціальний правовий режим економічної діяльності та порядок застосування і дії законодавства України На території спеціальної (вільної) економічної зони запроваджуються пільгові митні, валютно-фінансові, податкові та інші умови економічної діяльності національних та іноземних юридичних і фізичних осіб.

Метою створення спеціальних (вільних) економічних зон є залучення іноземних інвестицій та сприяння їм, активізація спільно з іноземними інвесторами підприємницької діяльності для нарощування експорту товарів і послуг, поставок на внутрішній ринок високоякісної продукції та послуг, залучення і впровадження нових технологій, ринкових методів господарювання, розвитку інфраструктури ринку, поліпшення використання природних і трудових ресурсів, прискорення соціально-економічного розвитку України.

Відповідно до Закону України "Про загальні засади створення і функціонування спеціальних (вільних) економічних зон" на території України можуть створюватись спеціальні (вільні) економічні зони різних функціональних типів, а саме: вільні митні зони і порти, експортні, транзитні зони, митні склади, технологічні парки, технополіси, комплексні виробничі зони, туристсько-рекреаційні, страхові, банківські зони тощо. При цьому деякі зони можуть поєднувати в собі функції, властиві різним типам спеціальних (вільних) економічних зон.

На території спеціальної (вільної) економічної зони діє законодавство України з урахуванням особливостей передбачених Законом "Про загальні засади створення і функціонування спеціальних (вільних) економічних зон" або законом про створення конкретної спеціальної (вільної) економічної зони.

Закон про створення конкретної спеціальної (вільної) економічної зони не може суперечити Закону "Про загальні засади створення і функціонування спеціальних (вільних) економічних зон".

У спеціальних (вільних) економічних зонах створюються сприятливі митні умови та режим митного оподаткування.

На всі об'єкти та суб'єкти економічної діяльності спеціальної (вільної) економічної зони поширюється система державних гарантій захисту інвестицій, передбачених законодавством України про інвестиційну діяльність та іноземні інвестиції. Державою гарантується суб'єктам господарської діяльності спеціальної (вільної) економічної зони право на вивезення прибутків і капіталу, інвестованого в спеціальну (вільну) економічну зону, за межі спеціальної (вільної) економічної зони і України.

Відповідно до законодавства України держава гарантує збереження у повному обсязі всіх майнових і немайнових прав суб'єктів економічної діяльності спеціальної (вільної) економічної зони при й ліквідації

Постановою Кабінету Міністрів України від 14 березня 1994 року було затверджено Концепцію створення спеціальних (вільних) економічних зон в Україні. В ній викладено цілі, правові основи, загальні принципи та передумови створення і функціонування спеціальних (вільних) економічних зон в Україні, подано класифікацію таких зон та їх загальну характеристику. Значна увага приділена визначенню стратегії розвитку спеціальних (вільних) економічних зон в Україні.

Концепція містить класифікацію спеціальних (вільних) економічних зон, дещо відмінну від тієї, що міститься у Законі України "Про загальні засади створення і функціонування спеціальних (вільних) економічних зон". Проте ця відмінність має лише редакційний характер. Так, відповідно до зазначеної концепції в Україні можуть створюватися зовнішньоторговельні, комплексні виробничі, науково-технічні, туристсько-рекреаційні, банківсько-страхові (офшорні) зони, зони прикордонної торгівлі. Крім вищезазначених, в Україні можуть створюватись спеціальні (вільні) економічні зони інших типів, а також комплексні спеціальні (вільні) економічні зони, які поєднують у собі риси та елементи зон різних типів.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про загальні засади створення і функціонування спеціальних (вільних) економічних зон" статус і територія спеціальної (вільної) економічної зони, а також строк, на який вона створюється, визначає Верховна Рада України, що приймає окремий закон для кожної спеціальної (вільної) економічної зони. (

§ 4. Організаційні питання створення БЕЗ в Україні.

Сучасні вітчизняні розробки проектів створення вільних економічних зон виконані різними науково-проектними установами і більш або менш повно використовують "Типові методичні рекомендації щодо розробки техніко-економічного обґрунтування доцільності створення і функціонування спеціальних (вільних) економічних зон торговельно-виробничого типу".

Ці методичні рекомендації розроблені з метою створення єдиних методичних підходів та принципів обґрунтування доцільності створення і функціонування спеціальних (вільних) економічних зон і призначені для використання ініціаторами заснування БЕЗ, розробниками ТЕО проекту БЕЗ, а також всіма державними органами управління, які вповноважені проводити експертизу, приймати рішення щодо створення БЕЗ.

Техніко-економічне обґрунтування доцільності створення і функціонування вільних економічних зон - це організаційно-економічний і проектний документ, що визначає основні цілі і задачі створення БЕЗ, напрямки, можливі механізми реалізації, ресурсне забезпечення та ефективність формування і діяльності зони заданих типу та спрямування.

Розробка ТЕО БЕЗ має здійснюватись на основі Методичних рекомендацій, але з урахуванням специфічних умов об'єкту зонування та типу БЕЗ.

В основу розробки техніко-економічного обґрунтування БЕЗ мають бути покладені наступні принципи:

цільової спрямованості - відповідності проекту проведеному відбору основних проблем розвитку території або економічних суб'єктів із строгою координацією цілей, заходів щодо їх досягнення та передбачуваних результатів;

комплексності - урахування системного ефекту у соціальному, економічному, екологічному, інноваційному та інших аспектах;

альтернативності - мають розроблятись і оцінюватись з позицій ресурсного забезпечення і результативності функціонування не один, а декілька альтернативних варіантів заснування БЕЗ, як мінімум - варіанти сприятливого та несприятливого розвитку подій;

ефективності - тобто досягнення позитивних економічних, соціальних та інших результатів у відношенні до держави, регіону розміщення БЕЗ та населення, непогіршення існуючої на момент прийняття рішення про утворення вільної зони ситуації;