Кореляція типів заперечення в сучасній англійській мові, Детальна інформація

хоча мається на увазі інше :

‘ Не все те золото, що блищить’.



В цілому ряді мов є проблеми, пов’язані з заперечен-

ням, яке міститься на межі між граматикою і лексикою. Наприк-

лад, в українській мові сюди належать такі явища, як відмін-

ність між реченнями :

Він не високий і Він невисокий.

В першому випадку заперечується, що йому притаманний зріст,

а в іншому стверджується, що йому властива невисокість. Пер-

ше речення – заперечене, а друге – стверджувальне, та обставина,

що в другому реченні предикативним членом служить прикметник

з заперечним префіксом, немає вже ніякого значення для син-

таксу. Сюди ж можна зарахувати і такі випадки :

Він відповів незадовільно і Він відповів не задовільно,

а відмінно.

Зовнішній збіг цих варіантів можливий, звичайно, тому що за-

перечна частка не в українській мові за зовнішнім виглядом

збігається з префіксом не.- В англійській мові такого збігу не-

має. Роль заперечної частки відіграє not, а роль префіксів з за-

перечним значенням – переважно un - і in - , які ззовні зовсім

не схожі до частки not. Таким чином, такі речення як ‘ it is

not necessary ‘ і ‘ it is unnecessary’ розрізняються і за зовніш-

нім виглядом і за звучанням. Внаслідок цього питань про запе-

речення , яке б стояло на межі між граматикою і лексикою,

в англійській мові немає.

Відомий дослідник англійської мови Б. Мамедов в

своїх працях чітко розмежував лексичні і граматичні засоби

вираження заперечення в сучасній англійській мові.

1). Лексичне заперечення, яке притаманне не цілому синтаксич-