Кореляція типів заперечення в сучасній англійській мові, Детальна інформація

стоїть інфінітив, виникає питання про те, чи може заперечна

частка not , яка стоїть після модального дієслова, належати інфі-

нітиву, чи вона обов’язково належить модальному дієслову і від

яких умов це залежить.

Щодо дієслова can ми можемо стверджувати, що за-

перечна частка not належить тільки йому. Оскільки вона завжди

пишеться з ним разом :

He cannot / can’ t come

Він не може прийти.

А це свідчить про те, що речення, в яких модальне дієслово

can набуває заперечного змісту , належить до загально - запереч-

них.

З дієсловом may справа зовсім інша. В реченні

He may not come

заперечна частка може належати і модальному дієслову і інфіні-

тиву. В першому випадку значення його речення буде ‘він не

може прийти’ в розумінні ‘ йому не дозволяють прийти ‘ в

другому - він може не прийти ‘ в розумінні, ‘ можливо, що він

не прийде ‘. Вибір того чи іншого тлумачення залежить виключ-

но від контексту. Дієслово may поводить себе іншим чином, на

відміну від дієслова can.

У реченнях з дієсловом must зовсім інша особливість.

В реченні

He must not come

виражається не заперечення необхідності, а заборона. Це речен-

ня інтерпритується не як ‘йому не обов’зково приходити’ , а

‘ він повинен не приходити ‘. Українське речення ‘він не пови-

нен приходити ‘ в даному випадку саме являє собою приклад

переосмислених функцій заперечення, оскільки воно виражає не

заперечення необхідності, а заборону. В цьому випадку грама-