Ліричний герой збірки Миколи Вінграновського “Цю жінку я люблю…”, Детальна інформація
Ліричний герой збірки Миколи Вінграновського “Цю жінку я люблю…”
Я тій сльозі сказав : сиди.
А ти заплакала й пішла,
І чорним цвітом підійшла .3
Ця самотність просочується у тканину вірша; часто в тексті нема безпосередньої вказівки на такий стан героя, але читач відчує його, пройметься ним ,бо кожен вірш насичений таким сумом, що мимоволі починаєш співчувати героєві.
З багатьох віршів можна судити про те, що ліричному героєві дуже важко самотньому; йому бракує людини, з якою б він міг розділити своє велике і світле почуття . Він хоче одного:
... любити доти,
Доки не згаснуть серця перші кроки
І перші болі пережитих ран.1
Ліричний герой прагне померти із імям коханої на вустах,
намагається пояснити їй про те що:
Любити Вас – любити знадність,
Любити Вас – любить для Вас,
Любити Вас – любити радість
В червнево-вересневий час. 2
Поезія “Сміятись Вам, мовчати Вами ” – це сповідь ліричного героя коханій незнайомці. Цей вірш дуже нагадує любовне послання чи лист.
... Ось ліричний герой сидить десь за столиком у своєму кабінеті, чи за чашкою кави і уявляє собі “солодку, юну тінь” коханої, яка “падає на лист, на сніг, на квіт, на тіні, у шелест і нешелестінь”. Це найпрекрасніша з усіх тіней, бо найкрасивішою є жінка ліричного героя. Він подумки фантазує, вигадує, думками він торкається й інтимного:
І в світанковім сумювинні
Прощально пестить шию, ніс.
І в соняшники сині
В солонім сонці сонних кіс.3
Своєрідним продовженням цього вірша є наступний-“Вас так ніхто не любить”. Ліричний герой намагається переконати кохану, що вони вже становлять єдине ціле:
Дивіться, гляньте: мій то голос ваш...
Це почуття , вірніше, відчуття, ліричний герой проніс крізь усе своє життя.І воно не змаліло,ні, а, навпаки, - стало високим і благородним І тепер,коли “роки і рік водою стерті” ліричний герой говорить про своє кохання так щиро, відверто і безпосередньо, а водночас і так піднесено- урочисто, що не можна не вірити:
Я вас люблю, як сіль свою Сиваш,
Як ліс у грудні свій листок останній...1
У своїй коханій ліричний герой любить дві пори: перша- то юність,коли
...й сама не знаєш,
Чого ти ждеш, чого бажаєш-
Уваги ,ревнощів, жалю.2
Це час, коли в дівчині прокидається бажання кохати і бути коханою, коли вона молода ікрасива, а час не владний над нею:
А ти заплакала й пішла,
І чорним цвітом підійшла .3
Ця самотність просочується у тканину вірша; часто в тексті нема безпосередньої вказівки на такий стан героя, але читач відчує його, пройметься ним ,бо кожен вірш насичений таким сумом, що мимоволі починаєш співчувати героєві.
З багатьох віршів можна судити про те, що ліричному героєві дуже важко самотньому; йому бракує людини, з якою б він міг розділити своє велике і світле почуття . Він хоче одного:
... любити доти,
Доки не згаснуть серця перші кроки
І перші болі пережитих ран.1
Ліричний герой прагне померти із імям коханої на вустах,
намагається пояснити їй про те що:
Любити Вас – любити знадність,
Любити Вас – любить для Вас,
Любити Вас – любити радість
В червнево-вересневий час. 2
Поезія “Сміятись Вам, мовчати Вами ” – це сповідь ліричного героя коханій незнайомці. Цей вірш дуже нагадує любовне послання чи лист.
... Ось ліричний герой сидить десь за столиком у своєму кабінеті, чи за чашкою кави і уявляє собі “солодку, юну тінь” коханої, яка “падає на лист, на сніг, на квіт, на тіні, у шелест і нешелестінь”. Це найпрекрасніша з усіх тіней, бо найкрасивішою є жінка ліричного героя. Він подумки фантазує, вигадує, думками він торкається й інтимного:
І в світанковім сумювинні
Прощально пестить шию, ніс.
І в соняшники сині
В солонім сонці сонних кіс.3
Своєрідним продовженням цього вірша є наступний-“Вас так ніхто не любить”. Ліричний герой намагається переконати кохану, що вони вже становлять єдине ціле:
Дивіться, гляньте: мій то голос ваш...
Це почуття , вірніше, відчуття, ліричний герой проніс крізь усе своє життя.І воно не змаліло,ні, а, навпаки, - стало високим і благородним І тепер,коли “роки і рік водою стерті” ліричний герой говорить про своє кохання так щиро, відверто і безпосередньо, а водночас і так піднесено- урочисто, що не можна не вірити:
Я вас люблю, як сіль свою Сиваш,
Як ліс у грудні свій листок останній...1
У своїй коханій ліричний герой любить дві пори: перша- то юність,коли
...й сама не знаєш,
Чого ти ждеш, чого бажаєш-
Уваги ,ревнощів, жалю.2
Це час, коли в дівчині прокидається бажання кохати і бути коханою, коли вона молода ікрасива, а час не владний над нею:
The online video editor trusted by teams to make professional video in
minutes
© Referats, Inc · All rights reserved 2021