/  
 ДОКУМЕНТІВ 
20298
    КАТЕГОРІЙ 
30
Про проект  Рекламодавцям  Зворотній зв`язок  Контакт 

Правнича термінологія у документах міжнародного приватного та митного права, Детальна інформація

Тема: Правнича термінологія у документах міжнародного приватного та митного права
Тип документу: Реферат
Предмет: Мова, Лінгвістика
Автор: фелікс
Розмір: 0
Скачувань: 1162
Скачати "Реферат на тему Правнича термінологія у документах міжнародного приватного та митного права"
Сторінки 1   2   3   4   5   6   7  
Колоніальний ( від лат. – поселення) – 1) Той, що стосується колоній, пов’язаний з володінням колоніями

Колонія ( від лат. – поселення) – 1) Територія або країна, що перебуває під владою іноземної держави, позбавлена політичної та економічної незалежності. Управляється на основі спеціального режиму. 2) Сукупність осіб якоїсь національності, що живуть спільно в іншій країні або в іноземному місті. 3) У стародавньому світі – поселення громадян якоїсь держави на території загарбаної країни. 4) Заклад спеціального призначення. 5) Скупчення бактерій у поживному середовищі. 6) Складне об’єднання організмів.

Петиція ( лат. , від – прошу) – 1) Письмове колективне прохання, звернене до органів державної влади.

Стаття 13

Незалежно від повідомлень, зроблених згідно з пунктом 5 статті 8 цього Протоколу, Генеральний секретар Організації Об’єднаних Націй сповіщає всі держави, про які йдеться у пункті 1 статті 48 цього Пакту, про:

с) денонсації, згідно із статтею 12.

Денонсація ( від франц. – повідомляти, розривати) – 1) У міжнародному праві відмовлення однієї із сторін міжнародного договору від виконання його, що призводить до припинення дії договору.

Стаття 48

5. Генеральний секретар Організації Об’єднаних Націй повідомляє всі держави, які підписали цей Пакт або приєдналися до нього, про депонування кожної ретифікаційної грамоти або документа про приєднання.

Депонувати ( від лат. – кладу) – 1) Передавати на зберігання кредитним установам грошові суми, цінні папери тощо; робити внески, вклади.

Документ ( від лат. – повчальний приклад, взірець, доказ) – 1) Діловий папір, що підтверджує будь-який факт або право на щось; у праві – складений відповідно до вимог закону акт, що посвідчує факти, які мають юридичне значення. 2) Офіційне посвідчення особи. 3) Історично-достовірні письмові джерела. 4) Матеріальний об’єкт, в якому міститься та або інша інформація, призначений для передачі її у часі і просторі.

Ратифікація (від лат. –завершена робота, від – ) – 1) Затвердження верховним органом державної влади міжнародного договору, який до цього моменту набирає юридичної сили для даної держави.

Стаття 50

Постанови цього Пакту поширюються на всі частини федеративних держав без будь-яких облишень чи вилучень.

Федерація (від лат. – союз) – 1) Форма державного устрою, союзна держава, що складається з ряду держав або державних утворень, кожне з яких, поряд із загальнофедеральними, має власні законодавчі, виконавчі і, як правило, судові органи. 2) Союз товариств або організація.

Стаття 51

…Якщо принаймні третина держав – сторін висловиться за таку конференцію, Генеральний секретар скликає цю конференцію під егідою Організації Об’єднаних Націй. Будь-яка поправка, прийнята більшістю держав – сторін, що були присутні і брали участь у голосуванні на цій конференції, подається Генеральній Асамблеї Організації Об’єднаних Націй на затвердження.

Асамблея ( франц. – збори) – 1) Державний або керівний орган якоїсь міжнародної організації. 2) Збори. 3) У Росії – бал, розважальні або ділові збори, які влаштовували за Петра I.

Егіда ( від грец. – шкіра кози; вихор, буря) – 1) Переносно – під егідою – під захистом, наглядом, під покровительством. 2) У давньогрецькій міфології щит Зевса.

Конференція ( лат. , від – збираю в одне місце ) – 1) Збори, нарада представників державних, ділових, громадських, навчальних та інших організацій для обговорення певних питань.

Стаття 53

1. Цей Пакт, англійський, іспанський, китайський, російський і французький тексти якого є однаково автентичними, здається на зберігання до архіву Організації Об’єднаних Націй.

Автентичний ( від грец. – справжній) – 1) Дійсний, вірний, той, що грунтується на першоджерелі.

Архів ( лат. , від грец. – урядовий будинок) – 1) Установа (або відділ в установі), де збирають, упорядковують і зберігають документальні матеріали. 2) Сукупність листів, рукописів тощо, які стосуються діяльності певної установи чи особи.

Перелік використаних джерел

1. Ботвина Н.В. Офіційно-діловий та науковий стилі української мови. – Київ: АртЕк, 1999. –261с.

2. Мацько Л.І., Сидоренко О.М. Українська мова. – Київ: Либідь, 1992. –205с.

3. Пазяк О.М., Кисіль Г.Г. Українська мова і культура мовлення. – Київ: Вища школа, 1995. –238с.

4. Словник іншомовних слів / За ред. О.С.Мельничука, К., 1977.

5. Міжнародний пакт про громадянські та політичні права. Факультативний протокол до Міжнародного пакту про громадянські та політичні права. – Київ: Право, 1995. –39с.

Сторінки 1   2   3   4   5   6   7  
Коментарі до даного документу
Додати коментар