Правнича термінологія у документах міжнародного приватного та митного права, Детальна інформація

Держави – сторони цього Пакту,

беручи до уваги, що відповідно до принципів, проголошених Статутом Організації Об’єднаних Націй, визнання гідності, притаманної всім членам людської сім’ї, та рівних і невід’ємних прав їхніх є основою свободи, справедливості та загального миру, …

визнаючи, що, згідно із Загальною Декларацією прав людини, ідеал вільної людської особистості, яка користується громадянською та політичною свободою і свободою від страху та злигоднів, може бути досягнутий лише у випадку створення таких умов, за яких кожен може користуватися своїми економічними, соціальними і культурними правами, так само як і своїми громадянськими та політичними правами,

беручи до уваги, що кожна окрема людина має обов’язки перед іншими людьми і тим колективом, до якого вона належить, повинна домагатися сприяння та додержання прав, які визначаються у цьому Пакті,

Декларація (лат. , від – заявляю, оповіщаю) – 1) Офіційне проголошення державою, партією, міжнародними, міждержавними організаціями основних принципів, а також документ, у якому їх викладено. 2) Оголошення, заява приватної особи чи організації. 3) Заява вантажоперевізчика до митниці про кількість товару, його вагу, ціну, сорт для визначення мита. 4) Документ, що додається до грошових і цінних пакетів, які пошта надсилає за межі країни.

Економічний (від грец. – господарський) – 1) той, що стосується економіки або політичної економії. 2) Господарський, найвигідніший, раціональний.

Ідеал (франц. , від грец. – ідея, первообраз) – 1) Взірець досконалості, кінцева, найвища мета прагнень. 2) Ідеальний образ, що визначає спосіб мислення і діяльності людини чи суспільного класу.

Колектив (від лат. – збірний) – 1) Суспільна форма об’єднання людей, що виникає на основі їхньої спільної праці і спільних громадських інтересів, яким підпорядковуються дії, вчинки, інтереси окремих осіб.

Культура (від лат. – догляд, освіта, розвиток). –

1) Сукупність матеріальних і духовних цінностей, створених людством протягом його історії.

Нація (від лат. – народ, плем’я) – 1) Стійка історична спільність людей, що визначається соціальними зв’язками певної формації і характеризується етнічними рисами, зумовленими особливостями економічного й культурного розвитку, спільністю території, мови, побуту, традицій і звичаїв, а також відображенням цих факторів на класовій основі у суспільній свідомості і суспільній психології.

Організація (франц. ) – 1) Об’єднання, союз, засновані для досягнення спільної мети. 2) Будова, структура чогось.3) Одна із функцій управління в суспільстві. 4) група осіб, що становить колектив, єдине ціле. 5) Налагодження, впорядкування, приведення чогось у систему.

Пакт (від лат. – договір) – 1) Міжнародний договір, який має велике політичне значення. 2) Угоди між політичними партіями, профспілками та іншими організаціями про спільний виступ на виборах тощо.

Політичний (від грец. – пов’язаний із державною діяльністю) – той, що стосується політики.

Преамбула (від. лат. – той, що передує) – вступна частина законодавчого акта, міжнародного договору, декларації тощо, в якій викладено обставини, що є підставою для його видання або укладення.

Принцип ( від лат. – начало, основа) – 1) Внутрішнє переконання, основне правило поведінки. 2) Первоначало; те, що лежить в основі певної теорії.

Протокол (грец. , від – перший і –

приклеюю) – 1) Одна із назв міжнародного договору. 2) Документ, який містить запис усього, про що йшлося на зборах, засіданнях тощо. 3) Документ, що засвідчує встановлення певних фактів. 4) У судочинстві – документ про проведення певних дій, про їх зміст та наслідки.

Соціальний (від лат. – товариський, громадський) – суспільний, громадський; той, що стосується суспільного ладу.

Статут (лат. , від – встановлюю, вирішую) – збірник основних засад, положень про що-небудь, зведення правил.

Факультативний (франц. – необов’язковий, від лат. – можливість) – вільний, необов’язковий; той, що дається на вибір.

Частина I

Стаття 1

2. Усі народи для досягнення своїх цілей можуть вільно розпоряджатися своїми природними багатствами і ресурсами без втрат для будь-яких зобов’язань, що випливають із міжнародного економічного співробітництва, заснованого на принципі взаємної вигоди, та з міжнародного права. Жоден народ ні в якому разі не може бути позбавлений належних йому засобів існування.

Ресурси (франц. , від лат. – підіймаюсь, виникаю знову) – матеріальні засоби, цінності, запаси, кошти, що їх в разі потреби можна використати.

Частина II

Стаття 2

1. Кожна держава – сторона цього Пакту зобов’язується поважати і забезпечувати всім особам, які знаходяться в межах її території та під її юрисдикцією, права, що визнаються в цьому пакті, без будь-якого розрізнення щодо раси, кольору шкіри, статі, мови, релігії і політичних або інших переконань, національного чи соціального походження, майнового стану, народження чи іншої обставини.

2. Якщо це ще не передбачено існуючими законодавчими чи іншими заходами, кожна держава – сторона цього Пакту зобов’язується вжити необхідних заходів, відповідно до своїх конституційних процедур і положень цього Пакту, для прийняття таких законодавчих або інших заходів, які можуть виявитися необхідними для здійснення прав, що визнаються у цьому пакті.

Конституційний – той, що стосується конституції, заснований на ній.