Ліричний герой збірки Миколи Вінграновського “Цю жінку я люблю…”, Детальна інформація

Роки ще нас у спину не женуть,

але й прикро додає:

Нам ще не чуть зимових наших дзвонів,

Хоча й весняних дзвонів вже нечуть...

Цей сумний настрій ліричного героя автор вдало підкреслює описом одцвітання липи:

Відпахла липа, білим цвітом злита,

І прокотилася гроза аж до плачу...

Одцвітає і опадає цвіт липи – минають роки ліричного героя. Але він – великий оптиміст. І “біля неба гріється зоря” – теплиться надія на дні душі палко закоханого ліричного героя.

У ліриці Миколи Вінграновського ми не знайдемо фрази для фрази. Його поетична фраза – це зафіксований і перелитий у слово стан людської душі. Ця поезія не перевантажена ні ретроспективними асоціаціями, ні асоціаціями якимись модерними. Якщо усе це на сторінках поетичних книг його і присутнє, то присутнє в бажаних пропорціях. Ось чому поет такий природний, такий свій.

Отож, творча спадщина Миколи Вінграновського багата, цікава, надзвичайно різноманітна і займає належне місце серед творчості поетів українського літературного процесу.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Антонишин С. Я вас люблю. Роздуми над поезією М.Вінграновського // Київ. - 1992. - №7.

Білоцерківець Н. На срібнім березі (М.Вінграновському - 60) // Українська культура. - 1996. - №11.

3. Буряк О. Міфологізм художнього мислення Б.-І.Антонича та І.Калинця. – Кіровоград, 2001.

4. Вінграновський М. Атомні прелюди. Поезії. - К.: Радянський письменник, 1962.

5. Вінграновський М. "За мене відповідає моя творчість" // Тарнашинська Л. Закон піраміди: Діалоги про літературу та соціокультурний клімат довкола неї. - К.: Пульсари, 2001.

6. Вінграновський М. Київ. - К.: Дніпро, 1982.

7.Вінграновський М. Любове, ні! не прощавай! - К.: Український письменник, 1996.

8. Вінграновський М. Сто поезій. – К.: Молодь, 1967.

9. Вінграновський М. Цю жінку я люблю. – К.: Дніпро, 1990.

10. Вінграновський М. // Українська література ХХ століття .-К.,1993. 11.Вінграновський М. Я повів своє слово просто. // Дніпро. – 1986. - № 11.

12. Вінграновський М. Як я написав “Гайявату” // Поезія: Вип.I. – К., 1985.

13. Данилюк Н. Я обізвався серцем в світі:(Народнопісенне слово в поезії Миколи Вінграновського.)// Культура слова.-Випуск 33.-1987.

14.Дзюба І. Поезія Миколи Вінграновського // Визвольний шлях.-1967.-березень-Лондон.-375с.

15. Дзюба І. Чарівник слова // Українське слово: Хрестома-

тія української літератури та літературної критики ХХст.: У 4 кн. – К.3. – К.: Рось, 1995.

16. Дзюба І., Гуцало Є., Салига Т. Творити світ для згоди і любові ( Штрихи до портрета М.Вінграновського) // Українська мова і література в школі. – 1986. - № 11.

17. Дончик В. Зупинені миті: Статті, спогади, полеміки. - К.: Радянський письменник, 1989.

18. Єрмолаєнко С., Данилюк Н. Душа моя в цвітінні (народно-пісенне слово в поезії М.Вінграновського) // Українська мова і література в школі. – 1986. - № 12.

19. Зборовська Н. Чари поезії (Рецензія) // Слово і час. - 1991. - №11.