Із спостереження над ротацизмом в українській мові, Детальна інформація

Із спостереження над ротацизмом в українській мові

Ротацизм [1], тобто вживання вібранта р на місці інших приголосних, широко відомий у багатьох мовах, зокрема в латинській [2], санскриті, ряді говорів грецької мови, германських мовах тощо. Наприклад: дінд. v\x0155kah, авест. v hrka ‘вовк’, прсл. *vьlkъ, Yajurveda з Yajus, лат. flos, але floris, нім. Frost ‘мороз’, але frieren ‘мерзнути’ та ін.

Ротацизм в українській мові досі ще не був предметом дослідження, поки матеріал навіть не зібраний. Лише Є.В.Кротевич та Н.С.Родзевич у своєму “Словнику лінгвістичних термінів”, подаючи словникову статтю “Ротацизм”, зауважили: “Спорадично ротацизм зустрічається в слов’янських мовах (неборе замість небоже в бойківському діалекті української мови, пор. такі ж укр. небіж – неборак)” [3].

У кожній мові явище ротацизму має свою специфіку як у кількісному, так і в якісному (які саме приголосні зазнають заміщення вібрантом р/ відношенні.

Український ротацизм спостерігається частіше y словах іншомовного походження та непрозорої етимології. Матеріали для цієї статті зібрані в діалектних словниках та інших друкованих, а також доступних рукописних джерелах. Представлений фактаж свідчить, що в українській мові зазнають переходу в р приголосні б, в, д, ж, й, л, н та ін.

Метою цієї публікації є передусім якомога докладніше констатування українського ротацизму у супроводі лаконічних відповідних коментарів.

Для зручності користування фактаж подається (звичайно у графіці використаних джерел) за алфавітом у межах кожної букви-звука, що зазнає ротацизму.

І. р < б

Йeдвар ‘шовк’ – говірка с. Сильно Ківерцівського р-ну Вл. (АСГ 89). З діал. йедваб іd., що з пол. jedwab іd., яке є взагалі германізмом, що поширився сюди через чеське посередництво. Первісно це композит, складові частини якого відповідають сучасним нім. Gott ‘бог’ і Webe ‘тканина’ із початковим значенням ‘божа тканина, тканина для церковних, літургічних відправ’.

У формах єдвабъ, єдвабь українськими пам’ятками фіксується з ХУІ ст., а його дериват єдвабный ‘шовковий’ - з ХУ ст. (Тимченко 879) [4].

ІІ. р<в

Дзяркате ‘дорікати’ – с. Бужанка Іваничівського р-ну Вл. (КСЗВГ І07). З дз’aвкати іd.

ІІІ. р<д

Репутaт поряд із депутaт ‘господар, орендар полонини’ окремі говірки Рахівщини Зк. (Грицак).

ІV. р<ж

Неборaк, неборaка ‘людина, становище або вчинки, дії якої викликають співчуття’, неборaчка жін. до неборaк (СУМ У, 250; Грін. II, 537; Жел. 50І), діал. неборяк, неборачuще, неборачaско, нeбір ‘небіж’, змен. неборeйко, небiрка ‘небога’, кл. від. небiрко ‘небого’ – звертання до жінки (ВхЗС 41; Жел. 501; Грін. II, 537; Онишкевич П, 482), бойк. небoре і небoже – кл. від. від нeбіг ‘неборак’(Онишкевич II, 481).

Такі ж утворення з ротацизмом (р<ж) мають місце і в інших східнослов’янських та в західнослов’янських мовах; пор. біл. небарaк ч.р., небарaка ч. і ж. р. ‘няшчасны чалавек, які выклікае спачуванне, жаль і спагаду’ [5], діал. няборaк [6], небарачка, небарачок [7], рос. діал. неборaк ‘бедняжка, горемыка, сирота’, ‘неповоротливый человек’‚ ‘рохля’, пол. nieborak ‘o cz\x0142owieku lub zwierz\x0119ciu z wyrazem lito\x015Bci‚ wspo\x0142czucia’ письмово фіксується з ХV ст. [9], nieboraka, nieboraczka, nieboraczek, nieboraczysko, nieboraczy, nieboractwo, діал. nieboracz\x0105tko, nieburak, nieboras, niebora\x015B, nieborasek, nieboraska, nieborastwo (SW III 259), borak, boraka, boraczek, boraczka, boractwo, boraczko, boraczysko, borasko (SGPA II, 377-379), словац. neborak ‘chudak ubo\x017Eiak‚ pol’utovaniahodny \x010Dlovek’ (niekedy i o zvierati), neborka‚ neborky (SSJ II‚ 315), діал. neborka‚ neborka ‘neboha’ [10], чес. діал. neborak ‘nebohy \x010Dlov\x011Bk, ubo\x017Eak’ (PSJ\x010C III, 306).

Територіальне виявлення вказує на глибоку давнину явища.

V. р
Вускобyрн’а ‘воскобійня’ – говірка с. Нанково Хустського р-ну Зк. З діал < вускобуйн’а id., де у<о у новозакритому складі.

Лишuр ‘лишай’ [ВхЗС 35; див. також Жел. 407; Грін. II, 366], л’іш’eр, л’іш’iр id. – займає суцільний компактний ареал у говірках Верхнього Черемоша [11] .

С’н’iтир ‘головня на кукурудзі’ – вживається зрідка окремими мовцями поряд зі с’н’iтий id. у говірці с. Зубівка /Фогараш) Мукачівського р-ну Зк. /ДЛАЗ 202 коментар].

VІ. р<л

Аркоголік ‘алкоголік, п’яниця’ – говірки сс. Балки, Єлисаветівка Василівського р-ну Зп. [ЧСНН І, 5І]. Дистактна дисиміляція л - л > р - л.

Балагyра ‘гурт, натовп’, ‘єврейський візник’ [МСП 72]. Зі значенням ‘єврейський візник’ балагyра, балаґyра відоме також у говірках Кривоозерського, Савронського та, очевидно, суміжних р-нів Мк. З балагyла, балаґyла id. < ідиш balagole ‘візник’. Можливо, під впливом балагур ‘балакун, жартівник, байкар’/ЕСУМ I, І23]. Пор. з ротацизмом пол. діал. /з Кам’янця- Подільського в Україні на Поділлі) baragu\x0142a поряд з ba\x0142agu\x0142a ‘\x017Eydowski wo\x017Anica’‚ ‘furman trudni\x0105ncy si\x0119 wynajmowaniе koni’ [SGPA 1,325], де – \x0142 >r – \x0142.

Барабyрка ‘картопля’, Solanum tuberosum L.’ [СГГ 146; ГСУМ 360]. З пест.-змен. від діал. барабуля id.; пор. ще діал. бараболя, барабіль, барабій; барабін та ін. [ЕСУМ І, 137]. Дистактна гармонійна асиміляція р – л > р - р.

Бiбр’ашки мн. ‘заячий послід’ – говірки сс. Єливаветівка, Петриківка Царичанського р-ну, Лобойківка Дніпропетровського р-ну Днп, Новоданилівка, Новоіванівка Оріхівського р-ну Зп [ЧСНН І, 8І]. З бібляшки id., що пов’язується з біб, р.од. бобу [ЕСУМ І, І89].

Бідорaка < бідолаха – окремі говірки Пл. Може, під впливом неборaка.

Бiрше див. бyрше.

Бретнaр ‘великий цвях’ – говірка с. Верховина Верховинського р-ну ІФ [СГГ 238]. З діал. бретнaль ‘тесовий цвях’, що є германізмом (нім. Brettnagel з Brett ‘дошка’ і Nagel ‘цвях’) через посередництво пол. bretnal [ЕСУМ І, 253]. Дистактна асиміляція р- л>р - р.