КОРОТКИЙ ЛІТОПИС ЖИТТЯ І ТВОРЧОСТІ І. А. КОЧЕРГИ, Детальна інформація
КОРОТКИЙ ЛІТОПИС ЖИТТЯ І ТВОРЧОСТІ І. А. КОЧЕРГИ
КОРОТКИЙ ЛІТОПИС ЖИТТЯ І ТВОРЧОСТІ І. А. КОЧЕРГИ
6 жовтня 1881. У м. Носівці на Чернігівщині в сім'ї залізничного службовця народився Іван Антонович Кочерга.
1890—1899 Живе в м. Чернігові, де успішно закінчує місцеву гімназію.
1899—1903 Вчиться в Київському університеті на юридичному факультеті.
1904 Працює на посаді ревізора в Чернігівській контрольній палаті. У газеті «Черниговские губернские ведомос-ти» з'являються його перші театральні рецензії.
1910 Починає літературну діяльність. Пише російською мовою драматичний твір «Пісня в келиху».
1914 Переїжджає до Житомира, працює в робітничо-селянській інспекції. Продовжує драматургічну діяльність.
1925 Пише першу п'єсу українською мовою «Фея гіркого мигдалю».
1927 Створює історичну драму «Алмазне жорно».
1928 Пише комедію-феєрію «Марко в пеклі» — перший твір на сучасну тематику. Починає співробітничати в житомирській газеті «Робітник».
1930 Створює драматичну поему «Свіччине весілля».
1933—1938 Пише філософську комедію «Майстри часу», за яку на Всесоюзному конкурсі одержує третю премію. Переїжджає до Києва. Бере активну участь у громадському житті, в діяльності Спілки письменників України, працює з творчою молоддю. Пише п'єси «Підеш — не вернешся», «Ім'я», «Вибір», п'єсу для дітей «Чорний вальс».
1939 За видатні заслуги в розвитку української літератури нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора.
1940 Пише комедію «Екзамен з анатомії», відзначену на Всесоюзному конкурсі.
1941 —1944 Перебуває в евакуації в Уфі. Працює в редакції журналу «Театр», а також у редакції газети «Література і мистецтво».
1944 Повертається до звільненого Києва. Пише драматичну поему «Ярослав Мудрий».
1946 Прем'єра «Ярослава Мудрого» у Харківському державному драматичному театрі ім. Т. Г. Шевченка. Постановка удостоєна Державної премії СРСР.
1948 Нагороджений другим орденом Трудового Червоного Прапора. Створив останню свою п'єсу «Пророк».
1950 Присвоєно І. А. Кочерзі почесне звання заслуженого діяча мистецтв України.
1952 29 грудня Іван Антонович Кочерга помер. Похований на Байковому кладовищі в м. Києві.
ІСТОРИЧНА ОСНОВА П'ЄСИ «ЯРОСЛАВ МУДРИЙ» ТА ІСТОРІЯ її НАПИСАННЯ
П'єсу І. А. Кочерги «Ярослав Мудрий» називають вершиною його творчості. В основу ЇЇ написання драматург використав історичні події XI ст. Саме в цей час князем Київської Русі був Ярослав Володимирович, якого в народі прозвали Мудрим. З багаторічного князювання Ярослава І. Кочерга взяв лише невеличкий період з 1030 по 1036 рік. Це був час, коли князь після тривалих воєн з удільними князями і зовнішніми ворогами Русі міцно закріпив за собою великий київський престол і приступив до здійснення давно поставленої мети — високо піднести культуру руської землі.
Ярослав — цікава і дуже суперечлива постать: жорстокий воїн і мудрий книголюб; творець першого зведення руських законів — «Руська правда» — і князь, який карав в усобній боротьбі навіть найближчих родичів, відомий політик і натхненний будівничий.
П'єса написана в 1944 році. Порушені в ній проблеми синівської любові до рідної землі, готовність перемогти будь—яких ворогів батьківщини були дуже актуальними для періоду Великої Вітчизняної війни. Мужність наших далеких предків, їх бойова доблесть були прикладом для воїнів, яким теж близькі слова Ярослава:
Під Києвом великим златоглавим Хай задзвенить прадідна наша слава! Хай загримлять червленії щити! То не дамо ж гнізда свого в обиду, Вперед, на бій за землю нашу рідну, За Київ наш, державний і святий!
«Ярослав Мудрий» у своїх глибинних основах народжений епохою Великої Вітчизняної війни, тим загостреним відчуттям величі національних історичних традицій, яке властиве мисленню й літературі тих часів»,— зазначає літературний критик Наталія Кузякіна.
«Коли я думаю про «Ярослава Мудрого», я згадую найвищі зразки поетичної драматургії — Пушкіна, Шекспіра, Олексія Толстого, Шіллера, Лесі Українки... П'єса Кочерги — проекція минулого в сучасне, а тільки такі твори на історичні теми живі і життєдайні»,— наголошував Максим Рильський,
Остаточний варіант п'єси написаний у 1946 році. І. А. Кочерга виділив у п'єсі п'ять дій, кожна з яких має свою назву і відповідає певному часові:
Дія І — «Сокіл» (1030 р.)
Дія II — «Закон і благодать» (1030 р.)
6 жовтня 1881. У м. Носівці на Чернігівщині в сім'ї залізничного службовця народився Іван Антонович Кочерга.
1890—1899 Живе в м. Чернігові, де успішно закінчує місцеву гімназію.
1899—1903 Вчиться в Київському університеті на юридичному факультеті.
1904 Працює на посаді ревізора в Чернігівській контрольній палаті. У газеті «Черниговские губернские ведомос-ти» з'являються його перші театральні рецензії.
1910 Починає літературну діяльність. Пише російською мовою драматичний твір «Пісня в келиху».
1914 Переїжджає до Житомира, працює в робітничо-селянській інспекції. Продовжує драматургічну діяльність.
1925 Пише першу п'єсу українською мовою «Фея гіркого мигдалю».
1927 Створює історичну драму «Алмазне жорно».
1928 Пише комедію-феєрію «Марко в пеклі» — перший твір на сучасну тематику. Починає співробітничати в житомирській газеті «Робітник».
1930 Створює драматичну поему «Свіччине весілля».
1933—1938 Пише філософську комедію «Майстри часу», за яку на Всесоюзному конкурсі одержує третю премію. Переїжджає до Києва. Бере активну участь у громадському житті, в діяльності Спілки письменників України, працює з творчою молоддю. Пише п'єси «Підеш — не вернешся», «Ім'я», «Вибір», п'єсу для дітей «Чорний вальс».
1939 За видатні заслуги в розвитку української літератури нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора.
1940 Пише комедію «Екзамен з анатомії», відзначену на Всесоюзному конкурсі.
1941 —1944 Перебуває в евакуації в Уфі. Працює в редакції журналу «Театр», а також у редакції газети «Література і мистецтво».
1944 Повертається до звільненого Києва. Пише драматичну поему «Ярослав Мудрий».
1946 Прем'єра «Ярослава Мудрого» у Харківському державному драматичному театрі ім. Т. Г. Шевченка. Постановка удостоєна Державної премії СРСР.
1948 Нагороджений другим орденом Трудового Червоного Прапора. Створив останню свою п'єсу «Пророк».
1950 Присвоєно І. А. Кочерзі почесне звання заслуженого діяча мистецтв України.
1952 29 грудня Іван Антонович Кочерга помер. Похований на Байковому кладовищі в м. Києві.
ІСТОРИЧНА ОСНОВА П'ЄСИ «ЯРОСЛАВ МУДРИЙ» ТА ІСТОРІЯ її НАПИСАННЯ
П'єсу І. А. Кочерги «Ярослав Мудрий» називають вершиною його творчості. В основу ЇЇ написання драматург використав історичні події XI ст. Саме в цей час князем Київської Русі був Ярослав Володимирович, якого в народі прозвали Мудрим. З багаторічного князювання Ярослава І. Кочерга взяв лише невеличкий період з 1030 по 1036 рік. Це був час, коли князь після тривалих воєн з удільними князями і зовнішніми ворогами Русі міцно закріпив за собою великий київський престол і приступив до здійснення давно поставленої мети — високо піднести культуру руської землі.
Ярослав — цікава і дуже суперечлива постать: жорстокий воїн і мудрий книголюб; творець першого зведення руських законів — «Руська правда» — і князь, який карав в усобній боротьбі навіть найближчих родичів, відомий політик і натхненний будівничий.
П'єса написана в 1944 році. Порушені в ній проблеми синівської любові до рідної землі, готовність перемогти будь—яких ворогів батьківщини були дуже актуальними для періоду Великої Вітчизняної війни. Мужність наших далеких предків, їх бойова доблесть були прикладом для воїнів, яким теж близькі слова Ярослава:
Під Києвом великим златоглавим Хай задзвенить прадідна наша слава! Хай загримлять червленії щити! То не дамо ж гнізда свого в обиду, Вперед, на бій за землю нашу рідну, За Київ наш, державний і святий!
«Ярослав Мудрий» у своїх глибинних основах народжений епохою Великої Вітчизняної війни, тим загостреним відчуттям величі національних історичних традицій, яке властиве мисленню й літературі тих часів»,— зазначає літературний критик Наталія Кузякіна.
«Коли я думаю про «Ярослава Мудрого», я згадую найвищі зразки поетичної драматургії — Пушкіна, Шекспіра, Олексія Толстого, Шіллера, Лесі Українки... П'єса Кочерги — проекція минулого в сучасне, а тільки такі твори на історичні теми живі і життєдайні»,— наголошував Максим Рильський,
Остаточний варіант п'єси написаний у 1946 році. І. А. Кочерга виділив у п'єсі п'ять дій, кожна з яких має свою назву і відповідає певному часові:
Дія І — «Сокіл» (1030 р.)
Дія II — «Закон і благодать» (1030 р.)
The online video editor trusted by teams to make professional video in
minutes
© Referats, Inc · All rights reserved 2021