Навчання граматики іспанської мови на середньому ступені середньої загальноосвітньої школи, Детальна інформація

III. Автоматизація дій учнів у вживанні ГС.

Мета: автоматизувати дії учнів у вживанні умовних підрядних речень I типу.

Прийоми: активне слухання, читання вголос, повторення за вчителем. На минулому уроці ми дізналися, як іспанці говорять речення, в яких присутня якась умова. Давайте потренуємось. Я кажу речення, а ви повторіть його, замінюючи підмет. Наприклад: Si tengo dinero, comere en el restaurante. – Si el tiene dinero, comera en el restaurante, etc. А тепер складемо речення за допомогою підстановчої таблиці. (Таблиця додається.)



Фрагмент уроку № 58 в 8-му класі

Мета: автоматизувати дії учнів у вживанні ГС: умовних підрядних речень I типу.

Етап, мета, прийоми Зміст роботи

III. Автоматизація дій учнів у вживанні ГС.

Мета: автоматизувати дії учнів у вживанні умовних підрядних речень I типу.

Прийоми: активне слухання, відповіді на запитання. А зараз попрацюємо в парах. Запропонуйте своєму сусідові піти кудись: в театр, в парк, в кафе, в кінотеатр. він повинен відповісти ствердно, але висунути при цьому якусь умову. Наприклад: – ?Iremos al parque despues de las clases? – Si no llueve, iremos al parque.

– ?Comeras en el cafe? – Si tengo diez grivnas, comere en el cafe, etc.



Висновки

Як відомо, в історії навчання іноземним мовам питання про роль і місце граматики вирішувалося по-різному. Прибічники граматико-перекладного методу вважали, що іноземна мова може бути вивчена лише через граматику. Прибічники прямого методу, навпаки, вважали, що при навчанні іноземним мовам зовсім не слід займатися граматикою. Це протиріччя значною мірою викликано різним розумінням терміну “граматика”. Тому перш за все слід звернути увагу, що в лінгвістиці два значення цього терміну: граматика як один з основних розділів науки про мову та граматика як граматична будова мови.

Граматична будова мови може бути засвоєна практичним шляхом, без засвоєння правил про його граматичні явища, як це відбувається в рідній мові, однак знання цих правил полегшує та прискорює практичне оволодіння іноземною мовою в важких умовах шкільного навчання.

Практична направленість у викладанні граматики виявляє себе у відповідному відборі граматичного мінімуму. Майбутньому вчителю важливо знати не лише критерії та вимоги до відбору вивчаємого граматичного матеріалу, але і його розподілення по класах. Особливої уваги заслуговує визначення основних компонентів змісту навчання граматичної сторони мови, тобто сукупності граматичних навичок.

В змісті навчання цьому аспекту мови умовно можна виділити наступні компоненти: а) граматичний мінімум – активний, рецептивний; б) об’єктивні труднощі його засвоєння певною мовною категорією учнів; в) психологічні характеристики навичок та специфіка їх взаємодії з лексичними та фонетичними навичками в мовленнєвій діяльності; г) граматичні поняття та явища, відсутні в рідній мові учнів.

З метою навчання названі компоненти змісту навчання методично реалізуються у вигляді певних одиниць: мовленнєвих зразків, структурних груп, модельних фраз та ін. та відповідних до них учбово-мовленнєвих ситуацій. Зіставляючи трактовку поняття “граматичні навички”, можна визначити їх як стабільно правильне, автоматизоване, ситуативно й контекстно обумовлене використання й розуміння граматичних, тобто морфологічних та синтаксичних, мовленєвих засобів в усіх видах мовленнєвої діяльності – експресивній та рецептивній.

Говорячи про роль знань при формуванні граматичних навичок, можна виділити три моменти: 1) знання потрібні для усвідомлення та розуміння граматичного матеріалу; 2) знання потрібні для твердого засвоєння цього граматичного матеріалу; 3) знання потрібні для самоконтролю.

В даній роботі особливу увагу було приділено розгляду технології навчання активного граматичного матеріалу, з наведенням великої кількості вправ, які можуть бути використані вчителем при підготовці та проведенні уроків іноземної мови. Розроблено фрагменти уроків у 8-му класі середньої загальноосвітньої школи при навчанні умовним реченням першого типу.

Список основної використаної літератури

1. Близнюк О. І., Панова Л. С. Ігри у навчанні іноземних мов. – К.: Освіта, 1997. – 64с.

2. Бражник Н. О. Практикум з методики навчання іспанської мови (частина 3) / Під ред. С. Ю. Ніколаєвої – К.: Вид. центр КДЛУ, 2000. – 60с.

3. Веди урок іноземною мовою: Книжка для вчителя / В. В. Фіщук, В. Г. Матвіїшин, С. П. Гандзюк. – К.: Рад. школа, 1990. – 118с.

4. Вишневський О. І. Діяльність учнів на уроці іноземної мови. – К., 1989. – 224с.

5. Методика навчання іноземних мов у середніх навчальних закладах: Підручник. – К.: Ленвіт, 1999. – 320 с.

6. Панова Л. С. Методика навчання іноземної мови в школі. – Ніжин, 1999. – 108с.

7. Рапопорт І. А., Турій Г. А. Самостійна робота з іноземної мови учнів старших класів: Посібник для вчителів. – К.: Рад. школа, 1979. – 104с.

8. Творчість учителя іноземної мови / За ред. М. Я Дем’яненко. – К.: Рад. школа, 1978. – 124с.

9. Черноватий Л. М. Основи теорії педагогічної граматики іноземної мови: Автореферат. – К., 1999.