Про Сорок рекомендацій Групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF) (28.08.2001), Детальна інформація

Банк або інша фінансова установа повинна ідентифікувати своїх власних клієнтів, навіть якщо їх представляють юристи, з тим, щоб визначити і запобігти здійсненню підозрілих операцій, а також бути спроможною швидко відреагувати на вимоги компетентних органів щодо направлення повідомлень або накладення арешту. Відповідно, рекомендація 11 застосовується у тому разі, коли юрист діє як посередник у наданні фінансових послуг.

Рекомендація 14

(а) При тлумаченні цієї вимоги слід вимагати, щоб особлива увага приділялася не лише операціям між фінансовими установами та їхніми клієнтами, а й операціям та/або перевезенням, особливо валюти та еквівалентних інструментів, між самими фінансовими установами або навіть і операціям, що здійснюються в межах фінансових груп. Як передбачає формулювання рекомендації 14, насправді мають бути охоплені "всі" операції, тобто це слід розуміти так, що сюди включаються й ці міжбанківські операції.

(б) Під словом "операції" слід розуміти сам страховий продукт, виплату премій та інших виплат.

Рекомендація 15

При реалізації рекомендації 15 фінансові установи повинні повідомляти про підозрілі операції незалежно від того, чи пов'язане це із сплатою податків. Країни також повинні враховувати, що злочинці у сфері відмивання грошей, аби утримати фінансові установи від повідомлення компетентних органів про підозрілі операції, можуть, крім всього іншого, стверджувати, що ці операції пов'язані із сплатою податків.

Рекомендація 22

(а) З метою спрощення виявлення грошових операцій і контролю за ними без будь-якого обмеження свободи руху капіталу країни-члени можуть передбачити доцільність поширення вимог щодо перевірки, адміністративного контролю, декларування та бухгалтерського контролю на всі операції за кордоном, обсяг яких перевищує встановлену межу.

(б) Якщо країна виявить незвичайне перевезення валюти, монетарних інструментів, дорогоцінних металів або каміння тощо, вона може передбачити, при потребі, можливість повідомити митну службу або інші компетентні органи країн, з яких було організовано таке перевезення, та/або країн, куди направляється такий вантаж, і повинна діяти спільно з ними з метою встановлення джерел, місця призначення та цілей такого перевезення аж до вжиття відповідних заходів.

Рекомендація 26

Що стосується цієї вимоги, то слід зауважити, що корисно було б проводити активну діяльність щодо виявлення відмивання грошей, якщо компетентні органи надають відповідну статистичну інформацію органам фінансової розвідки, особливо якщо інформація стосується конкретних показників діяльності з відмивання грошей. Наприклад, якщо статистичні дані компетентних органів свідчать про невідповідність розвитку індустрії фінансових послуг у певному географічному регіоні і в усій країні розвитку місцевої економіки, то ця невідповідність може свідчити про діяльність з відмивання грошей у цьому регіоні. Інший приклад: радикальні зміни потоків національної валюти без видимих законних економічних причин. Однак необхідно провести пруденційний аналіз таких статистичних даних, особливо тому, що не завжди обов'язково існує прямий зв'язок між фінансовими потоками і економічною діяльністю (наприклад, фінансові потоки у міжнародному фінансовому центрі з високою часткою послуг з управління інвестиціями, що надаються іноземним клієнтам, або великий міжбанківський ринок не пов'язані з місцевою економічною діяльністю).

Рекомендація 29

Рекомендацію 29 не слід розуміти так, що вона вимагає запровадження системи регулярного перегляду ліцензій контрольного пакета акцій у фінансових установах виключно з метою боротьби з відмиванням грошей, - ця рекомендація підкреслює бажаність розгляду акціонерів, що мають контрольний пакет акцій у фінансових установах (зокрема банках та небанківських установах) з точки зору FATF. Таким чином, якщо існують тести придатності, увага наглядовців має бути спрямована на їхню відповідність цілям боротьби з відмиванням грошей.

Рекомендація 33

Відповідно до принципів національного законодавства країни повинні прагнути до того, щоб різниця у визначенні складу злочину у сфері відмивання грошей - наприклад, різні нормативи щодо умисних елементів порушення, різниця у визначенні злочинних дій, відмінності заходів, що застосовуються до правопорушника у сфері відмивання грошей - не впливала на спроможність або бажання країн надавати одна одній взаємну юридичну допомогу.

Рекомендація 36 (контрольовані поставки)

Контрольовані поставки коштів, про які відомо, що вони отримані злочинним шляхом, або щодо яких існує така підозра, є правильним і ефективним методом отримання інформації та свідчень, зокрема щодо міжнародних операцій з відмивання грошей. В деяких країнах метод контрольованих поставок може також включати моніторинг грошових коштів. Цей метод може бути особливо цінний при здійсненні розслідування окремих кримінальних справ і може також допомогти при проведенні загального розслідування діяльності з відмивання грошей. Слід настійно рекомендувати використання цих методів. Тому необхідно вжити відповідних заходів з метою забезпечення відсутності будь-яких перешкод в законодавчих системах щодо застосування методів контрольованих поставок, в тому числі законних повноважень щодо проведення таких операцій. FATF вітає і підтримує заходи, які здійснюють Світова митна організація і Інтерпол з метою спонукати країни-члени до вжиття всіх необхідних заходів для подальшого використання цих методів.

Рекомендація 38

(а) Кожна країна повинна передбачити, якщо це можливо, створення фонду конфіскованих активів у кожній з країн, куди конфіскована власність у повному обсязі або частково буде депонована у процесі примусового виконання законодавства, з метою охорони здоров'я, освіти або для досягнення інших відповідних цілей.

(б) Всі країни повинні передбачити, якщо це можливо, вжиття заходів, необхідних для того, щоб можна було розділити конфісковані активи поміж іншими країнами, зокрема, коли конфіскація безпосередньо або опосередковано є результатом скоординованих дій по примусовому виконанню законодавства.

Відстрочення арешту або конфіскації

Країни повинні передбачити вжиття заходів, в тому числі законодавчого характеру, на національному рівні, які б дали змогу їхнім компетентним органам, що займаються розслідуванням справ з відмивання грошей, відкладати або відстрочувати арешт підозрілих осіб та/або конфіскацію грошей з тим, щоб визначити осіб, задіяних у такій діяльності, чи зібрати необхідні свідчення. Без таких заходів застосування таких процедур, як контрольовані поставки та здійснення таємних операцій, неможливе.